КИЇВ — 1 вересня 2021 року. Нещодавно Верховна Рада отримала від Кабінету Міністрів новий проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оплати праці» (№5857), який наразі опрацьовує Комітет ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Розроблений Мінекономіки законопроєкт пропонує здійснити дві зміни, які проаналізувала Валерія Безпала, заступниця Голови Комітету АПУ з трудового права, партнерка АО «ЮФ «Василь Кісіль і партнери».

*Матеріал підготовлено у співавторстві з Анною Некрасовою, молодшою юристкою АО «ЮФ «Василь Кісіль і партнери».

По-перше, це новий підхід у визначенні видів робіт, за які підвищується оплата праці. Наразі ст. 100 КЗпПУ забезпечує підвищену оплату працівникам на роботах зі: 1) шкідливими та небезпечними умовами праці, 2) особливими природними, географічними та геологічними умовами, 3) умовами підвищеного ризику для здоров’я. Як пояснює Міністерство, ці роботи повинні визначатися Кабінетом Міністрів, проте їх перелік не оновлюється ще з 1993 року. В документі пропонується визначати шкідливі, особливо шкідливі та небезпечні умови праці за результатами проведення атестації робочих місць. Крім цього, підвищена оплата праці буде встановлюватися у колективних договорах, генеральній, галузевій чи територіальній угоді, адже наразі така практика вже склалася в Україні.

Отже, збільшується значимість колективно-договірного регулювання, а окрему роль відведено атестації робочих місць. За поясненнями Мінекономіки, такі зміни краще гарантуватимуть підвищення оплати праці за роботу в шкідливих умовах.

Також пропонуються зміни до ст.ст. 3¹ та 9 ЗУ «Про оплату праці» щодо визначення розміру мінімальної заробітної плати. Зараз він визначається з огляду на величину, «достатню для забезпечення нормального функціонування організму працездатної людини, збереження її здоров’я набору продуктів харчування, мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб». Зміни полягають у врахуванні: 1) потреб працівників та їхніх сімей, 2) загального рівня середньої заробітної плати загалом по Україні, 3) розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, 4) прогнозного індексу споживчих цін, 5) збалансованості та обґрунтованості Державного бюджету і 6) рівня податків, обов’язкових зборів та внесків. Більшість із цих факторів підлягають врахуванню згідно Конвенції МОП №131 про встановлення мінімальної заробітної плати з особливим урахуванням країн, що розвиваються, яка була ратифікована Україною у 2005 році.

Запропоновані зміни ще не гарантують підвищення рівня мінімальної заробітної плати в наступних роках. Чинні на сьогодні порядок і методичні рекомендації щодо атестації робочих місць не згадуються у законопроєкті, проте, можливо, і вони потребуватимуть оновлення.

Так чи інакше, подальший рух цього законопроєкту визначатиме парламент, а наразі можна вважати розпочатим процес приведення у відповідність правового регулювання визначення мінімальної заробітної плати та підвищення оплати плаці за роботу зі шкідливими умовами.

Вступити до АПУ. Telegram-канал. YouTube-канал.

Якщо ви бажаєте підтримати діяльність АПУ, будемо вдячні, якщо ви зробите це за посиланням.