КИЇВ — 08 вересня 2020 року. Хто підпадає під валютний контроль, якими є умови його застосування та хто його здійснює, а також про переваги валютного контролю та законодавчі нюанси розповів Микола Лукашук, арбітражний керуючий, голова НААКУ.

— Питання валютного контролю в Україні вже понад рік регулюється Законом України «Про валюту і валютні операції», і хоча досить новий Закон не містить поняття «валютний контроль», в суспільстві цей термін уже прижився. Крокуючи до європейських стандартів замість контролю, ми отримали поняття «валютний нагляд», під яким розуміється система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб’єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства.

Хто підпадає під такий нагляд?

Ними можуть бути: резиденти та нерезиденти, фізичні та юридичні особи, фізособи-підприємці, інші суб’єкти господарювання, дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва як України, так і розташовані на її території, відокремлені підрозділи юросіб тощо.

Умовою застосування валютного нагляду є…

Здійснення валютних операцій. Тобто пов’язаних із переходом права власності на валютні цінності, права вимоги на валютні цінності, торгівля валютними цінностями, транскордонний переказ та переміщення валютних цінностей у межах сум, встановлених зазначеним Законом.

Хто його здійснює?

Нацбанк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (Державна податкова служба).

Аналізуючи зміст Закону України «Про валюту і валютні операції», треба зазначити, що він має значні переваги за попередній Закон 1994 року. Можливо, саме тому новий Закон вважають побудованим за принципом «дозволено все, що не заборонено».

Тепер до деталей

Однією з переваг безпосередньо для суб’єктів господарювання є скасування граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Граничні строки розрахунків Національним банком України можуть встановлюватися лише за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та/чи фінансової системи держави. При цьому відповідно до Положення НБУ «Про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» граничні строки розрахунків становлять 365 календарних днів (порівняно з обов’язковими 180 календарними днями).

Потрібно також зазначити, що відбулося збільшення суми так званої незначної операції: зі 150 тис. грн до 400 тис. грн. До речі, 28 квітня 2020 р. у зв’язку з набранням чинності Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» зовнішньоекономічні операції в розмірі до 400 тис. грн тепер не підлягають валютному нагляду.

Про найголовніші переваги

А саме: пом’якшили умови валютного обігу, які відчули на собі суб’єкти валютного ринку : скасовано заборону на зарахування зустрічних однорідних вимог у сфері ЗЕД для експортерів; скасовано ліміт щодо інвестицій за кордон не більше 2 млн євро на рік — для юридичних осіб-резидентів у разі фінансування своїх філій, закордонних представництв та інших відокремлених підрозділів; скасовано резервування на один день суми в гривнях, перерахованої для купівлі іноземної валюти, та заборону на купівлю іноземної валюти за довіреністю/заявою клієнтів коштом кредиту в гривнях; відсутня заборона на розрахунки в готівковій інвалюті для сплати фізичними та юридичними особами консульських зборів за легалізацію товаросупровідних документів у дипломатичних представництвах або консульських установах у певних країнах; скасована репатріація дивідендів (існувало обмеження — 12 млн євро на місце для однієї юрособи); знято обмеження на купівлю інвалюти та банківських металів фізособами в еквіваленті 150 тис. грн на день через касу банку, фінансової установи або в системах онлайн-банкінгу.

Щодо переміщення валюти та цінностей через кордон необхідно зазначити, що фізичні особи при перетині кордону повинні декларувати валюту, якщо її розмір перевищує або дорівнює 10 000 євро. Юридичні особи в обов’язковому порядку повинні декларувати валюту та валютні цінності при перетині кордону. Окрім того, НБУ надало можливість населенню купувати і продавати іноземну валюту не лише в банках і пунктах обміну валют, а й у поштових відділеннях.

Щодо річних лімітів на здійснення валютних операцій встановлено, що фізичній особі-резиденту дозволяється здійснювати валютні операції з переказу коштів з України/на поточні рахунки нерезидентів-юросіб, відкриті в Україні (крім інвестиційних рахунків) на загальну суму, що не має перевищувати в сукупності 10 0000 євро. Резиденту (ЮО/ФОП) дозволяється здійснювати валютні операції на загальну суму, що не має перевищувати в сукупності 2 000 000 євро.

Водночас, слід взяти до уваги, що відповідно до Постанови НБУ №7 від 02.01.2019 р. банки повинні здійснювати валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за операцією резидента, зокрема, з експорту прав ІВ, інших немайнових прав, тобто експорт прав інтелектуальної власності тепер також знаходиться під валютним наглядом.

За порушення вимог валютного законодавства можуть бути застосовані певні заходи впливу: письмове застереження; обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів валютних операцій, штрафні санкції, зупинення або відкликання (анулювання) ліцензії на здійснення валютних операцій до уповноважених установ; до юридичних осіб — заходи впливу у вигляді штрафних санкцій; до фізосіб, посадових осіб уповноважених установ, посадових осіб юридичних осіб — заходи впливу у вигляді штрафів, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Спостерігаючи за розвитком валютного ринку, не можна не звернути увагу, що валютна лібералізація продовжується з метою забезпечення вільного руху капіталу та покращення стабільності в Україні.