Асоціація правників України в четвер, 7 березня, провела в Києві І Форум з антикорупційного права. Це новий захід у напрямі Conference house АПУ та перша велика подія Асоціації 2024 року.

Форум став майданчиком для обміну думками й активної дискусії із провідними фахівцями в галузі антикорупційного права, зокрема суддями, представниками державних органів та досвідченими юристами-практиками.

Захід відкрив Микола Стеценко, Президент Асоціації правників України, керуючий партнер AVELLUM. У вітальному слові він висловив сподівання, що на форумі не лише критикуватимуть та пропонуватимуть ідеї, а й обговорюватимуть здобутки та досягнення. Пан Стеценко зауважив, що важливо говорити не тільки про покарання за корупцію, а й про запобігання корупційним правопорушенням.

Президент АПУ подякував авторам ідеї форуму й оргкомітету, а також партнерам заходу — AVER LEX та VB PARTNERS, партнерам сесій — Ario Law Firm, Amber Law Company, АО «Кролевецький та партнери», Miller Law Firm, LCF Law Group, соціально відповідальному партнеру — AO «Відар».

Перша сесія форуму була присвячена антикорупційній політиці в державі. Модератором дискусії виступив Максим Шевердін, партнер, керівник практики кримінального права LCF Law Group, Голова Комітету АПУ з кримінального та кримінально-процесуального права.

На початку дискусії пан Шевердін окреслив останні зміни й новели в антикорупційній сфері:

• відновлення декларування;
• збільшення штату НАБУ;
• спроби розширення повноважень НАЗК;
• ухвалення Закону України «Про доброчесне лобіювання».

Тетяна Коротка, заступниця бізнес-омбудсмена, у своєму виступі розкрила тему покращення правозастосування й належного адміністрування як стратегії запобігання корупції в державних органах. Вона нагадала, що Рада бізнес-омбудсмена (РБО) була залучена в розробку Закону «Про адміністративну процедуру». За її словами, зараз РБО працює над поширенням дії цього акта на інші органи державної влади.

Пані Коротка розповіла, що також триває підготовка декларації належного адміністрування. РБО прагне давати зворотний зв’язок державним органам щодо їхньої роботи, зокрема вказувати на можливі помилки, наголосила заступниця бізнес-омбудсмена.

Ілля Михайлов, голова Наглядової ради АТ «Прозорро.Продажі», розповів, як ця система онлайн-аукціонів з продажу та здачі в оренду майна стала інструментом антикорупційної політики держави у сфері управління активами публічного сектору економіки. За його словами, фіскальний ефект від майже 8 років роботи системи становить понад 85 млрд грн. Як приклад успішної приватизації активу за допомогою «Прозорро.Продажі» пан Михайлов навів продаж Центрального автовокзалу Києва.

«Саме правила гри, зафіксовані в законодавчому полі та підкріплені відповідними практиками, зокрема з погляду судової системи, є одним із ключових елементів побудови довіри. Ця довіра прямо впливає на всі без винятку відносини в «золотому» трикутнику «бізнес — влада — суспільство», — наголосив Ілля Михайлов, додавши, що довіра також дозволяє побудувати відносини з міжнародними партнерами України.

Говорячи про корупцію, голова Наглядової ради «Прозорро.Продажі» зазначив, що її причиною є дискреційні повноваження, якими часто зловживають посадовці.

Денис Бугай, партнер-засновник VB PARTNERS, виступив із доповіддю «Порушення підсудності ВАКС як елемент надмірного навантаження» (ПРЕЗЕНТАЦІЯ). Він навів деякі цифри, що, за його словами, свідчать про зростання навантаження на Вищий антикорупційний суд України:

2022 / 2023 роки:

• надійшло кримінальних проваджень до ВАКС — 268 / 344, з них розглянуто — 49 / 84, не розглянуто — 219 / 260;
• надійшло процесуальних звернень до ВАКС — 6719 / 10 944, з них розглянуто — 6594 / 10 849; не розглянуто — 125 / 95.

За словами Дениса Бугая, зростання навантаження на Вищий антикорупційний суд також спричинили його додаткові спеціалізації, зокрема стягнення необґрунтованих активів та «конфіскація активів» пособників країни-агресорки. Ці напрями відволікають ВАКС від його основного завдання — розгляду кримінальних проваджень, зауважив правник.

Також пан Бугай висловив думку, що ВАКС розглядає цілу низку проваджень, які йому не підсудні. Як приклад він навів справу ПриватБанку. Серед шляхів вирішення проблеми партнер-засновник VB PARTNERS запропонував такі:

• сторона обвинувачення повинна доводити, що справа дійсно належить до категорії антикорупційних;

• потрібні обмеження, щоб сторона обвинувачення не перевантажувала суд процесуальними зверненнями.

Станіслав Борис, керуючий партнер АО «Відар», член Ради Комітету АПУ з кримінального та кримінально-процесуального права, поділився думками щодо відображення на практиці антикорупційної політики в державі. Серед питань, які потребують вирішення, він назвав:

• врегулювання механізму укладання угод з відшкодуванням завданих збитків;
• створення механізму, який хоча б частково відкриє засекречені ухвали й рішення судів;
• проблему визначення розміру застави;
• врегулювання питання упущеної вигоди у вигляді збитків.

Друга сесія Форуму з антикорупційного права мала назву «Особливості розгляду корупційних справ в умовах воєнного стану». Сесію модерувала Ольга Просянюк, керуюча партнерка AVER LEX.

Євген Крук, суддя Вищого антикорупційного суду України, у своєму виступі розкрив тему «Роль вступної промови для дослідження доказів. Подання письмових доказів». Він зазначив, що, на його думку, кращим за справедливе правосуддя є правосуддя ефективне й дієве, а таким є «прийняття якісного рішення впродовж розумного строку після справедливого розгляду справи».

За словами пана Крука, на суд покладаються обов’язок дотримання розумних строків, безпосереднє дослідження доказів, змагальність і принцип презумпції невинуватості (що є найголовнішим). Гарантувати дотримання згаданих принципів можна лише в тому разі, якщо всі сторони процесу суворо дотримуватимуться КПК України, додав суддя.

Нюанси проведення судового засідання в режимі відеоконференції в умовах воєнного стану у своїй доповіді розглянула Даниїла Чорненька, суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, перша Голова Апеляційної палати ВАКС. Зокрема, вона висловила критичне ставлення до допиту у відеорежимі свідка, який нібито перебуває за кордоном, — оскільки суд не перевіряє, чи був факт перетину цією особою кордону. За словами пані Чорненької, цей аспект потребує внесення змін.

Костянтин Кравчук, старший детектив — заступник керівника Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ, виступив із доповіддю «Угоди про визнання винуватості у корупційних злочинах: баланс між суспільним інтересом та принципом невідворотності покарання».

Дмитро Остапенко, керівник практики кримінального права АО «Кролевецький та партнери», у своєму виступі розкрив тему «Негативні тенденції виходу ВАКС за межі пред’явлених обвинувачень у корупційних злочинах: огляд практики й обговорення можливих шляхів протидії».

Також в обговоренні взяв участь Сергій Подгорець, прокурор шостого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора.

Онлайн до дискусії долучилися Амедео Барлетта, адвокат у кримінальних справах, віцеголова Європейської асоціації адвокатів з кримінального права (ECBA) і співголова Робочої групи з питань антикорупційного права (ACE WG) (Італія), та Володимир Хрле, адвокат, член Консультативної ради ECBA та співголова ACE WG (Сербія). Вони торкнулися теми «Позиція ЕСВА щодо Директиви Комісії ЄС про боротьбу з корупцією».

Третя сесія форуму мала назву «Санкційні питання: ефективні інструменти протидії корупції». Модератором сесії був Семен Ханін, кандидат економічних наук, адвокат, заслужений юрист України, керуючий партнер Amber Law Company.

Агія Загребельська, очільниця напряму мінімізації корупційних ризиків в санкційній політиці НАЗК, наголосила на впливові санкцій, який вони чинять на російську економіку та здатність РФ вести повномасштабну війну проти України. Також вона торкнулася питання етичності дій бізнесу, котрий продовжує торгувати з країною-агресоркою та вести в ній справи.

Інна Богатих, директорка Департаменту санкційної політики Міністерства юстиції України, виступила із доповіддю «Санкції і доброчесна поведінка. Тонка межа між захистом бізнесу та обходом санкцій». Вона повідомила, що на сьогодні до ВАКС подано 42 позовні заяви про стягнення в дохід держави активів підсанкційних осіб, з яких 34 вже набрали законної сили, іще вісім перебувають на розгляді. Зокрема, за результатами розгляду позовів, було стягнуто й перераховано до держбюджету близько 162 млн грн.

Говорячи про проблему порушення санкційного режиму, Інна Богатих висловила сподівання, що в Україні буде запроваджено відповідальність за обхід санкцій.

Інна Білоус, суддя Вищого антикорупційного суду України, ознайомила аудиторію з особливостями розгляду ВАКС справ про застосування санкцій (ПРЕЗЕНТАЦІЯ). Вона розповіла, що до суду загалом надійшло 44 позовні заяви про застосування санкцій, з яких 36 заяв задоволено, в тому числі частково, дві — повернуто позивачу, у ще шести справах судовий розгляд триває.

Продовжуючи тему доповіді пані Білоус, Андрій Никифоров, суддя-спікер Апеляційної палати ВАКС, зазначив, що ключове питання під час розгляду санкційних справ полягає в залученості підсанкційної особи до володіння або управління майном, що може підлягати стягненню. За його словами, тут потрібно з’ясовувати, чи це добросовісний набувач, чи це схема, щоб «прикрити» своє володіння задля уникнення санкцій.

Євген Петров, суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, д.ю.н., ознайомив присутніх із практикою свого суду під час розгляду справ про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави (ПРЕЗЕНТАЦІЯ). А тема доповіді Євгена Грушовця, партнера Ario Law Firm, голови Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони України, мала назву «Рускій слід» та санкційний механізм: розповсюджені зловживання правоохоронців».

Завершився I Форум з антикорупційного права четвертою сесією, яка була присвячена тенденціям розвитку антикорупційного права. Дискусію модерував Артем Крикун-Труш, партнер Miller Law Firm.

Поліна Лисенко, заступниця Директора Національного антикорупційного бюро України, розповіла про зміни в законодавстві у звʼязку з майбутнім членством України в Робочій групі Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) щодо боротьби з хабарництвом (ПРЕЗЕНТАЦІЯ). У цьому контексті вона приділила увагу питанню запровадження кримінальної відповідальності для юридичних осіб за міжнародне хабарництво.

Андрій Фортуненко, партнер, голова практики захисту бізнесу AVELLUM, член Ради Комітету АПУ з кримінального та кримінально-процесуального права, виступив із доповіддю «Тенденції застосування статті 364 Кримінального кодексу» (ПРЕЗЕНТАЦІЯ). Серед іншого, він торкнувся проблеми кваліфікації за ст. 364 КК України та, відповідно, розмежування статей 364 та 191.

Своєрідним продовженням обговорення, розпочатого паном Фортуненком, став виступ Володимира Петраковського, старшого викладача факультету правничих наук НаУКМА, із темою «Бувай — локальне, привіт — регіональне та глобальне» (ПРЕЗЕНТАЦІЯ). Експерт, зокрема, розповів про застосування аналогу ст. 364 КК України в судовій практиці США та тлумачення НСРД Судом Європейського Союзу в кейсі литовського прокурора.

Євгенія Очеретько, менеджерка з регуляторних питань Philip Morris Ukraine, презентувала огляд, чи допоможе нещодавно ухвалений Закон України «Про доброчесне лобіювання» врегулювати галузь лобізму в Україні (ПРЕЗЕНТАЦІЯ).

Катерина Гупало, партнерка Arzinger, розповіла про нюанси екстрадиції в умовах воєнного стану (ПРЕЗЕНТАЦІЯ).

Більше фото із заходу ви знайдете за цим посиланням.

Асоціація правників України вдячна за підтримку в організації форуму:

• партнерам заходу:
  • AVER LEX
  • VB PARTNERS
• партнерам сесій:
  • Ario Law Firm
  • Amber Law Company
  • АО «Кролевецький та партнери»
  • Miller Law Firm
  • LCF Law Group
• соціально відповідальному партнеру:
  • AO «Відар»