КИЇВ — 21 жовтня 2020 року. Нещодавно Президент України підписав Закон №904-IX, який на законодавчому рівні врегульовує дистанційну торгівлю ліками. Про новації, передбачені документом, їх актуальність та механізм дій після отримання замовником неякісних ліків розповіла Марина Слободніченко, Голова Комітету АПУ з медичного права.  

Спеціальний матеріал для UBR.ua

Про (не)актуальність новації

В умовах сьогодення  врегулювання онлайн-продажу лікарських засобів є позитивною новацією. Споживачі все більше надають переваги купівлі товарів через Інтернет. Показовою, і такою що підтвердила актуальність попиту, стала ситуація під час карантинних обмежень, коли  дозволили здійснювати дистанційну торгівлю безрецептурними ліками за допомогою засобів поштового зв’язку.
Вказане нововведення презентується як спосіб збільшити доступність лікарських засобів.

Говорячи про доступність ліків, слід підкреслити, що це не лише їх фізична доступність (наприклад забезпечення необхідними ліками верстви сільського населення) а й доступність фінансова – здешевлення лікарських засобів. На моє переконання електронна роздрібна торгівля може покращити фізичну доступність ліків. Певною мірою, при посиленні конкуренції в роздрібній торгівлі ліків,  ми можемо отримати та здешевлення їх вартості. Бо, наприклад, аптека в селі матиме конкурента  (аптеку в інтернеті) який може поставити ті самі ліки споживачу, але за дешевшою ціною. 

Ліки вже були доступні онлайн. Тож, що нового?

Прийнятий закон врегульовує важливий момент — передбачено, хто саме може здійснювати доставлення лікарських засобів і звідки.  Так, суб’єкт господарювання який має  ліцензію на здійснення роздрібної торгівлі лікарськими засобами може здійснювати електронну торгівлю ліками  якщо маю власну службу доставлення, обладнання та устаткування, що забезпечує дотримання визначених виробником умов зберігання лікарських засобів під час їх доставлення, або  може залучати на договірних засадах інших суб’єктів господарювання — операторів поштового зв’язку.

Так, скажімо аптека може або самостійно доставляти ліки через власну службу доставки або залучити для цього оператора поштового зв’язку. 

При цьому істотними умовами договору з доставки ліків є: наявність у такого перевізника обладнання та устаткування для зберігання ліків з дотриманням вимог виробника; забезпечення можливості здійснювати контроль  за умовами зберігання ліків під час їх доставлення; відповідальність за дотримання умов доставки.

Доставляння ліків буде здійснюватися виключно з аптечних закладів які будуть внесені у відповідний Перелік.

Щодо неякісних ліків і вірогідність натрапити на недобросовісних продавців

Питання якості лікарських засобів не вирішується цим законом. На мій погляд, воно лежить не в площині врегулювання шляхів реалізації лікарських засобів. Мають бути встановлені в Україні дієві механізми контролю та боротьби з фальсифікатом ліків. Таким інструментом є впровадження  маркування 2D кодом пакувань лікарських засобів.  Ще в 2019 році за ініціативи заступника міністра охорони здоров’я Романа Ілика  було розпочато впровадження 2D маркування ліків та 24 липня 2019 року прийнято Постанову КМУ "Про запровадження пілотного проєкту щодо маркування контрольними знаками та проведення моніторингу обігу лікарських засобів". Суть проєкту полягає в тому що кожне пакування ліків  маркується унікальним кодом, який потрапляє в загальну систему моніторингу. Кожне переміщення упакування від виробника, до дистриб’ютора, до аптеки, до споживача – відстежується системою моніторингу.  Впровадженням такої системи унеможливило б потрапляння на ринок фальсифікованих лікарських засобів. Виробники ліків є зацікавленими у впровадженні такого дієвого механізму контролю, адже це є гарантією в боротьбі з підробками їх лікарських засобів. Для споживача – це гарантія придбавати якісні ліки. На жаль, наразі не вбачаються зрушення зі сторони Міністерства охорони здоров’я України в цьому напрямку.

Знову про неякісні ліки. Про механізм дій після отримання такого товару

В частині захисту прав споживача при придбанні неякісних ліків — нічого нового. Наявний раніше обсяг прав залишається і при придбанні ліків шляхом електронної торгівлі. Нагадаємо про них:

По-перше, в разі придбання лікарських засобів неналежної якості, продавець зобов’язаний замінити їх на товари належної якості або повернути споживачеві сплачені ним гроші, якщо недоліки виявлено у межах терміну придатності. Тому при придбанні ліків обов’язково варто перевіряти їх термін придатності. Також рекомендую перевіряти факт встановлення Держлікслужбою заборони на той чи інший лікарський засіб чи його серію.

По-друге, для того, щоб повернути неякісний лікарський засіб, споживач має надати не лише розрахунковий документ (фіскальний чек), отриманий ним під час купівлі саме цього товару в аптеці, а й доказ того, що лікарський засіб неякісний, тобто не відповідає вимогам, встановленим виробником. При наявності таких документів і відмові в задоволенні прав споживача, споживач може захистити свої інтереси шляхом звернення до суду.

По-третє, споживач має повідомити орган контролю (Держлікслужба) про неякісний лікарський засіб. Це можна здійснити шляхом направлення електронного повідомлення через сайт Держлікслужби в розділі «контроль якості лікарських засобів» заповнивши електронне Повідомлення стосовно якості/підозри щодо фальсифікації лікарського засобу. Після надання такої рекламації служба перевірить якість лікарського засобу і в разі виявлення невідповідності введе заборону на його обіг та повідомить споживача про вжиті заходи. Після цього у споживача з’являться підстави повернути товар продавцю і на повернення коштів або право замінити ліки на аналогічні.