КИЇВ — 29 жовтня 2020 року. Комітети АПУ з кримінального та кримінально-процесуального права, з питань телекомунікацій, інформаційних технологій та Інтернету та з податкового та митного права звернулися до членів Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності з вимогою доопрацювати законопроєкт №4004 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо підвищення ефективності боротьби з кіберзлочинністю та використання електронних доказів». Для пришвидшення процесу правники надали низку пропозицій.

Зокрема, вони стосуються:

1. Визначення понять «електронні докази» та «оригінал електронних доказів»

Експерти комітетів зауважили, що неточність термінології та невичерпність переліку електронних доказів спровокує маніпуляцію в трактуванні цих норм на практиці.

2. Порядку вилучення електронних доказів

Правники підкреслили: потрібно чітко визначити, що оригінали електронних доказів вилучаються лише у виключних випадках. Не менш важливо передбачити детальну процедуру та форму долучення, реєстрації та зберігання доказів в матеріалах справи з визначенням кола відповідальних осіб.

3. Передчасності внесення норм щодо особливостей санкції у вигляді конфіскації віртуальних активів і особливостей кримінального провадження, де активи визначені як цифрові докази

Низка неочевидних змін у документі викликає занепокоєння фахівців, зокрема, невідповідність назви законопроєкту його змісту:

«..Поряд із введенням інституту електронних доказів, значна частина законопроєкту присвячена використанню в кримінальному судочинстві такого поняття, як «віртуальні активи», — йдеться у тексті звернення.

Експерти комітетів звернули увагу і на недостатнє врегулювання інституту «віртуальних активів». Тому вони пропонують видалити із законопроєкту:

а) вказівку на «віртуальні активи» як окремий вид електронного документа;

б) масив положень щодо регламентації порядку спеціальної конфіскації віртуальних активів, викладених у ч. 9 ст. 100-2 законопроєкту.

4. Безпідставного розширення кола осіб, яким може бути наданий тимчасовий доступ до інформації

Правники наголосили, що коло таких осіб повинно бути обмежено конкретними слідчими, прокурорами тощо в кримінальному провадженні. Пов’язана така вимога, передусім, із таємницею досудового розслідування.

5. Безпідставного порушення конституційного права громадян на приватність

«Втручання у приватне життя громадян шляхом отримання тимчасового доступу до систем операторів та провайдерів телекомунікаційного зв’язку шляхом негласних слідчих дій є недопустимим», — підкреслили експерти.

6. Зняття інформації з електронних інформаційних систем

В законопроєкті запропоновано змінити процедуру проведення негласних слідчих дій щодо зняття інформації з електронних інформаційних систем. Суть нової редакції статті не змінилася, але відтепер ще й створює конфліктну ситуацію на майбутнє, бо зняття інформації з електронних інформаційних систем відбувається лише на підставі ухвали слідчого судді, не прокурора чи слідчого.

У випадку прийняття новації слідчі зможуть безпідставно втручатися в приватне спілкування громадян:

«Переконані, що необхідно чітко визначити в законопроєкті, що уповноважені особи мають право отримати доступ до даних про особу, які було зібрано лише починаючи з тієї дати, яка вказана у судовому дозволі на здійснення такої негласної слідчої дії, а доступ до даних, які було зібрано до такої дати, не повинен надаватись таким уповноваженим особам», — йдеться в тексті звернення.

Крім того, експерти комітетів звернули увагу на склад робочої групи, залученої до розробки документа, а саме — відсутність залучення провідних експертів галузі та представників правничої спільноти.

З повним текстом звернення можна ознайомитися за посиланням.