Міжнародно-правова позиція України: питання дій та кваліфікації

КИЇВ – 27 травня 2015 року. Комітет з міжнародного права Асоціації правників України спільно з Українською асоціацією міжнародного права провели круглий стіл, присвячений обговоренню міжнародно-правової позиції України щодо подій останнього року.

Метою заходу було обговорення правові аспекти політики нашої держави у міжнародному та національному праві, можливі міжнародно-правові засоби захисту інтересів України тощо. Модератором дискусії виступив Віталій Власюк, радник ЮФ «єПраво», аспірант кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка.

Виступаючи на круглому столі, Наталія Севостьянова, перший заступник Міністра  юстиції України, розповіла про те, якими були перші кроки її відомства напередодні проведення «референдуму» в Криму більше року тому.  «На початку березня було вже зрозуміло, що так званий «референдум» матиме негативні наслідки для України. Юрисдикційно всі справи, пов’язані з Міжнародним судом ОНН, ще з часів розгляду  справи по о. Зміїний, знаходяться у підпорядкуванні МЗС, тому Мін’юст у межах своїх повноважень мав можливість звертатись до ЄСПЛ. Вже на початку березня ми підготували меморандум з можливими шляхами захисту майнових інтересів країни. На той момент ми розуміли, що ЄСПЛ буде для нас найбільш ефективним інструментом, адже його юрисдикція є обов’язковою для РФ. 13 березня 2014 року ми подали запит в ЄСПЛ про застосування забезпечувальних заходів по Правилу 39 Регламенту Суду у зв’язку з проведенням референдуму в Криму і першу нашу міждержавну скаргу проти Росії. І цього ж дня ми отримали відповідь, де було чітко вказано, що РФ не має права застосовувати війську силу на території Криму. Для нас тоді це буда дуже важлива перемога, тому що ще 13 березня ніхто не міг підтвердити, що ті «зелені чоловічки» на території Криму мають якесь відношення до Російської Федерації», - повідомила вона.

А для того, щоб захистити майнові інтереси держави в Криму (в Мін’юсті зібрали документи по близько 4 000 підприємствам), при підготовці відповідної заяви була застосована безпрецедентна правова конструкція. «Ми посилалися на статтю 1 Конвенції, вказуючи, що у зв’язку зі втратою контролю над підприємствами, це позбавило нас можливості реалізовувати всі інші права, оскільки ці підприємства були інструментами здійснення таких прав», - зазначила Наталія Севостьянова.  

Про важливість саме правової кваліфікації говорив Олександр Задорожній, заслужений юрист України, професор, президент Української асоціації міжнародного права, завідувач кафедри міжнародного права ІМВ, член-кореспондент Академії правових наук України:

«Основне питання, яке хвилює нас уже більше року – це юридична кваліфікація. Я би зразу хотів розділити можливості юридичної кваліфікації та використання цієї кваліфікації у практичній політиці, оскільки це різні речі. Ми всі знаємо, що Росія є агресором, нам всім зрозуміло, що відбулася анексія Криму, що є міжнародним злочином, ми всі бачимо, що на Сходу України відбувається військова окупація, але чи призводять ці кваліфікації до якихось дій? І мова не тільки щодо юридично значимих дій, мова йде по те, що останнім часом з’явилися сумніви, які поширилися серед спільноти українських юристів-міжнародників в правомірності Постанови Верховної Ради України про визнання Росії державою–агресором. Вони апелюють до того, що ця Постанова є перевищенням кваліфікації та порушенням статті 39 Статуту ООН, де за Радою Безпеки ООН зберігається право кваліфікувати будь-які дії як агресію. І вже в досить солідних наукових працях поширилася думка про те, що якщо немає резолюції Ради Безпеки ООН, то немає і агресії і т.д. Тому я ще раз наголошую на необхідності проведення кваліфікації тих подій, які мали місце. А згідно сучасного міжнародного права все однозначно:

1. Крим - анексована територія, яка юридично залишається територією України. Російська Федерація має нести відповідальність за сучасним міжнародним правом як держава-агресор. Анексія не породжує жодних правових наслідків, тому використання  конструкції «незаконна агресія» є неприпустимим.

2. На Сході України відбувається військова окупація з боку Російської Федерації. Держава-окупант має нести відповідальність згідно з нормами Женевської конвенції.

3. Чи вдається Україні реалізувати потенціал цих кваліфікацій? Відповідь – негативна. Ми можемо аналізувати - чому, які причини, і хто винен, але факт залишається фактом».

Своїми думками під час круглого столу також поділились Андрій Пасічник, радник Департаменту міжнародного права Міністерства закордонних справ України, Павло Бєлоусов,  радник ЮФ Aequo, Наталія Хендель, доцент кафедри міжнародного права та міжнародних відносин НУ «Одеська юридична академія», Мирослава Антонович, доктор права, доцент, завідуюча кафедри міжнародного права і спеціальних правових наук НУ «Києво-Могилянська академія» та Тимур Короткий, к.ю.н., доцент кафедри міжнародного права та міжнародних відносин НУ «Одеська юридична академія».

Маєте ідеї щодо тем наступних засідань? Пишіть на адресу komitet@uba.ua. Інформацію про комітети АПУ та їх діяльність можна отримати за посиланням.   

Do you have an interesting idea for an event?