КИЇВ — 22 квітня 2021 року. Крім Уповноваженого з прав людини, бізнес-омбудсмена, Уповноваженого із захисту державної мови в Україні може з'явитися Уповноважений з медичних питань. Запровадження відповідної посади пропонується законопроєктом №5400, зареєстрованим 19 квітня. Та виявилося, що він містить значну кількість прогалин — законодавці вирішили не контролювати діяльність Уповноваженого. Детальніше проаналізувати документ нам допомогла Аліна Серга, заступниця Голови Комітету Асоціації правників України з медичного права.

— Однією з головних функцій уповноваженого/омбудсмана/омбудсмена (від швед. ombudsman — «представник»), у світі є контроль за діяльністю виконавчих та інших органів державної влади шляхом розгляду скарг громадян на дії тих чи інших органів або посадових осіб, що призвели до порушення прав та свобод людини та громадянина.

Констатую, що Уряд Дениса Шмигаля продовжує впроваджувати медичну реформу, розпочату Урядом Володимира Гройсмана. Виникнення нових інститутів захисту прав і свобод людей та громадян України у медичній сфері є важливим етапом розвитку системи охорони здоров’я та приєднання до впровадження кращих практик світової спільноти.

19 квітня у ВРУ було зареєстровано два законопроєкти — «Про Уповноваженого з медичних питань» №5400 та «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо забезпечення діяльності Уповноваженого з медичних питань)» №5401. Одним зі співавторів є Голова ВРУ Дмитро Разумков.

Мета законопроєкту №5400 доволі важлива: належна реалізація держконтролю за додержанням законодавства про охорону здоров'я, державних стандартів, нормативів професійної діяльності у сфері охорони здоров'я, стандартів медобслуговування, медичних матеріалів і технологій та протоколів надання реабілітаційної допомоги на всій території України.

Необхідність розробки законопроєкту № 5401 обумовлена потребою у внесенні змін до КУпАП у зв’язку з прийняттям Закону «Про Уповноваженого з медичних питань», а також законодавчою вимогою про те, що зміни до законодавства України правопорушення можуть вноситися виключно окремо. Ним пропонується унормувати адмінвідповідальність за порушення законодавства, що регулює діяльність Уповноваженого з медичних питань.

Його діяльність буде спрямована на моніторинг дотримання права на охорону здоров’я, розгляд скарг щодо порушення права на охорону здоров'я та прав пацієнтів, контроль за реалізацією прав медичних працівників, посередництво в конфлікті між пацієнтом та об'єктом держконтролю.

Ухвалення цього закону — важливий крок держави. Наслідком його прийняття стане належна реалізація державного контролю за додержанням законодавства про охорону здоров'я, державних стандартів, нормативів професійної діяльності у сфері охорони здоров'я, стандартів медобслуговування, медичних матеріалів і технологій та протоколів надання реабілітаційної допомоги на всій території України, створення єдиного органу, завданням якого є медіація взаємовідносин між пацієнтом і суб'єктом держконтролю.

Та є й інша сторона — відсутність унормування на законодавчому рівні основних засад діяльності Уповноваженого з медичних питань може призвести до зловживань та ухилянь від виконання взятих на себе зобов’язань.

В проєкті Закону не передбачено окремою статтею його обов’язки, що прямо передбачає відсутність відповідальності за покладені на нього функції. Так, у підпункті 14 п.2 ст.4 передбачено, що Уповноважений може здійснювати інші повноваження відповідно до цього та інших законів. А у підпункті 12 п.1 ст.5 законопроєкту Уповноважений має інші права, передбачені законом. 

Такі положення недопустимі, бо не забезпечують доступність закону для правильного його розуміння та застосування.

Також, із незрозумілих причин, на Уповноваженого з медичних питань не поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції». Наприклад, у ст.3 до переліку суб’єктів, на яких поширюється дія Закону, віднесено уповноважених ВРУ з прав людини, із захисту державної мови.

Залишається поза увагою проєкту Закону і взаємодія Уповноваженого з медичних питань з Уповноваженим ВРУ з прав людини. До повноважень останнього входить дотримання прав і свобод людини у сфері охорони здоров’я.

В документі залишається не розкритою сфера застосування закону. Не зрозуміло як саме розглядатимуться скарги від іноземців і осіб без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах.

До того ж у проєкті Закону не створені передумови контролю за діяльністю Уповноваженого. У ст.4 проєкт передбачено, що Уповноважений здійснюватиме моніторинг дотримання права на охорону здоров’я. Виникає запитання: яким тоді чином Уповноважений прозвітує перед громадянами та Кабміном про пророблену роботу, виявлені проблеми?

Ініціаторами законопроєкту не відпрацьовано порядок фінансування діяльності Уповноваженого та звітування за використані наших із вами коштів. Ми ж пам’ятаємо, що більшу частину державного бюджету України складають податки українців.

Законодавці вирішили не контролювати діяльність Уповноваженого з медичних питань.

Тепер справа за парламентарями, які будуть нести політичну відповідальність за законодавчі прогалини, що сприятимуть маневрам у діяльності Уповноваженого з медичних питань.

Вступити до АПУ. Telegram-канал. YouTube-канал.

Якщо ви бажаєте підтримати діяльність АПУ, будемо вдячні, якщо ви зробите це за посиланням.