Ключові поради юристам, що хочуть стати партнерами, серія 1

ЗАПОРІЖЖЯ — 27 квітня 2021 року. Ми розпочинаємо рубрику, де поступово збиратимемо поради для майбутніх партнерів від досвічених колег. Нагальні обов'язки та навички, потенційні проблеми та помилки: з кожною серією ваш рух на шляху до партнерства значно прискорюватиметься. Головний експерт першої серії — Дмитро Яценко, адвокат, партнер АО «Гладкий, Яценко та Партнери». 

«…становлення партнером схоже на підйом на гору. Ми витрачаємо зусилля та час, а піднявшись, нам відкриваються види на ще вищі вершини для підкорення».

— Юридичний ринок в Україні за останні 30 років став сформований, з’явилися великі гравці, була відбудована структура провідних юрфірм. Основа була, в своїй більшості, запозичена у світових компаній, які відбудували її вже десятки років тому, сформувавши робочу модель. Так були створені ієрархічні структури, які починалися від молодших юристів і закінчувались керуючими партнерами, налічували сотні професіоналів, працюючих під одним стягом.

Разом із цим, з’явилося й бажання тисяч юристів зайняти власне місце на цьому п’єдесталі. Але, виходячи з університету, більшість студентів лише туманно уявляють, що саме на них чекає у професії. 

Це обумовлено тим, що більшість свого часу вони присвячують розвиненню hard skills, щоб відразу стати кваліфікованими спеціалістами в галузі та отримувати гідну заробітну плату. Та питання побудови та існування самого юрбізу в університетах, як правило, закінчується на статтях 12-15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» де визначено, що адвокат здійснює свою роботу як самозайнята особа чи в складі адвокатського бюро/об’єднання.

Але ж посада партнера (чи керуючого) значно виходить за межі звичайних прав та обов’язків юристів і адвокатів, які досконало вивчили молоді правники, чи навіть сумлінно їх виконували протягом декількох років у юридичних фірмах.

Почнемо з кар’єрних сходів

Уявімо, що юрист вже пройшов шлях від помічника адвоката до радника у своєму відділі. У нього найбільша кількість білінгових годин, які були успішно продані клієнтам, він задіяний до найважливіших проєктів. Та де ж омріяне партнерство? Для цього підкреслімо основні обов’язки та вміння нашого умовного юриста:

1. Він кваліфікований спеціаліст у своїй галузі та обирає вірний правовий шлях вирішення проблеми клієнта.

2. Бездоганно складає документи.

3. Має розвинені ораторські здібності, котрі ним використовуються на судових засіданнях, на слідчих діях чи представленні інтересів клієнтів у державних органах.

4. Є пунктуальним і відповідальним у виконанні завдань, поставлених партнерами.

А тепер трішки грубо підкреслимо обов’язки середньостатистичного партнера юридичної фірми. До них, зокрема, належить:

1. Обрання та погодження з діючими клієнтами стратегії вирішення їх проблем.

2. Організація командної роботи підконтрольних юристів, в яких вони зможуть гармонійно доповнювати один одного в спільних проєктах.

3. Приймання кризових та не популярних рішень щодо скорочення витрат, приймання рішень про звільнення працівників, тощо.

4.   Пошук нових клієнтів.

5.   Пошук нових напрямків діяльності, в яких фірма зможе успішно продати свої послуги на юрринку.

Як бачимо, у випадку партнера, починається нахил обов’язків у бік business development, для якого вже потрібний зовсім інших набір soft skills.

І ось тепер ми переходимо до проблеми: «Як юристу, котрий присвячує по 10-11 годин на день виконанню доручень керівництва, розвити управлінські навички персоналу та стати акулою юридичного бізнесу, яка без долі сумніву називає клієнтам гонорар, достатній для підтримки та розвитку фірми?».

Більшість юристів цю проблему так і не долають, залишаючись у зоні комфорту, де їх обов’язки чітко регламентовані, а зарплатня зберігається, навіть якщо у фірми буде збитковий місяць. І діючі партнери це добре бачать та розуміють. Але, як же виділися юристу, котрий хоче вибитись із цього списку?  

Розглянемо одразу декілька варіантів, кожний з яких веде до партнерства. Почнемо з найпростішого, на думку багатьох молодих спеціалістів, прикладу. Пропрацювавши достатньо часу для того, щоб мати найвищий рівень експертизи в конкретних юридичних питаннях, правники відокремлюються, створюючи власні юрфірми з однодумцями, з якими працювали раніше. Успішних прикладів цього шляху насправді багато. Та є й безліч випадків, коли успіху так і не сталося.

Розглянемо проблеми, які послугували цьому.

Юрист, що починає свій самостійний шлях, не завжди усвідомлює з якими організаційними проблемами йому доведеться зіткнутись, оскільки на попередньому місці роботи, у великій фірмі, цим займались окремі спеціалісти:

1. Тепер партнеру та співзасновнику доведеться шукати приміщення, бухгалтерів, техніку та обладнання для роботи його команди. І ми кажемо про людину, яка досі цього не робила, тож у неї це не буде виходити так само якісно, як у спеціалістів великих фірм.

2. Коли перші витрати понесені, переходимо до пошуку клієнтів. Якщо юрист пішов з попереднього місця роботи разом із певним юридичним проєктом — це добре, і дасть йому необхідні фінанси для існування на перший час. Та, вірогідно, зіпсує відносини з колишніми роботодавцями.  

Якщо ж йти загалом до «пустоти», то, на мою думку, цей шлях приречений. Великі компанії вже давно користуються послугами PR-менеджерів, маркетологів, account-менеджерів, бренд-менеджерів, event-менеджерів. Тому, новій компанії буде не просто заявити про себе до клієнтів через рекламну стіну цих спеціалістів. 

3. Неотримані доходи, на які розраховує партнер. На будь-якому рівні бувають випадки коли клієнт не може розрахуватися з різних причин. Будучи найнятим юристом, наш майбутній партнер досить часто взагалі не знає про ці проблеми. Оскільки у великих компаніях робота йде у декількох проєктах, неотримання грошових коштів на одному з них не призводить до від’ємного фінансового місяця чи кварталу.

А тепер уявімо, що компанія лише створена і працювала 6 місяців у ТОП-проєкті, який мав закрити рівень збитковості одразу за рік. Та цього не сталося. Клієнт, звичайно розрахується, але згодом: за 3 місяці, 6 чи навіть через рік після наданих послуг. А витрати на підтримку бізнесу відбуваються вже сьогодні. І до цього новому партнеру слід бути готовим.

Інший, і, мабуть, найпопулярніший приклад — це шлях зростання від молодшого юриста до партнера у великій компанії. І добре, коли існує Partnership track, правила гри усім відомі. А якщо ні?

Існує також декілька варіантів.

Перший — стати team leader для своєї команди, мати виключно глибокі професійні знання та беззаперечний авторитет фахівця у власній фірмі. Так сталося, що юрбіз дуже персоніфікований, і рано чи пізно авторитет такого юриста буде сприйматися не лише колегами, а й клієнтами, які з ним познайомляться. 

У такому випадку посада партнера лише підкреслить і так уже всіма погоджений статус. І тут проблемою юриста стане перекваліфікація, становлення його не лише як вузького спеціаліста, а і як ТОП-менеджера, здатного вдало продавати свої проєкти та успішно гуртувати співробітників навколо них.

Другий шлях — це «бути партнером». Тобто виконувати ті обов’язки, котрі зазвичай виконують партнери, хоча вони й не покладені на юриста.  Класичний приклад — це пошук/приведення клієнтів. 

Або коли юрист з уже діючим клієнтом знаходить можливість розпочати ще один проєкт, котрий не був запланований від самого початку. Для цього, звичайно, буде не достатньо знань, які отримуються в процесі виконання доручення партнера, що вже склав стратегію юридичного захисту. 

Та якщо виходити за межі, дізнаватися першим за партнера про певний новий юридичний шлях вирішення проблеми, бути впевненим і відповідальним за те, що команда точно піде цим шляхом (і, звичайно, подобатися клієнтам настільки, щоб їм було комфортніше подзвонити за новинами у справі юристу, ніж партнеру), то партнерство буде лише питанням часу, при цьому незначного.

Останній шлях, який не є популярним, але цілком існує на юрринку — перейти з посади кваліфікованого спеціаліста на посаду партнера уже в іншій фірмі. В цьому випадку слід звернути увагу на нове місце та поставити себе на місце партнерів у фірмі — роботодавця, які його запросили. 

Чого саме очікують від юриста на цій посаді? Складнощами в цьому випадку стануть прийняття принципів роботи та стандартів компанії роботодавця. З іншого боку, важливо буде виправдати очікування від такого юриста. Бо якщо зростати в одній компанії з самого початку — здібності працівника завжди відомі. Та інша фірма лише здогадується про них, і часто очікує значно більше. Це призводить лише до короткострокового співробітництва.

У підсумку

Попри всю індивідуальність кожної з компаній, їх вимоги до партнерів в більшості схожі. І чим швидше це зрозуміє юрист, почне працювати в цьому напрямку, тим коротшим і простішим буде його шлях до партнера. 

Аналізуючи коментарі партнерів провідних юридичних фірм, щодо їх роботи, варто залишити правникам одне гарне порівняння: становлення партнером схоже на підйом на гору. Ми витрачаємо зусилля та час, а піднявшись, нам відкриваються види на ще вищі вершини для підкорення.

Вступити до АПУTelegram-каналYouTube-канал.

Якщо ви бажаєте підтримати діяльність АПУ, будемо вдячні, якщо ви зробите це за посиланням.

Новини відділеннь

У вас є цікава ідея заходу?