КИЇВ — 30 січня 2019 року. Комітет Асоціації правників України з інтелектуальної власності провів обговорення питань щодо створення Національного офісу інтелектуальної власності (НОІВ).

Модератор засідання, радник ЮФ Asters Тарас Кислий, запросив представників НОІВ, аби прояснити для правників суть їх роботи та розібратися, чи запрацювала реформа. Адже наразі він вбачає низку недоліків у функціонуванні НОІВ і реалізації реформи загалом.

«Концепція реформи в сфері ІВ була затверджена в 2016 році. До цього у нас система державного захисту інтелектуальної власності включала в себе Державну службу з інтелектуальної власності та Укрпатент. Система більше 10 років була без змін, вона начебто працювала непогано, як на мене, показник в частині ефективності роботи системи — це, скажімо, терміни розгляду заявки. Ми подавали заявки і отримували документи за 12-16 місяців. Потім у 2016 році ми увійшли в стадію реформ, і ці реформи зачепили і державну систему інтелектуальної власності. У червні 2016 року Кабмін прийняв концепцію реформи, яка передбачала, що на базі Укрпатенту буде створено Національний офіс інтелектуальної власності (на відміну від того, що мали створити орган, але абревіатура залишилась та сама), який буде підкорятися МЕРТ. Згідно з концепцією закінчити реформи планувалося в першому кварталі 2017 року. Реформа передбачала дворівневу систему, роботу «єдиного вікна», передачу функцій Державної служби МЕРТ. ДСІВ ліквідували майже одразу. А в травні 2018 року створюється Національний офіс інтелектуальної власності», — розповів Тарас Кислий.

За час роботи НОІВ у юристів виникла низка питань, адже те, як працює ця система наразі, суттєво відрізняється від задекларованого в концепції реформи. Тим часом зараз терміни отримання свідоцтва, за словами Тараса Кислого, зросли до майже двох років.

Богдана Пархомчук, адвокат компанії PwC Legal, яка була консультантом у реалізації цієї реформи, розповіла, на якому етапі знаходиться перехід від МЕРТ до нової реформованої системи захисту інтелектуальної власності.

Заступник директора Департаменту інтелектуальної власності Міністерства економічного розвитку і торгівлі Богдан Падучак закликав розвіяти сумніви, які поширюються в ЗМІ, щодо доцільності переходу до НОІВ. Він наголосив, що нова система має свої переваги:

«Вперше держава створила механізм стимулювання винаходів корисних моделей. Створено фонд підтримки винахідників», — зазначив пан Богдан.

Яке місце Офісу в новій системі — розповів власне директор Державної організації «Національний офіс інтелектуальної власності» Богдан Моркляник.

Участь в обговоренні також взяли директор з питань експертизи ДП «Укрпатент» Наталія Петрова та заступник директора НОІВ Руслан Стефанчук, який, зокрема, анонсував освітні зрушення в питанні ІВ:

«Ми напрацювали 18 категорій суб’єктів, які можуть сьогодні отримати підвищення кваліфікації чи перекваліфікацію, першим суб’єктом є патентні повірені. Ми готуємо свої пропозиції до змін до нормативно-правових актів, які стосуються статусу ПП, готуємо свої пропозиції щодо їх атестації, яка б відповідала сьогоденню. ІР-стратегія та ІР-політика в університетах теж є складовою нашого бачення. Сподіваюся, що на початку весни ми виведемо на громадські обговорення ці питання — щодо освіти, стратегії, політики в університетах», — зазначив пан Руслан.

Запис онлайн-трансляції засідання доступний для перегляду на сторінці Комітету у Facebook: https://www.facebook.com/IPCommittee/videos/237943797141905/.