КИЇВ - 29 травня 2014 року. Відбувся спільний круглий стіл Комітету з аграрного права та Комітету з банківського, фінансового та страхового права Асоціації правників України «Кредитні інструменти для розвитку агробізнесу» за експертної підтримки Міжнародної фінансової корпорації, Агентства США з міжнародного розвитку, а також Інституту розвитку аграрних ринків.

Доповідачами на круглому столі виступили провідні експерти в галузі розвитку аграрних ринків, агрострахування та агрофінансування, корпоративного бізнесу, представники банків та державного сектору.

Відкриваючи круглий стіл, Ігор Линник, Голова Комітету з аграрного права, партнер Gryphon Investment Consulting Group, запропонував експертам і учасникам заходу обговорити актуальні питання залучення інвестицій в агросектор, ризики і можливості, пов'язані зі впровадженням такого нового інструменту як аграрні розписки.

Як зазначив Ігор Линник, ситуація, що склалася сьогодні з кредитуванням сільгосппідприємств (особливо середніх і дрібних, які практично не мають доступу до кредитних ресурсів комерційних банків) вимагає рішучих кроків у напрямку впровадження нових інструментів для залучення прямих інвестицій в агробізнес. Однак, не зважаючи  на політико-економічну ситуацію в Україні останніх років, все ж спостерігаються позитивні зміни у законодавчому регулюванні агросектору, які надають нові можливості для розвитку. Це і прийняття закону про агрострахування з державною підтримкою, і спроби впровадження в Україні інституту аграрних розписок, за допомогою якого, у разі якісної підготовки підзаконної нормативно-правової бази, за попередніми підрахунками, буде можливо збільшити обсяг фінансування агросектора до 45-50 млрд. грн. на рік.

У свою чергу, Олена Линник, Голова Комітету з банківського, фінансового та страхового права, керуючий партнер Gryphon Investment Consulting Group, заступник голови Громадської ради при Нацкомфінпослуг, порушила актуальне питання  залучення інвестицій в аграрний сектор, у тому числі доступності банківського кредитування для малого та середнього агровиробника.

Зокрема, пані Олена назвала ключові фактори, яким повинен відповідати бізнес, щоб отримати фінансування. Адже інвестор (кредитор), у першу чергу, чекає від аграрія прозорості бізнесу, чіткої корпоративної структури. Також інвестора цікавлять фінансові показники, рівень ліквідності, фінансова стійкість, платоспроможність, рентабельність бізнесу в цілому. Важливою є і наявність якісних застав, позитивної кредитної історії. Також одним з ключових факторів, що впливають на доступність фінансування для малого сегмента агробізнесу, є розуміння власного бізнесу - його питомої ваги на ринку, чітких планів розвитку, вміння прогнозувати фінансовий результат, організовувати якісний облік і формувати прозору фінансову звітність.

Також Олена зазначила, що значним фактором, що впливає на інвестування і кредитування сільгоспвиробництва, є незавершеність земельної реформи. Складнощі з оформленням прав власності або договорів довгострокової оренди на землі с/г призначення, заборона придбання у власність такої землі нерезидентами, обмеження площі земель у власність одного підприємства, що часто призводить до розмивання структури власності реального агробізнесу, - все це в сукупності значно ускладнює можливості аграрія успішно розвивати власний бізнес.

Гарі Роше, керівник Програми «Розвиток агрофінансування і агрострахування в Україні» Міжнародної фінансової корпорації (група Світового банку ) відзначив, що команда програми вже багато років здійснює в Україні роботу, спрямовану на підтримку і розвиток агробізнесу в Україні. Для цього в рамках надання технічної та фінансової підтримки проводиться робота з розробки відповідного законодавства і побудові ефективного діалогу з державними органами для впровадження в Україні нових фінансових інструментів, спрямованих на підтримку і розвиток українських агровиробників. На думку доповідача, Україна володіє величезним потенціалом можливостей розвитку як агросектору, так і економіки країни в цілому.

Жан-Жак Ерве, радник Правління з питань сільського господарства ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», зазначив, що при кредитуванні аграріїв дуже важливо знайти спосіб працювати в Україні навіть в умовах високого рівня корупції, непрозорості великої кількості бізнес-структур, в тому числі неможливості сліпо довіряти наданим офіційним документам. Виходом в такій ситуації банки бачать встановлення особистого контакту з аграрієм, побудовою з ним довгострокових довірчих партнерських відносин. На думку Жан-Жака, банк не повинен говорити з аграрієм тільки про те, що можна отримати в заставу. Для кредитора набагато важливіше розуміти, хто саме є потенційним боржником, яка природа його інтересу до агроринку і землі, де знаходиться підприємство, хто його власники і управлінці, яким чином здійснюється управління бізнес-процесами та виробництвом, і яка кінцева мета не тільки проекту, під який залучається кредитування, але і всього бізнесу. Банкам найбільш цікавий той бізнес, який побудований на довгостроковій основі, що дозволяє ефективно реалізувати інвестиції в агровиробництво. Адже часто агропідприємства в Україні не мають необхідної інфраструктури, матеріально-технічного оснащення для підвищення результативності виробництва. Інвестиції в агросектор вимагають часу , тому для банків одним з ключових чинників для прийняття позитивного рішення про надання кредиту аграрію є наявність землі у власності або довгостроковій оренді не менше 9 років, що дозволяє максимально ефективно реалізувати притягнуте фінансування. Жан-Жак також підкреслив, що інвестування в агросектор без спеціальних знань сфери та фахівців з сільського господарства неможливо.

Сергій Клюца, виконуючий обов'язки директора Державного підприємства «Аграрні реєстри» при Міністерстві аграрної політики і продовольства України, розповів про проект створення системи реєстру аграрних розписок, який дасть можливість отримати доступ до даних про видані в Україні аграрні розписки та земельних ділянках, на яких вирощується майбутній урожай - предмет застави в аграрних розписках. Також пан Клюца розповів про принципи побудови реєстру і його завданнях. Планується створити дві частини реєстру - відкриту і закриту. Відкрита частина міститиме інформацію про те, чи існують невиконані аграрні розписки, видані конкретним боржником, в той час як в закритій частині, яка буде доступна тільки учасникам відносин в аграрних розписках, буде укладена інформація про всі операції, що проводяться з розписками - факт їх видачі, передачі, виконання. Ця база дозволить зробити інвестування під заставу майбутнього врожаю прозорим, і за кілька років зможе використовуватися як кредитна історія агровиробника, показувати тенденцію розвитку агропідприємств, що істотно полегшить роботу кредиторів з вивчення потенційних позичальників. Сергій зазначив, що такий реєстр аграрних розписок, будучи одним з ключових в системі їх адміністрування, здатний буде допомогти бізнесу інвестувати в сільське господарство більш впевнено і відкрито, залучаючи нові категорії інвесторів.

Валерій Лебідь, на продовження теми про реєстр аграрних розписок, повідомив, що зараз йде інтенсивна робота по створенню даного реєстру, а також проводиться тестування його роботи. Валерій Лебідь зазначив, що перед створенням такого реєстру був проведений аналіз вже існуючих аграрних реєстрів для створення найбільш простий і зручної форми роботи. Таким чином, одними з принципів роботи реєстру будуть її простота, можливість інтегрування інформації з інших реєстрів, а також можливість нарощування функцій, які можуть розвинутися в процесі використання.

Вікторія Ступак, директор департаменту розвитку продуктів малого та середнього бізнесу ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», розповіла про те, чому банкам цікаво працювати з аграріями. По-перше, на тлі спаду в інших областях економіки галузь сільського господарства демонструє зростання, їй є куди розвиватися. Ця галузь є пріоритетом плану розвитку держави. По-друге, досить висока рентабельність агровиробництва дозволяє витримати високу вартість банківського фінансування. Серед основних причин невисокої доступності банківського кредитування для малого та середнього аграрія пані Ступак зазначила високі процентні ставки, відсутність кредитної історії з банками, відсутність ліквідної застави і підтверджених джерел погашення кредиту.

У свою чергу, Тетяна Грищенко, начальник управління правового супроводу корпоративного бізнесу ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» підняла актуальні питання неоднозначності правового статусу аграрних розписок, а також проблематики відсутності спеціального підзаконного банківського регулювання, яке б дозволило банкам на зрозумілих і прозорих умовах використовувати даний фінансовий інструмент на практиці.

У круглому столі взяли участь більше 50 учасників - представників державного сектора, банківських і небанківських фінансових установ, аграріїв, практикуючих юристів, науковців та експертів у галузі фінансування та розвитку аграрних ринків. За результатами круглого столу учасники запропонували продовжити подальшу співпрацю у сфері розвитку агросектору, а також з метою підготовки пропозицій і доповнень до ЗУ «Про аграрні розписки» і законопроектах, що розробляються на його виконання.

ФОТОЗВІТ