КИЇВ — 25 червня 2020 року. 10 червня Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі — НКРЕКП) спростила процедуру переходу споживачів від одного постачальника газу до іншого, прибравши вимогу про надання довідки щодо відсутності заборгованості. Зростання кількості боржників очевидне — тож, як вирішуватиметься питання? Розповіла Наталія Гутаревич, членкиня Ради Комітету АПУ з питань енергетики, нафти та газу, старша юристка ЮФ Sayenko Kharenko.

— Регулятор змінив процедуру укладення договору постачання газу. Так, тепер для зміни постачальника газу споживачеві не потрібна довідка про відсутність простроченої заборгованості від чинного постачальника. Споживач подає новому постачальнику заяву-приєднання до договору постачання газу. Укладається він за згодою з новим постачальником.

Поставка газу побутовому споживачеві можлива з четвертого дня після подачі заяви-приєднання до договору з новим постачальником, за умови, що документи споживача оформлені без зауважень з боку нового постачальника, і він оперативно внесе всі повідомлення і дані про споживача до системи. Втім, така процедура може тривати до трьох тижнів.

За наявності заборгованості побутовий споживач повинен здійснити повний розрахунок з попереднім постачальником протягом 10 робочих днів з дня виставлення останнім рахунку. Розрахунки контролюються чинним постачальником, який надає послугу поставки газу, на підставі договору, укладеного зі споживачем.

При цьому, якщо поставка газу споживачеві припинена (або обмежена) до переходу, то новий постачальник може здійснювати постачання після того, як буде сплачена вся заборгованість попереднього постачальника.

Примітка. Процедура з'ясування новим постачальником наявності боргу законодавчо не врегульована. До Типового договору поставки газу споживачеві змінами внесено таку умову:

«Постачальник може відмовити Споживачу (за умови виконання Споживачем вимог Правил постачання) в укладенні договору у зв’язку із наявною заборгованістю за поставлений природний газ перед будь-яким постачальником у минулих періодах або відсутності можливості у Постачальника постачати природний газ».

Інформація про споживача розміщується на інформаційній платформі оператора ГТС, через яку взаємодіють постачальники. Туди вносяться повідомлення, щодо звернення споживача до нового постачальника задля зміни чинного. Тому дізнатися цю інформацію постачальник може або з інфо-платформи, чи безпосередньо звернувшись до діючого постачальника.

Водночас, якщо постачання споживачеві газу не припинялася навіть за наявності заборгованості, то після повідомлення про намір споживача змінити чинного постачальника, діючий вже не має права зупиняти або обмежувати постачання газу.

Слід зазначити, що відкриття ринку газу для побутових споживачів (скасування так званого механізму «ПСО» та вільне ціноутворення на ринку газу для побутових споживачів і релігійних організацій), заплановане на 1 липня 2020 року, за словами голови НКРЕКП може бути відстрочено на місяць. Причина є простою — крім змін Регулятора, низку заходів, необхідних для скасування зазначеного механізму, не здійснено.

Розглядаючи наявний примусовий порядок погашення заборгованості за комунальні послуги, варто зауважити, що той передбачає наявність рішення суду про погашення заборгованості, що вже набрало чинності та виконавчого провадження щодо виконання та кого рішення.

У загальному порядку, для примусового погашення заборгованості виконавець може без вагань, вже зараз вилучити гроші боржника, списати кошти з його рахунків у банках і фінустановах, заарештувати та реалізувати майно (рухоме і нерухоме). Хоча на практиці цей механізм використовується не часто. Принаймні зараз.

При цьому, чинним законодавством заборонено стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку під ним у випадку, якщо сума заборгованості не перевищує 20 мінімальних заробітних плат (наразі сума складає 94 460 грн., Слід враховувати, що в Парламенті знаходяться законопроєкти про підвищення розміру мінімальної заробітної плати). За наявності цих умов, погашення заборгованості здійснюється коштом іншого майна боржника (рухоме і нерухоме майно, грошові кошти, доходи тощо).

Через пандемію, на період карантину (обмежувальних заходів) і протягом 30 днів після їх скасування, законодавчо встановлені певні послаблення для споживачів. Так, в зазначений період заборонено:

— нараховувати та стягувати штрафи, пеню за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг;

— зупиняти/призупиняти надання таких послуг громадянам України, у випадку несплати;

— примусове стягнення житла та виселення з нього, якщо воно перебуває у приватній власності громадян України під час примусового стягнення заборгованості за ЖКП;

— примусове виселення громадян за несвоєчасну сплату ЖКП з житлових приміщень державного, громадського житлового фонду та житлового фонду соціального призначення.

Зараз експерти активно обговорюють законопроєкт №3613 від 09.06.2020 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку погашення заборгованості споживачів з оплати житлово-комунальних послуг».

У разі прийняття в запропонованій редакції, цей документ передбачає обов'язкову реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги, що склалася станом на 1 жовтня 2020 року, шляхом відтерміновування її сплати до 60 місяців залежно від суми заборгованості.

Для реалізації цього механізму укладається договір про реструктуризацію заборгованості. Якщо доходи боржника не дозволяють виплатити борг у зазначений термін - договір продовжується до повного погашення суми.

Також, встановлюється граничний розмір суми платежів за поточні житлово-комунальні послуги разом з реструктуризованою заборгованістю. Ліміт становить 25% від прибутків боржника (для пенсіонерів - 20%).

Споживачі ж, які уклали договір про реструктуризацію, зможуть скористатися субсидією.

Якщо споживач не уклав договір про реструктуризацію протягом місяця з моменту перевищення його заборгованістю визначеного Кабміном ліміту, і при цьому він не здійснює поточні платежі, то заборгованість стягується в судовому порядку (зі звільненням позивача від сплати судового збору, що значно спрощує вирішення питання про стягнення заборгованості постачальником послуг).

Крім того, до суду можна звернутися з вимогою про сплату заборгованості як солідарного зобов'язання всіх дієздатних осіб, які проживають та/або зареєстровані в оселі боржника. Це означає, що вимогу про оплату може бути пред’явлено як до всіх зазначених осіб рівномірно, так і до окремого — в повному обсязі.

Розмір же відрахувань із заробітної плати для погашення заборгованості за ЖКП підвищено з 20% до 50%. Взагалі, норми законопроєкту багато в чому прирівнюють процедури примусового стягнення заборгованості за ЖКП і аліментах. Тепер колектив за місцем роботи боржника буде обговорювати не лише «наскільки він чудовий батько», але й наскільки свідомий споживач. Тут вбачається елемент додаткового психологічного тиску на боржника.

У випадку ж, якщо заборгованість перевищить ліміт, встановлений Кабміном, стягнення може здійснюватися не лише з заробітної плати, а й з майна боржника.

Крім того, законодавець хоче застосувати до боржників ще й систему штрафів. Так, якщо заборгованість перевищує:

— суму платежів за ЖКП за рік — виконавець накладає штраф в розмірі 20% від суми заборгованості;

— суму платежів за 2 роки — штраф у розмірі 30% від суми заборгованості;

— суму платежів за 3 роки — штраф у розмірі 50% від суми заборгованості.

І в якості вишеньки на торті. За наявності заборгованості з оплати ЖКП, боржник може бути обмежений у: 1. виїзді за кордон України, 2. праві водіння транспортним засобом (окрім випадків укладення договору про реструктуризацію заборгованості), 3. праві користування зброєю та 4. праві на полювання — до сплати послуг в повному обсязі.

Висновок. Якщо законопроект №3613 все ж буде прийнятий — платіжна дисципліна за комунальними платежами буде значно посилена.