Анна Буквич, заступниця Голови Комітету АПУ з міжнародного права, адвокатка, к.ю.н., менеджерка з юридичних питань Alter Domus (Люксембург), у своєму коментарі для "Інтерфакс-Україна" проаналізувала положення ратифікованої угоди про корисні копалини.

Ратифікована угода про корисні копалини виглядає стандартизованою інвестиційною угодою без дискримінаційних і невигідних положень, вважає Анна.

"Майже всі невигідні для Украйни умови, що стосуються повернення наданої допомоги, в угоду не увійшли і наразі виглядає, що угода є більш стандартизованою інвестиційною угоду без дискримінаційних або невигідних положень. Тобто, це угода про інвестиції в Україну, в яких США мають пріоритет, але яким чином це право США буде забезпечено поки теж не відомо", — сказала вона агентству "Інтерфакс-Україна".

Експертка назвала важливим те, що в угоді є чітко визначений список корисних копалин, і неможливість його змінити в односторонньому порядку.

"Тобто, США без згоди України цього зробити не можуть. Не менш важливим є те, що в угоді мова йде лише про доходи від нових родовищ, що є принциповим питанням. Будь-які доходи від родовищ, що вже отримали ліцензії, не є предметом домовленостей. Тобто, ризик перерозподілу коштів, які зараз надходять до бюджету, відсутній", — звернула увагу Анна.

При цьому вона вважає, що наразі у наявних текстах угоди відсутні ризики щодо суб’єктності, а чинна редакція угоди є інвестиційною угодою з досить вигідними умовами для України. Угода не передбачає додаткових обмежень прав або механізмів впливу на Україну. При цьому допомога, яку США може надавати, буде впливати на розмір внеску України у спільний інвестиційний фонд, "але це більше питання економічної вигоди для США аніж впливу на суб’єктність".

Вона також звернула увагу, що "більшість важливих питань управління спільним фондом та інвестування доходів, вирішуються сторонами (Україною і США) спільно, доходи від попередніх ліцензій не включаються у спільний фонд".

"Я не виключаю, що відповідні ризики могли бути потенційно закладені у попередні редакції угоди, але як ми знаємо текст був суттєво змінений. Незважаючи на відсутність технічних документів співпраці, мало ймовірно, що вони будуть містити суттєві відхилення від того, що було підписано", — сказала вона.

Анна Буквич передбачає, що, оскільки вирішення спорів за інвестиційними угодами регулюється окремим механізмом інвестиційного арбітражу, "ймовірно цей механізм буде використовуватись і у випадку спорів, що випливають з угоди".

Водночас, коментуючи ризики обмежень суверенних справ експертка зазначила, що наразі у поточній редакції угоди не можна говорити про порушення будь-яких суверенних прав, а мова йде лише про спільне управління інвестиційним фондом з певними преференціями доступу США до інвестування.

"Варто наголосити і спростувати міфи: право власності на надра залишаються за Україною. Більше того, США не будуть мати вирішального права щодо управління фондом і щодо видачі ліцензій. Всі ці питання, як і наповнення фонду, буде здійснюватися спільно. Більше того, перелік родовищ не можна змінювати в односторонньому порядку без згоди України. Важливо, що в контексті наповнення фонду, мова йде лише про доходи від нових родовищ, що важливо для України, оскільки з цих платежів наповнюється зараз бюджет", — сказала вона.

При цьому, юрист зазначила, що "важливими є технічні деталі функціонування фонду, але на разі мова точно не йде про обмеження суверенних прав України".

"В рамках угоди будуть розроблені і укладені ряд технічних документів, які детально врегулюють умови співпраці. Саме в цих технічних документах можуть бути закладені певні ризики, які пов’язані саме з практичною реалізацією угоди і вони будуть займати набагато більше сторінок ніж сам текст основної угоди. Створення подібного інвестфонду це надзвичайно довга і складна робота, і в даному випадку, все будуть вирішувати технічні деталі управління таким фондом", — резюмувала експертка.