КИЇВ — 05 листопада 2020 року. Ми продовжуємо рубрику, де в контексті кожної з галузей права поступово підбиваємо підсумки шаленого поточного року та формулюємо прогнози на майбутній. Минулого разу ми розглянули сферу трудового права. Друга серія присвячена міжнародному праву та торгівлі. Ольга Кучмієнко, Заступниця Голови Комітету АПУ з міжнародного права, адвокатка, к.ю.н. та Анна Іванченко, адвокатка, керівниця корпоративної (M&A), сімейної практики та практики в сфері нерухомості в АО «Фідея» підкреслили, що 2020 став важливим роком для галузі. Відтак ми спробували зібрати в матеріалі найголовніше.

— Хтось жартував, що календар 2020 мав всі шанси перемогти в конкурсі на найкращий костюм на Гелловін за рівнем стресу для учасників міжнародної торгівлі. Втім, чи дійсно все так погано і чи приніс він щось хороше до практики міжнародної торгівлі та права, крім ІНКОТЕРМС-2020? Пропонуємо разом проаналізувати останні практичні новинки 2020.

Операційна діяльність міжнародної торгівлі

1. Обіг електронних документів

До 2020 року навіть в практиці міжнародної торгівлі доволі часто можна було зустріти контрагента зі Східної Європи, для якого фіксація результатів домовленостей в межах одного документа, підписаного блакитною ручкою належним чином була надважливою.

Втім, 2020 вніс свої корективи та все більше сторін почали обмінюватись скан-копіями документів, підписаних звичайним чином, а не оригіналами. Звичайно, ця практика була поширеною та широко використовувалась раніше, але в 2020 навіть найсуворіші комплаєнс-політики та найбільш формалізовані юрисдикції впали під натиском обставин і виявилось, що так теж можна працювати.

Для тих, хто вирішив обрати проміжний варіант – ще ширшого поширення набули електронні підписи.

2. Електронний підпис

В Україні бум отримання електронних підписів, на щастя, припав на 2018-2019. Та не всюди все було так легко. На жаль, навіть в багатьох прогресивних українських та європейських компаніях генерування ключів для всіх підписантів зайняло деякий час, що могло затримувати укладання договорів.

Крім того, якщо договір підписано електронним цифровим підписом обома сторонами, які отримали такі підписи в різних країнах, то можуть виникнути питання щодо сумісності таких підписів. Наприклад, в одній із країн СНГ цифровий підпис повинен бути зареєстрованим на локальній платформі, щоб  документ, підписаний таким підписом, вважався оформленим належним чином. Звичайно, що для іноземного контрагента, такий варіант є не завжди прийнятним.

В цілому, такі ситуації можна назвати винятковими і загалом тренд є позитивним.

3. Порівняно невисока кількість посилань на форс-мажорні обставини у роботі з контрагентами

На початку весни 2020 юридичні видання просто вибухнули статтями на тему, чи є COVID-19 форс-мажором та чи можна на цій підставі не виконувати договори. Хтось із колег-юристів потирав руки, чи вдасться отримати нові замовлення. Втім, на щастя, здоровий глузд переміг та контрагенти по всьому світу вчасно зрозуміли, що COVID-19 колись пройде, а репутація залишиться.

Тому сторони завбачливо продовжували виконувати зобов'язання. Серед прикладів, які зустрічались на практиці, можна виділити наступні. По-перше, сторони шукали альтернативні шляхи виконання: наприклад, налаштовували віддалений спосіб надання послуг, замість відрядження працівників виконавців. По-друге, погоджували нові строки постачання товарів шляхом внесення змін до договорів. По-третє, змінювали список документів, що підлягав наданню виконавцем за договором, якщо не всі документи можна було погодити з кінцевим замовником.

Втім на майбутнє ми рекомендуємо уважно ставитись до складання нових/перегляду уже укладених контрактів на предмет умов, що можуть бути причиною зміни чи припинення зобов’язань у зв’язку з впливом карантину та COVID-19.

Вирішення спорів

Чи варто сказати, що менше ніж за 10 місяців вирішення спорів в арбітражах та судах онлайн стали не темою футуристичної секції конференції чи винятком, а справжньою реальністю, закріпивши уже намічені зміни: наприклад, проведення слухання онлайн або подання документів в електронній формі.

В майбутньому це зменшить витрати на ведення спорів, а також унеможливить деякі способи процесуальних зловживань. Навряд, тепер всі процеси перейдуть в онлайн, втім, тренд на поширення онлайн способу вирішення спорів уже не зупинити.

Про «Online vs Offline у міжнародному арбітражі та лайфхаки для інших галузей» ми детально писали тут.

Прозорість фінансових операцій і захист іншої інформації

1. Діяльність фізичних осіб – резидентів України за кордоном та регулювання КІК

З кожним роком банки стають все більш уважними у перевірці транзакцій у зв'язку з санкційними обмеженнями, протидією тероризму та відмиванню грошей. Так, в 2020 посилився тренд на відмову у відкритті рахунків іноземним компаніям в європейських банках, кінцевими бенефіціарами яких є українські резиденти. Тому, рахунки в європейських банках наразі цінуються на вагу золота. У критичних ситуаціях, деякі компанії відкривали рахунки в Білорусі, втім побачимо, як останні події в Білорусі вплинуть на цей тренд.

Останні зміни в податковому законодавстві також змушують вітчизняний бізнес бути в тонусі. Зокрема, мова йде про контрольовані іноземні компанії (КІК). Зокрема, з 1 січня 2021 запроваджується спеціальна КІК-звітність та оподаткування резидентів України (фізичної особи або юридичної особи), які прямо або опосередковано володіють хоча б на 25% або контролюють контрольовану іноземну компанію - іноземну юридичну особу або іноземне утворення без статусу юридичної особи.

Вищевказані тенденції очевидно можуть пришвидшити вихід «тіньового» бізнесу на більш «свідомий» шлях.

2. Захист від кібератак 

У 2020 питання захисту персональних даних (особливо в контексті медичної інформації) вийшли на новий рівень. Так, було прийнято Оксфордський меморандум про міжнародно-правовий захист проти кібероперацій, спрямованих на сектор охорони здоров’я (The Oxford statement on the international law protections against cyber operations targeting the health care sector). 

Головною метою даного документа є привернення уваги до проблеми «захисту медичних сервісів та медичних засобів від шкідливих кібератак». Крім того, серед практиків у сфері захисту персональних даних пацієнтів росте зацікавленість даним меморандумом, оскільки чим більше було зареєстровано конкретних випадків захворювання на COVID-19, тим більше персональної та іншої інформації про хворого зберігається державними та приватними закладами охорони здоров'я. Так, до такої інформації можуть належати: 

— персональні дані,

— консолідована медична інформація, 

— домашня адреса та адреса проходження самоізоляції (крім медичних закладів ця інформація зберігається і в інших джерелах, наприклад, в межах додатку «Дій»),

— навіть список контактів такої особи.

Так, Комітет АПУ з міжнародного права планує проведення заходу на дану тему в кінці листопада, тому слідкуйте за нашими анонсами.

Захист інвестицій

Опосередковано на міжнародну торгівлю впливає і можливість потенційних міжнародних інвестиційних арбітражних спорів у зв’язку із:

— застосуванням карантинних заходів різними країнами,

— згортання деяких проєктів зеленої енергетики (Україна, Іспанія), а також

— потенційні наслідки дій України в рамках Мінського переговорного процесу (детальніше про це тут).

Як будуть реалізовані ці ризики – покаже саме 2021 рік.

Висновки

2020 став важливим роком в міжнародному праві та міжнародній торгівлі, оскільки, закріпив уже намічені тренди (онлайн вирішення спорів), окреслив нові проблеми пов'язані з новими галузями торгівлі та практики (захист інформації vs прозорість), а також відзначився більш динамічним розвитком нових можливостей (наприклад, більше поширення електронних цифрових підписів).

Будемо спостерігати, як ці нові тренди розвиватимуться в 2021.