КИЇВ — 29 жовтня 2020 року. Головні підсумки реформи державної охорони ІВ, створення НОІВ, ІР-суд, ключові проблеми захисту авторських прав і доменні спори — це лише частина з запитань, розглянутих на головному щорічному заході галузі інтелектуальної власності — IP Ukraine NOW, vol. 2020. Стартову стрічку Форуму перерізав Олександр Мамуня, Голова Комітету АПУ з інтелектуальної власності, партнер Mamunya IP. Ми ж традиційно зібрали для вас ключові тези обговорень. 

Запис онлайн-форуму доступний для перегляду. Щодо його придбання звертайтеся до Тетяни Осауленко за тел.: +380 (44) 492-88-48, e-mail: conference@uba.ua. 

Про державне регулювання охорони інтелектуальної власності

Розпочав обговорення народний депутат України Тарас Тарасенко з аналітики законопроєкту №2255 та реформи загалом. Отже, наскільки очікування безпосередніх учасників процесу реформування (серед яких найактивніші  члени Ради Комітету АПУ з ІВ) збіглися з реальністю?

Депутат розповів про передісторію та перебіг подій та зауважив, що наразі спостерігається невизначеність між органами щодо розгляду та прийняття рішень у справах: «Заяву приймає один орган, Укрпатент, тоді як рішення приймає інший — Мінекономіки». Відтак створення єдиного органу, передбаченого законопроєктом №2255, є надважливим та критично необхідним кроком.

Крім того, він розповів, що реформа передбачає методичне забезпечення й рекомендації щодо справ у галузі ІВ, легітимізує електронне провадження справ. Реформа ж за законопроєктом визначає підстави недійсності прав ІВ і встановлює гарантії діяльності експерта й апеляційної палати. НОІВ, як єдиний орган, визначає подальше функціонування Укрпатенту:

«Вимоги до керівника НОІВ, передбачені законопроєктом, дадуть змогу провести незалежний конкурс, а новостворена наглядова рада буде контролювати господарську діяльність».

Депутат зауважив, що якими б прогресивними не були новели, результат потребує їх реалізації. Для цього фахівці чекають на підзаконні нормативні акти — саме вони допоможуть врешті запустять процес створення НОІВ.

Продовжуючи тези колеги, Андрій Демчук, директор департаменту розвитку сфери ІВ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України  зауважив, що вже розроблено статут Укрпатенту з урахуванням повноважень та нового функціонального набору НОІВ:

«Після його затвердження ми зможемо розписувати штатну структуру, почнемо переводити людей в НОІВ. Національний офіс Мінекономіки буде ліквідований та об’єднаний у нову команду».

Ще більше деталей додала директорка ДП «ІНТЕЛС-Україна», патентна повірена України, адвокатка Юлія Прохода. Коментуючи розпорядження Мінекономіки від 13 жовтня, вона підкреслила, що Укрпатент був обраний виконувати функції НОІВ тільки для того, щоб виконати дедлайн, встановлений законом №703-IX, не зірвавши процес охорони прав ІВ. Так, розглядалося 6 варіантів утворення НОІВ: «Головний критерій - це мав би бути державний орган, який не ставить за мету отримання прибутку. Кожен з варіантів мав переваги та недоліки, тому їх тестування зайняло значний проміжок часу», — розповіла спікерка. За її словами, обговорювалася також можливість формування вимог до членів апеляційної палати з реалізацією допуску кращих кандидатів для чесного виконання функцій квазісудового.

Про ІР-суд

Розповідаючи про перешкоди в уже 4-річному процесі створення ІР-суду, Богдан Львов, заступник Голови ВС, Голова Касаційного господарського суду зазначив про повільне впровадження реформ: «Ми могли вирішити його кадрові питання ще минулого року. Та зі змінами в законодавстві процес розтягнувся, тепер потрібен ще мінімум рік для створення суду».

Про повну підтримку  створенні ІР-суду зазначив і народний депутат України Сергій Іонушас.

Про боротьбу піратством і контрафактом

Другу сесію заходу модерував Ярослав Огнев’юк, член Правління АПУ, партнер практики інтелектуальної власності Sayenko Kharenkо.

Так, про головні законодавчі новації розповів Артем Тищенко, начальник відділу сприяння захисту прав інтелектуальної власності управління забезпечення митного контролю та оформлення Одеської митниці Держмитслужби. За його словами, їх імплементація, зокрема, в контексті змін щодо оформлення на митниці окремих видів товарів і ЗЕД триває доволі складно.

Стосуються зміни акцентів роботи митних органів, нових визначень та понять. Пан Тищенко назвав 3 складові досягнення ефективності захисту права ІВ на кордоні: ефективні митні процедури, стандартизовані форми обміну інформацією та сучасний митний реєстр.

В свою чергу, Іван Цибровський, старший оперуповноважений відділу протидії злочинам у сфері обігу протиправного контенту та телекомунікацій департаменту кіберполіції Національної поліції України зазначив, що найбільш популярними категоріями, котрі потребують захисту, є взуття та одяг, часто зустрічається й підробка харчових продуктів і техніки. При цьому, спікер зауважив, що відділ повністю технічно оснащений для того, щоб здійснювати слідчі дії, та володіє на договірних засадах необхідною інфраструктурою.

Про Інтернет-піратство

Найактуальнішу інформацію в контексті злочинів у Всесвітньому Інтернет-океані надала Стелла Фурманович IP-юристка MEGOGO. Так, вона розповіла, що зазвичай власники просто звертаються до цифрових платформ з вимогою видалити незаконний контент, та спрацьовує це не завжди. Річ у тім, що згідно з директивою ЄС, електронна платформа може не надавати конкретної інформації про порушника.Зобов’язати надати адресу може тільки суд, але це поняття не обмежується тільки поштою. Відтак до порушника не завжди можна звернутися безпосередньо.

Ще одна проблема — можливість анонімної шкоди.

«Часто спонсорами піратів є самі рекламодавці. Деякі навіть вважають, що піратство примножує продажі. Відтак самі користувачі системи захисту і є основними елементами у системі захисту права ІВ в Інтернеті», — зазначила пані Фурманович. А для успішної боротьби з піратством, за її словами, необхідне поєднання суворих обмежень та привабливого правового сегмента.

Про авторські та суміжні права

…та колективне управління ними обговорювали на третій сесії IP Ukraine NOW 2020 під модеруванням Олександра Мамуні.

Так, розпочав обговорення Юрій Гандзюк, голова ВГО «Всеукраїнське Агентство авторських прав» з аналітики українського ринку пристроїв та носіїв, які підпадають під застосування тарифів за репрографічне відтворення. Крім того, спікер розповів і про проблеми оподаткування, серед яких ледь не ключова - високий рівень нарахувань. За його словами, це призводить до виводу ринку продажу творів мистецтва до неофіційної площини: «Розв'язати проблему можна просто - зменшити податковий тиск на продаж творів з 18% ПДФО до 5%»

Підтримав тези колеги і Павло Калениченко, генеральний директор ГС «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав» (КАМП), директор ГС «Український музичний альянс» (УМА). Він, в свою чергу, розповів, що імпортери часто уникають сплати відрахувань за приватне копіювання. Як наслідок — значна кількість судових проваджень. До того ж правовласники не одержують адекватну компенсацію за копіювання їхніх об’єктів авторського права.

Продовжив дискусію про збір винагороди за приватне копіювання Юрій Свистун, юрист ТОВ «Huawey Україна» СBG Ukraine. Він зазначив, що збір, по суті, не є відповідальністю за незаконне використання товарів і фонограм, адже на момент сплати ніяких порушень бути й не може — використання ще немає:

«Він сплачується з усього імпортованого обладнання, та неможливо встановити, чи було виготовлено копії за допомогою такого обладнання. Водночас збір не можна вважати винагородою за використання. Внаслідок його сплати жодний із користувачів обладнання не отримує право на виготовлення копій». Крім того, спікер підкреслив необхідність реформування такого збору.

Про доменні спори

Марія Коваль, радниця та керівниця практики інтелектуальної власності Redcliffe Partners  у своєму виступі розповіла, що без огляду на те, що наявність зареєстрованих знаків на товари та послуги в Україні береться до уваги арбітрами, вони не є основним доказом на підтвердження прав та законних інтересів в доменному імені:

«У такому провадженні можна провести аналогію з доведенням прав на ТМ, але з урахуванням низки особливостей. Тут дуже багато залежить від рівня підготовки заяви позивачем».

Поради для захисту прав надав і Олексій Столяренко, радник київського офісу Baker McKenzie. Наприклад, він зауважив, що на сайті слід ретельно вказувати, як саме ваш бізнес стосується певної марки та власника знаків:

«У будь-якому випадку користування треба звертати увагу на назву імені чи бренду. В законних випадках це має бути або компанія власника чи офіційний дистриб’ютор».

Реформа сфери ІВ: що врешті?

Ледь не найісторичнішу процедуру реформування в 2020 році та відповідні законодавчі новації обговорили на останній сесії IP Ukraine NOW під модеруванням Анни Кравчук, директорки АО «Синергія».

Так, Юлія Прохода розповіла, що згідно з новелами законодавства, змінився об’єкт торгової марки, а Олег Климчук, партнер BRANDSFIELD  детально проаналізував нову процедуру заперечень, загалом оцінивши її позитивно. Він зазначив, що позитивні зміни відбулися в процесі публікації заявок. Та найбільшою новацією, за його словами, стала можливість подачі апеляції до апеляційної палати для особи, яка подавала заперечення.

Врешті Катерина Сопова, членкиня Ради Комітету АПУ з ІВ, к.ю.н., судова експертка в сфері інтелектуальної власності проаналізувала зміни до законодавства про промислові зразки. Так, вона зауважила, що в цілому воно виглядає доволі гармонійно. Пані Сопова також запропонувала дискусію серед експертів з питань визначення критерію новизни та індивідуального характеру і проведення формальної чи по суті експертизи. Наостанок спікерка презентувала власне бачення нових підходів до промислових зразків.