КИЇВ — 24 листопада 2020 року. Відсоток фактичного виконання судових рішень в Україні становить менш ніж 3%. В забезпеченні виконання судового рішення ключова роль відводиться виконавцям і арбітражним керуючим. Представники професій можуть ефективно діяти лише за наявності можливості оперативно отримати інформацію про майно боржника. Тому Держгеокадастр надав фахівцям доступ до своєї бази. Про це повідомив Роман Лещенко, Голова Держгеокадастру.

Чи допоможе таке рішення виконавцям ефективніше і швидше працювати з боржниками? Хто опиниться «під ударом» і яких саме заборгованостей стосуватиметься новація? Чи варто очікувати на вал позовів? На всі питання детально відповів Дмитро Гладкий, Голова Відділення АПУ в Запорізькій області, керуючий партнер АО «Гладкий, Яценко та партнери».

— Сьогодні в Україні є проблема з виконанням судових рішень. Причина — недостатня можливість для виконавців отримання доступу до відомостей про майно боржника. Наприклад, до відомостей з Державного земельного кадастру щодо наявності в боржника земельної ділянки, на яку можна накласти арешт для пришвидшення погашення боргів. Але давайте поступово.

Якщо боржник не виконує судове рішення добровільно, виконавець може використовувати заходи примусового виконання рішень: заборона боржнику розпоряджатися та/чи користуватися майном, яке належить йому на праві власності, зокрема коштами. Або ж встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем (ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження»).

Для цього виконавцю потрібно отримати дані з держорганів про наявність в боржника майна, що належить йому на праві власності. Наприклад, це може бути земельна ділянка. Наразі Держгеокадастр опублікував на офіційній вебсторінці повідомлення про відкриття доступу до бази даних Державного земельного кадастру виконавцям і арбітражним керуючим.

Як це працює та які відомості можливо отримати?

Згідно з пунктом 163 Постанови Кабміну від 17 жовтня 2012 року №1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» користування відомостями Державного земельного кадастру може також здійснюватися шляхом надання доступу до нього. Під доступом до кадастру слід розуміти доступ користувача до відомостей за допомогою програмних засобів кадастру, зокрема через Публічну кадастрову карту, з використанням телекомунікаційних каналів зв’язку та електронної ідентифікації із застосуванням кваліфікованого електронного підпису відповідно до пунктів 187 — 194 цього Порядку з метою самостійного перегляду та використання таких відомостей в електронній формі.

Користування відомостями Державного земельного кадастру здійснюється шляхом надання доступу до нього переліку суб’єктів, одним з яких є органи державної влади. (пункт 187 Постанови Кабміну від 17 жовтня 2012 року №1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру»).

Відповідно до пункту 190 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» доступ до Державного земельного кадастру може надаватися до відомостей про:

1) геодезичну основу Державного земельного кадастру;

2) картографічну основу Державного земельного кадастру;

3) державний кордон (графічне зображення державного кордону, повні назви суміжних іноземних держав, опис меж прикордонної смуги, документи, на підставі яких встановлено державний кордон, проведено демаркацію державного кордону);

4) землі в межах територій адміністративно-територіальних одиниць (назва адміністративно-територіальної одиниці, опис меж адміністративно-територіальної одиниці, площа земель у межах адміністративно-територіальної одиниці, повні назви суміжних адміністративно-територіальних одиниць, акти, на підставі яких встановлені та змінені межі адміністративно-територіальних одиниць, категорії земель у межах адміністративно-територіальної одиниці (назва, код (номер), межі категорії земель, опис меж, площа, документи, на підставі яких встановлено категорію земель), масиви земель сільськогосподарського призначення (назва, код (номер), межі масиву та угідь, що входять до його складу, опис меж, площа, інформація про земельні ділянки, що входять до складу масиву, документи, на підставі яких відомості про масив внесено до Державного земельного кадастру), угіддя адміністративно-територіальної одиниці (назва, код (номер), контури угідь, площа, документи, на підставі яких визначено угіддя, якісні характеристики угідь), економічна та нормативна грошова оцінка земель в межах території адміністративно-територіальної одиниці, бонітування ґрунтів адміністративно-територіальної одиниці);

5) землі в межах державного кордону за межами територій адміністративно-територіальних одиниць (відомості, зазначені у підпункті 4 цього пункту, у частині, що характеризують такі землі з урахуванням їх місцеперебування);

6) обмеження у використанні земель (вид, опис меж, площа, зміст обмеження, опис режимоутворювального об’єкта — контури, найменування та характеристики, що зумовлюють встановлення обмежень (за наявності такого об’єкта), документи, на підставі яких встановлено обмеження у використанні земель);

7) земельну ділянку (кадастровий номер, місцеперебування, опис меж, площа, міри ліній по периметру, координати поворотних точок меж, прив’язка поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі, якісний стан земель та бонітування ґрунтів, інші об’єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка, цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель), відомості про масив земель сільськогосподарського призначення, до складу якого входить земельна ділянка, склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назви, обмеження у використанні земельних ділянок, частина земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки, нормативна грошова оцінка, документація із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку, а також відомості про власників, користувачів земельної ділянки).

Органам державної влади доступ до Державного земельного кадастру надається до відомостей, передбачених підпунктами 2, 4-7 цього пункту.

Згідно із пунктом 191 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» для отримання інформації з Державного земельного кадастру суб’єкт, зазначений у пункті 187 цього Порядку, здійснює пошук у Державному земельному кадастрі. Отриману в результаті пошуку інформацію забороняється надавати іншим особам за їх зверненням, крім випадків, встановлених законом.

Суб’єкт, зазначений у пункті 187 цього Порядку, здійснює заходи щодо забезпечення зберігання, запобігання несанкціонованому доступу та поширенню інформації, отриманої в результаті доступу до Державного земельного кадастру, відповідно до законодавства. У разі використання відомостей Державного земельного кадастру, отриманих під час доступу, суб’єкт, зазначений у пункті 187 цього Порядку, зобов’язаний посилатися на їх джерело.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про Державний земельний кадастр» технологічні та програмні засоби, необхідні для оприлюднення відомостей Державного земельного кадастру, мають забезпечувати юридичним та фізичним особам можливість анонімного перегляду, копіювання та видрукування інформації, що відповідно до цієї статті надається безоплатно, на основі поширених вебоглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, цілодобово, без обмежень.

Перегляд, копіювання та видрукування інформації про персональні дані власників та користувачів земельних ділянок здійснюються за умови ідентифікації особи (фізичної або юридичної), яка отримує доступ до інформації, з використанням кваліфікованого електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи.

Отже, можна зробити такі висновки:

• введенням в дію такого доступу передбачується поліпшення в ефективності роботи виконавців у частині виконання судових рішень;
• такий доступ має забезпечити більші можливості виконавців щодо пошуку майна боржника для прискореного виконання рішень суду;
• за допомогою даних з Державного земельного кадастру виконавець може знайти земельні ділянки, які належать боржнику на праві власності, та накласти на останні арешт з метою пришвидшення погашення боргів;
• арешти на земельні ділянки, що належать боржнику на праві власності, повинні торкнутися усіх видів заборгованості;
• арешт на майно боржника може накладатися виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Та наразі немає можливості надати точну відповідь — буде в цьому певна ефективність чи ні та чи запрацював такий доступ. Залишається сподіватися, що надалі цей доступ все ж дасть змогу виконавцям виконувати судові рішення ефективніше, а боржникам — пришвидшить погашення боргів.