КИЇВ – 21 травня 2015 року. Комітет АПУ з конкурсного права спільно з Комітетом Верховної Ради України з питань економічної політики  провів засідання, на якому обговорили пропозиції з реформування законодавства у сфері регулювання діяльності арбітражних керуючих.

За словами голови Комітету з конкурсного права Асоціації правників України, віце-президента ГО «Всеукраїнська самоврядна організація фахівців конкурсного процесу» Віталія Титича, зараз існує два підходи щодо вдосконалення діючого законодавства: або вносити зміни до діючого закону про банкрутство, або написання нового законодавчого акту.

«Скажу, що мені більше імпонує шлях «зачистки» сміття,яке потрапило в діючий закон в силу певних суб’єктивних обставин під час його прийняття, а не написання нового закону», - підкреслив Віталій Титич.

Під час круглого столу Анатолій В'язовченко, голова «Національної професійної спілки арбітражних керуючих України», презентував своє бачення необхідних змін до діючого законодавства щодо діяльності арбітражних керуючих.

Він запропонував відсторонити державний орган, а саме чиновників Міністерства юстиції України від контакту з арбітражними керуючими.  На думку експерта, професіонали з питань банкрутства мають бути підзвітні лише самоврядним організаціям арбітражних керуючих.

«Будь-які перевірки арбітражних керуючих мають здійснювати саморегулюючі організації, членами яких є арбітражні керуючі. СРО мають встановлювати правила, забезпечувати дотримання законних інтересів кредиторів, боржника та власників бізнесу. У нас потужна професійна спільнота, і ми можемо заявити, що маємо достатньо кваліфікованих і організованих людей, які можуть взяти на себе ці функції. Я вважаю, що наше суспільство не тільки дозріло, а вже перезріло, щоб такі моменти були впроваджені», - підкреслив Анатолій В'язовченко.

Натомість член Ради Комітету з конкурсного права, партнер ТОВ «АРІО КЕПІТАЛ ГРУП» Юліан Хорунжий впевнений що треба починати з визначення базових питань щодо діяльності арбітражних керуючих в Україні.  

«Спочатку треба відповісти на базові питання. А саме: треба вносити зміни до діючого закону, чи писати новий? Хто такі арбітражні керуючі? Прибрати перепони, які закривають доступ до професії, адже за минулий рік в Україні з’явилося лише 17 нових арбітражних керуючих, тоді як раніше щомісяця з’являлося 30-40 новачків.  Далі: буде в Україні впровадження принципу саморегулювання в цій професії чи ні? Якщо буде, тоді членство в СРО буде обов’язковим чи ні? Можна бути членом однієї СРО чи декількох? Хто буде здійснювати контроль за діяльністю арбітражних керуючих: міністерство, СРО чи обидва інститути? Як буде призначатися керівництво СРО? Чи залишиться в Україні автоматизована система призначення арбітражного керуючого на справу?», -  наголосив Юліан Хорунжий.

Він переконаний, що тільки після того, як будуть знайдені компромісні рішення на всі ці питання, можна починати виписувати пропозиції для законодавця.

«Я не хочу коментувати ті зміни, які сьогодні запропоновано внести в діюче законодавство. Бо як на мене це є система колективної безвідповідальності», - підкреслив Хорунжий.

Віталій Титич вважає позитивним той факт, що розпочато професійну дискусію щодо функцій СРО і арбітражних керуючих. Він погоджується з тим, що в Україні треба запроваджувати принципово нову систему відповідальності арбітражних керуючих.

«Треба вводити  механізми, які реально можуть регулювати професійну діяльність арбітражних керуючих. А це на мою думку: гроші, і тільки гроші. Особа, яка здійснює професійну діяльність, має знати, що вона не зможе відкупитися і уникнути покарання. А це стане можливим, коли за її помилки і непрофесіоналізм будуть розплачуватися всі члени її самоврядної організації, компенсуючи кредиторам нанесені втрати. Тільки цей механізм буде працювати – це очевидно. Все інше – від лукавого», - підкреслив Титич, наголошуючи на важливій ролі самоврядних організацій в процесі банкрутства.

Президент ГО «Всеукраїнська самоврядна організація фахівців конкурсного права В’ячеслав Джунь також наголосив, що перш ніж пропонувати зміни до законодавства про банкрутство, треба розуміти можливості нормативного механізму і чинника стимулу: «Стимул тут повинен бути максимально задіяний. Тобто те, що кредитору, боржнику, арбітражному керуючому вигідно – те і треба так стимулювати.  Для чого справа про банкрутство взагалі? Ціль яка? Задовольнити кредитора. Хто, крім кредиторів, краще вибере того, хто буде його обслуговувати у справі про банкрутство?  Начебто логічна річ, але вона викликає великий спротив у певних кругах».

Також, на думку учасників круглого столу, не треба забувати про принцип незалежності арбітражного керуючого, який прописаний в діючому законодавстві. Не можна допустити, щоб голови існуючих або створених СРО впливали на арбітражників, наприклад, шляхом розподілу справ між ними.

Директор Центру комерційного права Валентина Данішевська залишилася задоволеною організованою професійною дискусією. Водночас вона заявила, що не сприймає викладені під час круглого столу ініціативи, як пропозиції змін до закону.

 «Вони викладені у формі концепції – що бажано було отримати. Тому,  я вважаю, що не потрібно зважати на запропоновані слова і положення, тому що це не є законопроект. Бажано, щоб більшість домовилася по певних параметрах і коли буде домовленість, то ми законопроект складемо дуже швидко.  Аби була домовленість», - підкреслила Валентина Данішевська.

Наразі, учасники проведеного круглого столу домовилися організувати масштабне опитування арбітражних керуючих щодо можливої моделі їхньої роботи.

«Сьогодні своє бачення у нас презентувала одна організація. Давайте наступного разу інша організація презентує своє бачення. Якщо буде  бажання ще інших організацій - хай вони теж презентують своє бачення майбутніх норм закону щодо регулювання діяльності арбітражних керуючих.  І вислухавши всі пропозиції, ми будемо шукати спільне рішення», - резюмувала Валентина Данішевська.