Реформування системи правової охорони ІВ: «Санта-Барбара» триває

КИЇВ — 09 березня 2021 року. Ледь не найпалкішим за напруженістю в Асоціації є законопроєктний напрям діяльності. Наразі представники одного з найактивніших Комітетів АПУ — з інтелектуальної власності продовжують участь у реформуванні галузі. 

Минулий рік комітет присвятив законотворчості: регулярні зауваження та пропозиції для вдосконалення законів, участь у засіданнях Комітету ВРУ з питань економічної політики та навіть парламентських слуханнях: врешті, більшість зауважень правників була врахована. Та наразі реформа перебуває під загрозою зриву.

Ключовою ланкою реформи було створення Національного органу інтелектуальної власності, на якому сконцентровано функції з реалізації політики у сфері ІВ. Його функції з жовтня минулого року виконує ДП «Український інститут інтелектуальної власності», очолює який Андрій Кудін. Рада Комітету АПУ критично оцінювала його діяльність ще посаді очільника Укрпатенту. Юристи застерігали про можливу появу аналогічних проблем і в НОІВ,  прогнози починають збуватися. Ключова з проблем — значні порушення  в процедурі затвердження Регламенту Апеляційної палати та потенційна підконтрольність цього органу.

Що наразі відбувається та що з цим робити, дізналися в Катерини Сопової, заступниці Голови Комітету АПУ, патентної повіреної, судової експертки.

«Якщо нас не почують, то наступна сходинка — вище керівництво держави»

— Нагадаймо читачам, про що мова?

— Законом про НОІВ №703 були надані широкі повноваження Апеляційній палаті НОІВ, зокрема, щодо визнання охоронних документів на об'єкти ІВ недійсними. Раніше це було можливим лише в судовому порядку, а наразі вже в адміністративному, — саме палатою.

Ми довго чекали на старт її роботи — з жовтня 2020 року. Пропонувалися дієві варіанти пришвидшення цієї історії, але відповіді були «виправдальними», наприклад про «неможливість розгляду окремих справ через відсутність Регламенту». Питання перше, риторичне — що правотворці робили 3 місяці до вступу Закону в дію та 4 місяці після? 

Тим паче, що всі строки для приведення КМУ своїх нормативних актів у відповідність із Законом закінчилися 14 січня, а проєкт Регламенту на сайті Мінекономіки опубліковано вже після — 26 січня.

— Забігаючи наперед: якою причину затягування бачите ви?

— Безвідповідальність та безконтрольність посадових осіб. З одного боку Укрпатент, виконуючи функції НОІВ, несе відповідність перед правовласниками та суспільство за стан правової охорони ІВ, і  з іншого боку Мінекономіки не виконує функції з контролю за НОІВ. Наразі Укрпатент наділений значними владними повноваженнями, від якісної реалізації яких залежить не лише доля винахідників, авторів та правовласників, але й місце України в Глобальному інноваційному індексі, інвестиційна привабливість України.

Чи усвідомлює це Укрпатент-НОІВ? Очевидно, що він не був готовий до Закону, ба більше — ним спотворено механізм створення НОІВ, зігноровано ключові принципи діяльності та формування його органів, передбачені Законом. Професійна ж спільнота, через затримку роботи Апеляційної палати на понад 4 місяці, зазнала збитків. І правовласники  теж — через неможливість захисти свої права.

Пропонувалося почати її роботу принаймні в існуючому до прийняття законів складі та наявним регламентом, і розглядати хоча б ключові справи (за запереченнями та визнання знаків добре відомими), бо їх кількість зростає в арифметичній прогресії. А щодо нових функцій — уже чекати на Регламент. До нього ж ми впродовж пів року напрацювали багато пропозицій. Перший лист було надіслано 31 грудня — під ялинку.

— Коли врешті проєкт Регламенту був опублікований?

— 26 січня на сайті Мінекономіки. Одразу ж на 4 лютого запросили до публічного обговорення. Зауважу, що не було жодної людини чи асоціації, хто був би «за» запропонований спосіб формування Апеляційної палати. Регламент був підданий суттєвій критиці як від правників і галузевих фахівців, так і від науковців.

— А в чому проблема?

— Закритість і непрозорість способу формування палати. Формування палати фактично стало прерогативою керівника НОІВ, без будь-яких натяків на демократичність та відкритість процесу. Ми (Рада Комітету АПУ — ред.) тоді зверталися до Мінекономіки, детально висвітливши всі прогалини, пропонували концепцію, аналогічну європейській. 

На публічному обговоренні Богдан Падучак (заступник директора департаменту розвитку сфери ІВ Мінекономіки — ред.) зазначає: «..колеги, збирайте пропозиції, надсилайте, ми їх розглянемо та організуємо другий тур публічного обговорення».

— Відбувся? 

— Ні! :) Ба більше, 2 листи (один із них прямо до заступника Міністра, Олександра Романішина) з проханнями все ж визначити дату другого туру ігнорувалися.

Мало того, всі проєкти НПА розробляються Укрпатентом, а після — публікуються Мінекономіки. Далі департамент розвитку сфери ІВ, який очолює Андрій Демчук, узгоджує проєкти з усіма зацікавленими органами та громадськістю, забезпечуючи процедури прийняття проєктів.

Департаментом друге обговорення призначено не було, а кількість нормативно-правових актів значна. Проігнорований керівником Укрпатенту колективний лист 9 асоціацій з вимогою все ж зустрітися для обговорення цих та інших проблем галузі

— А що за історія лунала з накручуванням голосів «за» проєкт Регламенту? Про що мова?

— О! Це пік «Санта-Барбари»! Така собі своєрідна реакція на наші запити! По-перше, зауважу, що голосування проходило на сайті Мінекономіки, де можливо, щоб 1 особа голосувала й 1000 разів, оновлюючи анонімне вікно браузера.

І дивом за 1 день з 14 голосів «За» утворилося 6140! Це при цьому, що дотепер найбільш обговорюваний проєкт на сайті Мінекономіки набирав 31 голос проти 105, а деякі — взагалі голосів не отримували.

Паралельно голосування було й на Facebook-сторінці, де підробити результати неможливо, — 1 людина, профіль якої висвітлюється, може обрати лише 1 варіант відповіді. За один день 140 відомих, не анонімних користувачів висловилися «Проти». За  4.    

— ...Спеціалізована «ботоферма»?

— Можливо. Бо як назбирати таку кількість реальних людей за такий час — не уявляю.

А далі — цікавіше!

Проєкт Регламенту Апеляційної палати було надіслано на погодження до Державної регуляторної служби завчасно, з порушенням строків та процедури. Потенційно це є підставою для визнання Регламенту нечинним. І Це стало відомим виключно завдяки прозорості  відомості про погодження розміщені на сайті ДРС. Тому таким важливим є дотримання принципу прозорості в усіх сферах, в тому числі в діяльності НОІВ.

— Регламент був погоджений?

— Так, до закінчення публічного обговорення. Погодили 19 лютого, а обговорення закінчилося лише 25 лютого. Дуже спішили :)

— Якими можуть бути наслідки ситуації, якщо вона продовжить розвиток за цим же вектором?

— Крім очевидних процедурних суперечностей та неузгодженостей, на які ми вказували, Апеляційна палата просто не відповідатиме Закону. Це буде підконтрольний орган зі значними корупційними ризиками. Ми попереджали такі ризики дуже давно.

— Я правильно розумію, мова йде про ваше липневе звернення до керівництва Мінекономіки щодо його повторного призначення на посаду гендиректора Укрпатенту?

— Так. Укрпатент, що наразі виконує функції НОІВ, — надважливий орган для суспільства, ключовий у правовій охороні ІВ. І ми справді попереджали про можливе блокування реформи після відновлення попереднього керівника Укрпатенту на посаді, яка згідно з Законом мала стати цілком іншою. Саме тому безпосередньо в законі, що є практично безпрецедентним прикладом, прописано високі кваліфікаційні вимоги до керівника НОІВ і необхідність його обрання за конкурсом, призначеним саме відповідно до цього закону.

Станом на початок весни 2021 конкурс заблоковано, реорганізація Укрпатенту не відбулася, ключові органи для НОІВ не створено.

— Тобто, ваше пророцтво збулося.

— Не пророцтво, а скоріше логічний висновок з огляду на пильне відстежування комітетом АПУ подій у галузі.

І цілком може бути, що це не кінець «Санта-Барбари». Якщо нас не почують, то наступна сходинка — вище керівництво держави.

Далі буде.

Новини комітету

Хочете стати партнером АПУ?