КИЇВ – 13 червня 2020 року. Закон №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податків, усунення технічних і логічних неузгодженостей в податковому законодавстві» вже розглянуто з усіх боків. А як щодо кримінально-правових аспектів? Відповідне обговорення, ініційоване Комітетом АПУ з кримінального та кримінально-процесуального права модерував його Голова, партнер ЮФ Sayenko Kharenko – Євгеній Солодко. Ключовою спікеркою стала Світлана Мусієнко, партнерка ЮФ Sayenko Kharenko.

«Зустрічаються два євреї в суді:

-— Як живеться, Соломоне Абрамовичу?

— Що можу Вам сказати, Іосифу Мойсейовичу. Вбивають, гвалтують, грабують. Жити можна»

Згадавши історичний анекдот, пан Солодко підкреслив — з такими новаціями, юристи точно не будуть страждати на безробіття.

Про ідеологію Закону: про що він та навіщо

«Антиофшорний» закон, за словами пані Мусієнко, суттєво змінює наявні підходи до оподаткування, в деяких випадках - встановлює абсолютно нові податкові правила гри. Він спрямований на деофшоризацію, забезпечення податкової прозорості і масштабне впровадження в Україні положень Плану BEPS (Base Erosion and Profit Shifting). Згаданий план є скоординованою ініціативою значної кількості країн прогресивного світу.

Починав розроблятися він під егідою «великої 20-ки», а розробку взяла на себе ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку) в 2011 році. Річ у тім, що «нахабні» міжнародні транснаціональні корпорації з легкістю координували власні дії та маніпулювали «рухом» прибутків між власними офісами. Так, вони спрямовували їх саме до офісів тих країн, де корпоративний податок є низьким, або ж взагалі відсутній. Влади країн, у свою чергу, проти цього були безсилі. Ключова задача Плану BEPS – унеможливити таку «політику дій».

Україна, в свою чергу, задля виконання очікувань міжнародних партнерів теж підписалася під його виконання. Та щось пішло не так. Так, замість 5 ключових змін, Україна максимально охопила всі можливі формулювання, більшість з яких – дуже жорсткі. 

Обурення бізнесу та суспільства загалом Світлана Мусієнко вважає цілком справедливим, адже значної частини потенційних негативних наслідків все ж можна було запобігти.

Податковий контроль: що змінилося?

Цей блок змін спікерка оцінює вельми  позитивно. Так, наприклад, щодо процедурної сторони - податковий адвокат отримав корисні додаткові інструменти до власного арсеналу. Зокрема, строки перевірок залишилися незмінними, плани можна коригувати, розмір стандартних штрафів було зменшено. При цьому, його розмір за заниження суми податків буде диференційовано в залежності від наявності умислу платника податків.

Крім того, відтепер загальні положення щодо фінансової відповідальності платників податків регулюються детальніше, а, за наявності пом’якшувальних обставин штраф зменшується вдвічі.

Крім того, запроваджена можливість розв’язання податкових спорів, які стосуються застосування податкових конвенцій України, за процедурою взаємного узгодження (ПВУ). Нагадаємо, що дотепер, в Україні національні правила ПВУ були відсутні, що значно ускладнювало її проведення.

Виняток з правила. Та, все ж, щодо низки правопорушень введенні значні штрафи - щодо трансферного ціноутворення та щодо контрольованих іноземних компаній (КіК).

Узгодженість податкового повідомлення-рішення в контексті штрафів і їх розміру залежить від адміністративних органів чи потрібно буде звертатися до суду?

На запитання Євгенія Солодка щодо податкових перешкод у вигляді великих штрафів Світлана Мусієнко відповіла однозначно - другий варіант. Можливе застосування і комбінаторних варіантів. В цілому, структура процедури залишається незмінно.

Чи можливо розробити єдину методику розрахунку податку на прибуток?

Тут пані Мусієнко підкреслила - спори щодо трансферного ціноутворення (ТЦ) з позиції матеріального права є таким собі «ракетобудівництвом» в податковому праві. Ця категорія є найважчою та найбільшою у всьому світі. Вона нагадала, що в Україні ТЦ запроваджено у 2013, і досі на юридичному ринку присутній дефіцит фахівців щодо цього питання. Тому конкретної відповіді на це питання поки немає. А от кількість таких спорів, за словами спікерки, точно буде збільшуватися.

Операції з нерезидентами

Це блок дотичний кожного платника податків, який має кейси будь-яких операцій з нерезидентом. Так, відтепер у Кодексі прописано визначення «ділова мета», в абсолютно суб'єктивному формулюванні. Така зміна означає, що податкова з легкістю зможе маніпулювати фактом (не)наявності «розумної економічної причини».

Крім того, Законом суттєво посилено контроль за операціями з пов'язаними особами та введено поняття «конструктивних дивідендів» з метою виявлення прихованих дивідендів в операціях з нерезидентами та їх відповідного оподаткування. Третій момент -  будь-які пільги щодо конвенцій для запобігання подвійного оподаткування потрібно буде не просто обґрунтовувати. Відтепер введена ціла серія жорстких запобіжників, тож таку пільгу отримати буде вкрай важко, а кількість справ збільшиться.

Превентивна порада

Світлана Мусієнко наголосила на необхідності пам'ятати про те, що будь-які операції з нерезидентами під посиленим прицілом. Податкова, в свою чергу, має більше можливостей для «атаки» бізнесу в контексті пільг, тому завжди потрібно бути готовим до будь-якого розвитку подій.

Всі записи вебінарів від АПУ можна переглянути за посиланням. Підписуйтеся на наші сторінки сторінках у мережах Facebook, Youtube, Instagram, LinkedIn, а також Телеграм-канал АПУ та слідкуйте за оновленнями на нашому сайті. Про всі оновлення ми повідомляємо в режимі реального часу.