Виклики осені — 2021: як підвищити рівень виконання судових рішень в Україні? Частина 1

КИЇВ — 07 жовтня 2021 року. 14 липня 2021 р. Верховна Рада у першому читанні 274 голосами ухвалила проєкт Закону № 5660 про примусове виконання судових рішень, що удосконалює цей процес.

Чи створено ефективні механізми виконання судових рішень та чи забезпечено їх функціонування, проаналізував і розповів Андрій Авторгов, в.о. Голови Комітету АПУ з конкурсного права, приватний виконавець, к.ю.н.

Чому питання реформування примусового виконання судових рішень знову є актуальним?

У 2016 році було прийнято Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та інших органів», завдяки якому вже за рік в Україні з’явилися приватні виконавці.

Також було ухвалено новий Закон України «Про виконавче провадження», що регламентує процедуру здійснення виконавчого провадження.

Проте наразі змішана система примусового виконання судових рішень в Україні не є повноцінною. Так, приватні виконавці не мають права виконувати рішення, де стягувачем або боржником є держава і державні органи чи боржником є державне підприємство з часткою держави 25 і більше відсотків.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Позитивний обов’язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення.

Конституційний Суд України у справі за конституційною скаргою громадянки Віри Хліпальської у рішенні від 15.05.2019 р. зазначив, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем.

Виконання рішень майнового характеру

Об’єктивною неможливістю виконати судове рішення про стягнення з боржника коштів є його неплатоспроможність. Все інше — це суб’єктивні причини, які потрібно намагатися усунути.

Візьму на себе сміливість стверджувати, що точної статистики виконання судових рішень в Україні не знає ніхто. Мені заперечать, що кожні пів року державні та приватні виконавці складають звіт про діяльність органів ДВС і приватних виконавців, проте, на моє переконання, його форма не відображає реального стану речей. Крім того, частина судових рішень про стягнення з держави, державних органів, державних підприємств виконується (або не виконується) органами казначейства, і з точністю цифр щодо суми боргу держави перед громадянами також є проблеми. Так, у Верховній Раді 08.09.2021 р. зареєстровано проєкт Постанови № 6012 «Про невідкладні заходи щодо виконання рішень судів», якою передбачено здійснення у тримісячний строк моніторингу щодо кількості рішень судів, коштів, які держава зобов’язана виплатити, зокрема, сум штрафів та/або пені, які держава сплатила та має сплатити за невиконання рішень суду, а також суми окремо виплачених коштів за рішеннями судів із соціальних виплат громадянам України, починаючи з 2000 року.

Крім того, судові рішення виконуються і в процедурі банкрутства, де вітчизняний кредитор, за різними даними, отримує 8-9 центів з 1 долара, але цю статистику також неможливо достовірно перевірити.

Тому показники виконання судових рішень часто стають об’єктом маніпулювання політиків і чиновників, проте і громадян, і бізнес цікавить не статистика, а щоб саме їх рішення було виконано.

Беззаперечним є те, що для належного виконання рішення майнового характеру виконавець повинен мати швидкий доступ до коштів боржника та відомостей про майно боржника.

Автоматизований арешт коштів у банківських установах

Про те, що в Україні діє автоматизована система арешту коштів боржників у кредитних установах, завдяки якій з боржника миттєво стягнуть кошти, необхідні для виконання судового рішення, мабуть, вже знає кожний громадянин із новин у ЗМІ.

Але, на жаль, поки що це більш бажане, ніж дійсне, і запровадження такої системи відбувається досить повільно.

Відповідно до законодавства, яке регламентує порядок здійснення виконавчого провадження, виконавець, передусім, повинен звернути примусове стягнення на грошові кошти боржника, зокрема ті, що знаходяться на рахунках у банківських установах.

Судові виконавці низки як європейських, так і пострадянських країн завдяки автоматизованій системі арешту мають миттєвий доступ до коштів на банківських рахунках юридичних і фізичних осіб. Це дозволяє, шляхом звернення на них стягнення, швидко й ефективно виконувати судові рішення.

Такий доступ їм забезпечує автоматизована система арешту коштів боржників. Працює вона так: постанову про накладення судовим виконавцем арешту на грошові кошти боржника система направляє в усі банки країни, а також інші фінансові установи (кредитні спілки, системи електронних платежів). Система самостійно списує кошти та переказує їх на рахунки судового виконавця у необхідному розмірі. Якщо коштів на одному з рахунків боржника достатньо для задоволення вимог стягувача, з решти рахунків арешт знімається автоматично.

Якщо в цей період боржник відкриє новий рахунок у банківській установі, арешт на нього також буде накладено автоматично. Отже, за наявності в боржника достатніх коштів на рахунках у банках така система дозволяє судовому виконавцю за один день виконати судове рішення.

Працює система без людського втручання, тобто унеможливлюється «допомога» боржнику з боку банківської установи у виведенні коштів, що підлягають арешту, як це іноді відбувається у наших реаліях.

Те що запроваджується в Україні — це не повноцінний автоматизований арешт, а тільки електронний документообіг між банками та виконавцями. Наразі такий документообіг здійснюється виконавцями лише з 13 банківськими установами, і діє він тільки в частині арешту коштів, а не їх списання. Але переваги навіть такої електронної взаємодії більш ніж очевидні.

Доступ до реєстрів

На сьогодні державні та приватні виконавці мають безпосередній доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Державного реєстру актів цивільного стану. З частиною органів запроваджено електронний документообіг. Проте інформативність реєстрів залишає бажати кращого. Так, ускладнений пошук нерухомого майна, що зареєстровано до 2013 року, є низка реєстрів рухомого майна, для виявлення якого доводиться направляти також і «паперові» запити.

За законом, під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, зокрема і конфіденційної, що міститься у державних базах даних і реєстрах, також і електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних і реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, що забезпечують їх ведення.

З низкою державних органів справді встановлено порядок надання інформації на запити органів державної виконавчої служби та приватних виконавців у електронному вигляді. Проте цей порядок обмежений лише певними видами запитів, з яких не завжди можна отримати всю інформацію, що може допомогти виявити доходи та майно боржника.

Так, залишається проблематичним звернення стягнення на частку боржника в господарському товаристві. 

Відповідно до чинного законодавства товариство зобов’язане надавати виконавцю та боржнику доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості частки боржника в ньому. На практиці в 99% випадків цього не відбувається.

Перед виконавцем стоїть завдання: на виконання вимог ч. 4 ст. 22 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» здійснити розрахунок вартості частки боржника станом на день, що передував накладенню арешту на частку.

В реальності зібрати повну та достатню інформацію для визначення ринкової вартості частки боржника в статутному капіталі виконавець практично не має можливості. Для визначення вартості частки суб’єкту оціночної діяльності необхідно надати значну кількість документів та інформації про товариство, його фінансовий і майновий стан, сукупний дохід, наявність кредиторської заборгованості та інші відомості.

Проте органи Державної служби статистики України відмовляють виконавцям у наданні інформації про звітність і фінансові результати, посилаючись на конфіденційність таких даних.

Деякі приватні виконавці навіть подавали позови до адміністративного суду щодо зобов’язання органів статистики надати відповіді на їх запити, проте суди дійшли висновку, що спори між суб’єктами владних повноважень не можуть бути розглянуті адміністративними судами.

Так само ігнорують запити виконавця і органи Державної податкової служби, посилаючись на те, що Порядком надання інформації Державною податковою службою України на запити органів державної виконавчої служби та приватних виконавців направлення таких запитів не передбачено. Отже, коло замкнулось. А за відсутності такої інформації визначити реальну вартість частки майже неможливо.

Ще далі пішло Національне агентство з питань запобігання корупції, відповівши на мою вимогу листом про те, що оскільки порядок доступу до інформації, якою володіє НАЗК, Мін’юстом не розроблено, то і відповідати на запити виконавців вони не зобов’язані.

Навіщо приватному виконавцю інформація, якою володіє НАЗК? У декларації боржника було зазначено нерухоме майно, відомості про яке були відсутні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Отже, вбачається необхідність надання реального, а не декларативного доступу виконавця до отримання необхідної інформації від державних та інших органів й установ.

Повернуся до того, про що писав на початку публікації. Позитивний обов’язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення.

Чи можна назвати належними механізми доступу виконавця до коштів боржника та відомостей про майно боржника, без чого неможливе належне своєчасне та повне виконання рішення майнового характеру? Напевно, що ні. У площині вирішення цих проблем і лежить відповідь на питання: «Як підвищити рівень виконання судових рішень в Україні?». І проблема тут полягає не стільки у якості Закону, а у його виконанні.

Мораторії та заборони виконання рішень щодо певних категорій боржників

Існування мораторіїв унеможливлює примусове виконання майнових зобов’язань, зокрема, встановлених у судових рішеннях.

Це суперечить Конституції, яка гарантує захист прав у судовому порядку та вказує, що судові рішення обов’язкові до виконання на всій території країни, а також визначає, що конституційні права не можуть бути обмежені.

Зазначу, що нещодавно перелік майна, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами та який історично існує в законодавстві для захисту найбідніших верств населення, поряд із предметами щоденного побутового особистого вжитку для задоволення щоденних фізіологічних та гігієнічних потреб людини, доповнився…газом оператора газосховищ, що використовується для забезпечення власної господарської діяльності. Такі зміни були внесені черговим «мораторним» законом.

Тому, звичайно, всі ці мораторії мають бути скасовані, і всі повинні бути рівними як перед законом і судом, так і перед судовим рішенням.

Діджиталізація процесів виконавчого провадження

Робота виконавця на 80 % складається з однотипних дій по кожному виконавчому провадженню. Так, відповідно до ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у десятиденний строк із дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні — щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці — щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Якщо виконавець порушує ці строки, його може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності. А чому би таку перевірку не автоматизувати, адже вона проводиться шляхом багаторазового натискання однієї і тієї самої комбінації клавіш щодо кожного виконавчого провадження?. Чому не можна налаштувати АСВП так, щоб ця перевірка проводилася автоматично або ж виконавцю надходила інформація лише про зміни щодо майнового стану боржника: наприклад, оформив якесь новостворене майно, працевлаштувався чи отримав певний дохід?

Нещодавно в Одесі відбулася Міжнародна конференція з виконавчого провадження. Доповідь одного з приватних виконавців, представника Литовської Республіки, містила також дуже цікаву інформацію щодо автоматизації процедур виконавчого провадження.

Так, на замовлення виконавців було розроблено бот, який автоматично підключається до автоматизованої системи виконавчого провадження, збирає відомості про майновий стан боржника, слідкує за процесуальними строками, після закінченню цих термінів ініціює відповідні процеси, аналізує відповіді з баз даних, автоматично направляє арешти на рахунки та вимоги за місцем роботи боржника, створює платіжні вимоги та виконує інші завдання.

За словами доповідача, з тим обсягом роботи, яку раніше виконували 28 помічників приватного виконавця, після запровадження бота справляються 8.

Автоматизацією процесів може бути вирішено і питання надмірного навантаження державних виконавців, і можливість приватному виконавцю брати собі на виконання більше проваджень, і виконання рішень по незначним майновим спорам.

Так, приватним виконавцям часто закидають те, що вони не мають бажання приймати до виконання рішення про стягнення незначних сум. Пояснюю це тим, що немає різниці, чи стягувати 10 000 грн, чи 1 млн грн, адже операційні витрати і витрати часу на ці провадження є майже однаковими.

Проте усі ці питання можна вирішити автоматизацією процесів виконавчого провадження.

Про відповідальність за невиконання судового рішення та законних вимог виконавця, роль суду у виконавчому провадженні, зрівняння повноважень приватних і державних виконавців, а також про перспективи проєкту Закону про примусове виконання рішень № 5660 від 29.06.2021 р. розповімо в наступній частині матеріалу Андрія Авторгова. Слідкуйте за нашими новинами!

Вступити до АПУTelegram-каналYouTube-канал.

Якщо ви бажаєте підтримати діяльність АПУ, будемо вдячні, якщо ви зробите це за посиланням.

Новини комітету

У вас є цікава ідея заходу?