КИЇВ — 15 квітня 2021 року. За ініціативи Комітету АПУ з трудового права відбулося онлайн-обговорення окремих аспектів і судової практики щодо угод про неконкуренцію між працівником і його роботодавцем. Традиційний модератор — Сергій Сільченко, Голова Комітету, керуючий партнер АО «Роланд».

Про легітимність застосування та практичні поради

Розпочав обговорення Ростислав Саламаха, співзасновник юридичної компанії eq.legal, адвокат, зауваживши, що актуальність питання зумовлена частотою звернень клієнтів, які прагнуть імплементувати положення про неконкуренцію у свої договори. 

«Угоди, що законно були укладеними, займають місце закону для тих, хто їх укладає» ст.1134 Кодексу Наполеона

Він нагадав, що по суті — це обмежувальний правочин, що забороняє займатися конкуруючою діяльністю. Його мета — зобов’язати одну зі сторін утримуватися від роботи на конкурента, не здійснювати підприємницьку діяльність в тому ж сегменті.

У правовідношенні варто звернути увагу на те, що:

Перша сторона прагне запобігти використання другою інформації, даних і технологій, які вона отримала під час спільної взаємодії, для конкуруючої бізнес-діяльності.

Друга сторона при цьому володіє певною інформацією чи технологіями, які можуть надати їй конкурентних переваг над першою.

Застосовуються угоди про неконкуренцію щодо бізнес-партнерів, співробітників і підрядників. 

Інформація при цьому обов’язково повинна мати комерційну цінність для сторони А, а її використання конкурентом може призвести до зниження рівня прибутковості сторони, втрати клієнтів або скорочення частки ринку. Серед найпоширеніших прикладів: успішні маркетингові технології, комерційні контакти та зв’язки, інформація про організацію виробничих процесів.

У контексті прогресивних прикладів застосування договорів юрист навів досвід Казахстану, де успішно імплементований експеримент із застосування англійської юрисдикції для окремих видів спору. 

А от у США не всі штати визнають легітимним використання угод про неконкуренцію в контрактах із працівниками. Наприклад, роботодавцям заборонено використовувати антиконкурентні положення щодо працівників із низьким рівнем зарплатні в штатах Вашингтон, Іллінойс, Меріленд, Мен.

Щодо застосування угод в Україні спікер зазначив: варто завжди сукупно зіставляти норми Конституції, ЦК та КЗпПУ, адже з одного боку ми маємо свободу праці та підприємницької діяльності, з іншого — договірну свободу. Він підкреслив, що в угодах Non Compete потрібно завжди виходити з балансу інтересів.

Судова практика

Її розглянула Інеса Летич, членкиня Ради Комітету АПУ з трудового права, співкерівниця практики трудового права, радниця ЮФ Asters, зауваживши, що наразі рішень з цього питання дуже мало. 

Серед них — рішення ВГСУ від 24 травня 2016 року. В цій справі ТОВ і ФОП уклали договір про надання ІТ-послуг разом із додатком про неконкуренцію. Останній зобов’язався у випадку укладення протягом 2 років подібного договору в цій же сфері сплатити компенсацію в розмірі 10 500 грн за кожний випадок.

Та надалі ФОП став працівником клієнта ТОВ, яке, у свою чергу, вирішило стягнути компенсацію і збитки. У задоволенні позову йому було відмовлено, аргументувавши тим, що:

— забезпечення не стосується ІТ-послуг;

— обмежено конституційне право ФОПа, зокрема, на вільний вибір праці;

— порушено принцип свободи договору;

— умова про неконкуренцію законно визнана недійсною, а укладення трудового договору — законним.

Інше рішення — Київського апеляційного суду від 6 жовтня 2020 року. Тут також укладено угоду про неконкуренцію між працівником та власниками ТОВ, які зобов’язалися виплатити йому 16 971 євро за умови виконання договору. Врешті працівник був змушений звернутися з позовом про стягнення платежу — його позов було задоволено. Серед аргументів зазначено, що:

— відповідачами у встановленому порядку дійсність угоди не оспорювалася, а її недійсність прямо не встановлена законом;

— виплата такої суми виходить за межі трудових відносин і є «бонусом», який гарантували саме власники ТОВ.

Обмежувальні угоди: міжнародний аспект

Фінальною спікеркою стала Валерія Савчук, заступниця Голови Комітету АПУ з трудового права, партнерка АО «ЮФ «Василь Кісіль і Партнери», яка розповіла про ключові нюанси щодо обмежувальних угод.

Укладаються вони з: 1) СЕО, які мають контракти з материнською компанією; 2) керівниками проєктів міжнародної техдопомоги; 3) працівниками, які працюють на іноземного роботодавця; 4) ІТ-спеціалістами та підрядниками, які надають послуги за сервісними договорами.

Серед найпоширеніших юрисдикцій пані Савчук назвала: право окремих штатів США, Великобританії, Гонконгу, Малайзії та країни ЄС.

Презентації спікерів доступні за посиланнями:

Інеса Летич/Валерія Савчук/Ростислав Саламаха

Якщо ви бажаєте підтримати діяльність АПУ, будемо вдячні, якщо ви зробите це за посиланням.