На шляху до вдосконалення ІТ-індустрії: про український ринок криптовалют
ЗАПОРІЖЖЯ — 04 листопада 2020 року. 28 жовтня Комітет ВРУ з питань цифрової трансформації підтримав законопроєкт №3637 «Про віртуальні активи». Що це означає, чому його прийняття є надважливим кроком для українського інвестиційного клімату та, врешті, що містить документ пояснила Анна Леус, адвокатка, членкиня Ради Відділення АПУ в Запорізькій області.
— Поточний розвиток технологій і ринків в Україні та світі сприяє створенню нових об’єктів цивільних прав, що існують виключно в цифровій (нематеріальній) формі, фактично перебувають в цивільному обігу та істотно впливають на суспільно-економічні відносини, формуючи особливий і новий ринок.
В Україні ринок віртуальних активів фактично вже є сформованим та існує протягом приблизно п’яти років, але знаходиться повністю поза межами правового поля держави, що зумовило його стрімкий ріст та розвиток на першому етапі, але в подальшому, без належного правового регулювання, може стати причиною певних порушень та інших негараздів.
Необхідним елементом нової економічної парадигми будь-якої держави стає розвинений ринок віртуальних активів, і Україна не є винятком.
Учасники ринку віртуальних активів повинні отримати можливість користуватися банківськими послугами, сплачувати податки з отриманих доходів та отримувати юридичний захист в судах при порушенні їх прав.
Для вирішення та врегулювання питань функціонування ринку віртуальних активів в Україні 09 червня 2020 року відповідно до статті 93 Конституції України в порядку законодавчої ініціативи групою народних депутатів як суб’єктом законодавчої ініціативи на чолі з народним депутатом України Жмеренецьким О.С. на розгляд Верховної Ради України був поданий проєкт Закону України «Про віртуальні активи».
Згідно висновку Комітету з питань цифрової трансформації щодо законопроєкту Комітетом рекомендовано Верховній Раді України повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи проєкт Закону України «Про віртуальні активи» на доопрацювання.
14 вересня 2020 року народним депутатом України Жмеренецьким О.С. на розгляд Верховної Ради України поданий доопрацьований проєкт Закону України «Про віртуальні активи», який отримав зауваження у висновку Головного науково-експертного управління від 26 жовтня 2020 року та позитивний висновок Комітету з питань цифрової трансформації від 28 жовтня 2020 року, відповідно до якого Верховній Раді України рекомендовано прийняти за основу доопрацьований проєкт Закону України «Про віртуальні активи», реєстр. № 3637 від 16 вересня 2020 року.
Розглянемо основні положення та нововведення, запропоновані проєктом Закону України «Про віртуальні активи», який найближчим часом може бути прийнятий Верховною Радою України.
Проєкт Закону України «Про віртуальні активи» має за мету вирішити та врегулювати основні проблеми, які нині перешкоджають повноцінному функціонуванню та подальшому розвитку ринку віртуальних активів в Україні, серед яких:
1) відсутність правового регулювання відносин, що виникають у сфері обігу віртуальних активів;
2) відсутність механізмів оподаткування доходів, отриманих від операцій з віртуальними активами;
3) відсутність правових гарантій захисту права власності учасників ринку віртуальних активів;
4) регулювання діяльності професійних учасників ринку віртуальних активів;
5) відсутність механізмів контролю за обігом віртуальних активів, які можуть використовуватись з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення;
6) відсутність дієвих механізмів залучати іноземні інвестиції у високотехнологічні галузі економіки України.
Законопроєктом передбачено, що його дія застосовується до правовідносин, які виникають:
1) при постачанні послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, коли постачальник таких послуг має зареєстроване місцезнаходження або постійне представництво на території України;
2) у зв’язку зі здійсненням правочину відносно віртуальних активів, якщо особа, яка здійснює цей правочин, визначає, що до такого правочину застосовується право України, якщо це не суперечить положенням чинних міжнародних договорів України.
Проєктом Закону України «Про віртуальні активи» вперше на законодавчому рівні пропонується ввести терміни, пов’язані з функціонуванням ринку віртуальних активів, зокрема, визначено поняття віртуального активу як сукупність даних в електронній формі, яка має вартість та існує в системі обігу віртуальних активів. Віртуальний актив може бути як самостійним об’єктом цивільного обороту, так і посвідчувати майнові або немайнові права, наприклад, права вимоги на інші об’єкти цивільних прав.
Також заслуговують на увагу та попереднє вивчення наступні положення законопроєкту та визначені ним терміни:
1) гаманець віртуального активу — програмне забезпечення або програмно-апаратний комплекс, який надає його користувачу інформацію про належні йому віртуальні активи та можливість розпоряджатися ними в системі обігу віртуальних активів за допомогою ключа віртуального активу;
2) ринок віртуальних активів — сукупність учасників ринку віртуальних активів та правовідносин між ними щодо обігу віртуальних активів;
3) учасники ринку віртуальних активів — постачальники послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, а також будь-які особи, які здійснюють операції з віртуальними активами у власних інтересах.
Законопроєкт визначає правовий статус та вимоги до постачальників послуг, пов’язаних із віртуальними активами, через проходження процедур державної реєстрації одного або декількох видів діяльності, таких як:
— зберігання або адміністрування віртуальних активів та ключів віртуальних активів;
— обмін віртуальних активів;
— переказ віртуальних активів;
— участь та надання фінансових послуг, пов’язаних із пропозицією емітента та/або продажем віртуальних активів.
Законопроєктом визначений правовий статус віртуальних активів. Віртуальні активи не є засобом платежу на території України.
Віртуальні активи є нематеріальним благом, особливості обігу якого визначаються Цивільним кодексом України та цим Законом. Віртуальні активи можуть бути незабезпеченими або забезпеченими.
Незабезпечені віртуальні активи не посвідчують жодних майнових або немайнових прав, зокрема, права вимоги на інші об’єкти цивільних прав.
Забезпечені віртуальні активи посвідчують майнові чи немайнові права, зокрема, права вимоги на інші об’єкти цивільних прав. Об’єктом забезпечення віртуального активу є інший об’єкт цивільних прав, права на який посвідчує такий віртуальний актив. Об’єкт забезпечення віртуального активу визначається правочином, згідно з яким такий віртуальний актив створено. Майнові або немайнові права, зокрема право вимоги, на об’єкт забезпечення віртуального активу передаються набувачу такого віртуального активу.
Обіг віртуального активу починається в момент його створення та здійснюється до моменту припинення його обігу. Моментом створення віртуального активу є момент, з якого перший власник отримує можливість володіти, користуватися та розпоряджатися ним в системі обігу відповідного віртуального активу, якщо немає можливості іншим чином достовірно встановити інший момент створення віртуального активу, виходячи з технічних особливостей системи його обігу.
Право власності на віртуальний актив набувається з факту створення віртуального активу, укладення та виконання правочину відносно віртуального активу, норм закону або рішення суду і засвідчується володінням ключа такого віртуального активу.
Зміст права власності на віртуальний актив включає в себе право володіти ключем віртуального активу і віртуальним активом як таким, право користуватись віртуальним активом та право розпоряджатися віртуальним активом на свій власний розсуд, якщо це не суперечить закону, зокрема, шляхом передачі права власності на віртуальний актив.
Володілець ключа віртуального активу є власником такого віртуального активу, за винятком випадків, коли:
1) ключ віртуального активу або віртуальний актив знаходиться на зберіганні у третьої особи відповідно до умов правочину між зберігачем та власником віртуального активу;
2) віртуальний актив передано на зберігання будь-якій особі відповідно до норми закону або рішення суду, що набрало законної сили;
3) віртуальний актив набуто неправомірно.
Постачальниками послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, є суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють в інтересах третіх осіб один або декілька з наступних видів діяльності:
— зберігання або адміністрування віртуальних активів та ключів віртуальних активів;
— обмін віртуальних активів;
— переказ віртуальних активів;
— участь та надання фінансових послуг, пов’язаних із пропозицією емітента та/або продажем віртуальних активів.
Діяльність постачальників послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, підлягає обов’язковій державній реєстрації.
Дозвільним органом, зобов’язаним здійснювати державну реєстрацію діяльності постачальників послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, є Центральний орган виконавчої влади, який формує і реалізує державну політику у сфері обігу віртуальних активів.
Процедура державної реєстрації передбачає отримання заявником (особою, яка планує здійснювати діяльність в якості постачальника послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів) рішення про реєстрацію від Центрального органу виконавчої влади, який формує і реалізує державну політику у сфері обігу віртуальних активів.
Центральним органом виконавчої влади, який формує і реалізує державну політику в сфері обігу віртуальних активів, є Міністерство цифрової трансформації України (далі — Мінцифри).
На Мінцифри пропонується покласти наступні завдання, зокрема, здійснення державного регулювання та контролю за обігом віртуальних активів на території України; забезпечення та здійснення контролю за виконанням учасниками ринку віртуальних активів законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Окреме регулювання передбачене для віртуальних активів, забезпечених фінансовими інструментами. В цьому випадку державним органом, що регулює введення в обіг та обіг такого віртуального активу визначена Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.