Американсько-Український інвестиційний фонд відбудови стане важливим механізмом для захисту іноземних інвестицій в Україні. За словами Голови Комітету АПУ з права міжнародної торгівлі Олесі Кривецької, цей документ містить низку положень, що забезпечують стабільність інвестиційних умов, зокрема гарантії збереження прав інвесторів навіть у разі змін законодавства. Детальніше про ці правові механізми вона розповіла в коментарі для «Інтерфакс-Україна».

Угода між Україною та США про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови зобов’язує Україну забезпечити захист її активів та інвестицій незалежно від будь-яких змін законодавства.

«Угода про Фонд містить положення, які відповідають практиці укладення міжнародних договорів про захист іноземних інвестицій. Прикладом є так звана stabilization clause, або гарантія у разі зміни законодавства. Це положення зобов’язує Україну забезпечити, щоб активи та інвестиції залишалися під режимом захисту угоди про фонд незалежно від будь-яких змін у законодавстві», — сказала вона агентству «Інтерфакс-Україна», зазначивши, що подібне положення міститься в законі України про режим іноземного інвестування.

Крім того, експертка зазначила, що угода про фонд закріплює право американської сторони вести переговори про купівлю видобутих ресурсів (положення про offtake arrangements). Це положення забезпечує Україну ринками експорту і підкреслює економічну доцільність реалізації інвестиційних проектів щодо відповідних родовищ. З іншого боку, це положення свідчить про зацікавленість США у доступі до корисних копалин і їх використання з метою власної переробки.

«Тут у гру вступають національні інтереси США з розвитку стратегічних галузей і доступу до критичних мінералів. У цьому контексті важливо, щоб домовленості між Україною і США враховували також потреби України у розвитку власних секторів переробки природних ресурсів та розвитку виробництва із доданою вартістю», — сказала Олеся.

При цьому вона назвала важливим намір США не вводити додаткові тарифи на видобуток ресурсів, отриманих з проектів фонду.

«З огляду на тарифну політику Трампа, це важлива преференція. Однак варто зауважити, що угода за своїм формулюванням не містить правового зобов’язання, натомість має редакцію: "Уряд [США] висловлює своє очікування". Тому дієвість цієї преференції ще повинна продемонструвати себе в майбутньому», — сказала Голова Комітету АПУ.

Олеся також підкреслила, що згідно з угодою про фонд, питання спорів повинне вирішуватися шляхом взаємних консультацій. Зокрема, за її словами, це є важливою особливістю угоди — цим вона відрізняється від традиційних міжнародних договорів про захист інвестицій, які для урегулювання спорів часто передбачають інструмент інвестиційного арбітражу.

Як приклад юрист навела договір про захист інвестицій між Україною та США 1994 року, який містить так зване «парасолькове положення», «яке, на думку деяких арбітрів і експертів, покликане поширити дію договору на будь-яке зобов’язання щодо інвестиції, взяте країною-реципієнтом (тобто Україною у випадку з фондом) щодо інвестицій іншої сторони (тобто США)».

«Тому якщо в якийсь момент США вбачатиме у діях України порушення, згідно з угодою про фонд, потенційно може виникнути асиметрична для України ситуація: Вашингтон може спробувати захистити своє порушене право через арбітраж, посилаючись на договір про захист інвестицій 1994 року, водночас Україна для захисту свого порушеного права, будучи країною-реципієнтом інвестицій, матиме в арсеналі лише механізм консультацій, передбачених угодою про фонд», — наголосила Олеся Кривецька.

Теги: експертна думка, люди АПУ