Що насправді означає дерегуляція трудових відносин?
КИЇВ — 28 жовтня 2021 року. Комітет АПУ з трудового права провів круглий стіл на тему: «Що насправді означає дерегуляція трудових відносин?».
Модератором засідання виступив Сергій Сільченко, Голова Комітету АПУ з трудового права, керуючий партнер АО «Роланд».
Учасники заходу обговорили такі питання:
— Тягуча реформа чи революція — що чекає трудове законодавство?
— Чи насправді інвестиційна привабливість економіки залежить від реформи трудових відносин?
— Баланс інтересів роботодавця і прав працівника — місія нездійсненна?
— Наступ на права профспілок чи осучаснення їх статусу: позиції соціальних партнерів.
— Чи варто чекати на новий Трудовий кодекс і коли?
В обговоренні питань круглого столу брали участь: Петро Тулей, заступник голови Конфедерації вільних профспілок України; Михайло Теросипов, юрист Незалежної профспілки гірників України; Яна Сімутіна, старша наукова співробітниця відділу проблем цивільного, трудового та підприємницького права Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України; Світлана Вишновецька, завідувачка кафедри цивільного права і процесу Юридичного факультету Національного авіаційного університету; Надія Загрія, голова Комітету з трудового права Асоціації адвокатів України, старша партнерка юридичної компанії PRAVO GARANT; Валерія Безпала, заступниця Голови Комітету АПУ з трудового права, партнерка АО «ЮФ «Василь Кісіль і Партнери»; Інеса Летич, членкиня Ради Комітету АПУ з трудового права, співкерівниця практики трудового права, радниця ЮФ Asters; Ольга Макогон, головна редакторка журналу «Управління персоналом»; Михайло Шумило, заступник керівника департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду — начальник правового управління Касаційного цивільного суду; Олександр Шубін, заступник голови Федерації профспілок України; Ірина Орловська, завідувачка відділу правової експертизи Департаменту правового захисту.
Наступ на права профспілок чи осучаснення їх статусу: позиції соціальних партнерів.
«Змінювати в такому вигляді законопроєкт — це лишати людей без захисту! В нас немає трудових судів, що є великою проблемою. Виникає багато питань, особливо щодо охорони та безпеки праці. У нас на виробництві гине більше людей, ніж на фронті. Я вже не говорю про пенсійну систему, де є обмеження і збільшення квотності. Профспілки стоять на тому, що з людьми так не можна поступати, і ми будемо йти на радикальні рішення», — зазначив Петро Тулей.
Баланс інтересів роботодавця і прав працівника — місія нездійсненна?
«Мені не подобається термін «дерегуляція», мені імпонує поняття «гармонізація» трудового законодавства України відповідно до законодавства Європейського Союзу. Це виключно політична гра, кожен політичний діяч по своєму розуміє регуляцію трудового законодавства. Звичайний працівник без юридичної освіти не зможе зрозуміти, про що йдеться в нормах. Ні з політичної, ні з підприємницької позиції немає розуміння відмінності трудових відносин від цивільно-правових. З одного боку, ми говоримо про спіраль розвитку культури, а з іншого — в кризових моментах бачимо, що найбільше страждають працівники», — наголосила Ольга Макогон.
Тягуча реформа чи революція — що чекає трудове законодавство?
«Ми почали на ноті доволі жорсткої критики законопроєкту, але послухавши всіх спікерів, розумію, що ми рухаємося в напрямі змін. Хочу, щоб трудове законодавство було зрозуміле і для роботодавця, і для працівника. Держава перекладає захист працівника на роботодавця, а роботодавець розуміє, що на нього покладають занадто великі обов’язки, і хоче поділити їх із державою. Працівник — це головна фігура в трудових відносинах, і на цьому потрібно робити акцент. Законодавство має давати працівнику важелі впливу, щоб отримувати гідну оплату своєї праці», — наголосила Валерія Безпала.
«Давайте не забувати, що насправді знайти професійну людину в Україні — це величезна проблема, а те, що ми робимо зараз — це урізання трудових прав, люди будуть виїжджати не лише за заробітною платою, а й за правами», — переконаний Олександр Шубін.
Приєднатися до заходів Асоціації правників України можна за посиланням.
Вступити до АПУ. Telegram-канал. YouTube-канал.
Якщо ви бажаєте підтримати діяльність АПУ, будемо вдячні, якщо ви зробите це за посиланням.