КИЇВ — 10 червня 2020 року. З 22 травня 2020 року в Україні запроваджено «адаптивний» карантин із поетапним послабленням обмежувальних заходів. Як на вихід із карантину реагує енергетична галузь та які події супроводжують цей процес? Про ТОП-5 найголовніших кейсів (серед яких розподіл Міністерства енергетики та захисту довкілля України та скандал із АМКУ), наслідки пандемії для галузі, ключові рішення НКРЕКП і навіть тарифи розповіла Наталія Гутаревич, членкиня Ради Комітету АПУ з питань енергетики, нафти та газу, старша юристка Saуenko Kharenko. 

Держпрограма для подолання наслідків карантину

27 травня 2020 року уряд затвердив Державну програму стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) на 2020 — 2022 роки, доручивши Мінекономіки її доопрацювати. Це передбачає заходи стимулювання, зокрема і для сфери енергетики.

Власне, на енергетику пандемія вплинула вкрай негативно: падіння споживання енергетичних ресурсів, криза розрахунків на ринку електроенергії. Водночас, у програмі встановлено пріоритетні напрями подолання негативних наслідків: забезпечення фінансової стабільності сектора, прозорості ринкових відносин, незалежності та сталого розвитку енергетичної системи України.

Запропонований урядом набір інструментів подолання негативних наслідків в окремих частинах має узагальнений вигляд та потребує більшої конкретизації шляхів досягнення поставленої мети.

Розподіл Міністерства енергетики та захисту довкілля

Гучною новиною стало рішення уряду від 27 травня 2020 року про розподіл Міністерства енергетики та захисту довкілля України на дві установи: Міністерство енергетики України та Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

В об’єднаному вигляді Мінекоенерго проіснувало 9 місяців. Упродовж цього періоду не вщухали дискусії щодо доцільності об’єднання функцій у сферах енергетики та захисту довкілля. Досвід іноземних країн підтверджує можливість існування обох моделей державного управління.

Вбачається, що однією з причин розподілу державних органів є системна криза у сфері електроенергетики. Міністерство енергетики знаходиться в епіцентрі розв’язання проблемних питань та врегулювання негативних наслідків кризи, тому звуження функціонального навантаження, звісно, може дати можливість для ефективнішої роботи в окремій сфері.

Однак надзвичайно важливою як для енергетики, так і для захисту довкілля є стратегія виважених підходів та стабільного розвитку.

Криза в «зеленій» генерації

Повертаємося до питання системної кризи в галузі електроенергетики. Тут найбільш актуальним питанням порядку денного є врегулювання кризи у сфері «зеленої» генерації, що понад шість місяців перебуває в діалозі з владою щодо зміни правил купівлі-продажу електроенергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ).

Рівень розрахунків за «зелену» електроенергію критично низький. Не зважаючи на готовність більшості виробників ВДЕ до погіршення умов роботи (які раніше гарантувалися державою), питання остаточної редакції нових правил та відновлення належного рівня оплати за «зелену» електроенергію органами влади щоразу відтерміновується. Це обґрунтовано викликає негативну реакцію як українських, так і іноземних інвесторів та спонукає до захисту своїх прав у міжнародних інституціях, а також у судовому/арбітражному порядку.

Спецобов’язки для учасників ринку електроенергії

Уряд вніс зміни до механізму покладення спеціальних обов’язків (ПСО) на учасників ринку електроенергії на ринку. Серед основних змін: на 5% знижено обсяг обов’язкового продажу за ПСО атомної електроенергії, дозволена торгівля електроенергією за двосторонніми договорами Енергоатомом та Гарантованим покупцем, посилено контроль за обсягами електроенергії, що торгуються постачальниками універсальних послуг.

Гучний кейс із АМКУ або «на добу наперед»: маніпуляції щодо цін на електроенергію

Наприкінці травня 2020 року з’явилося повідомлення НКРЕКП щодо маніпуляцій на ринку «на добу наперед» (РДН), а саме дій, що призводять до обвалу ціни електроенергії. На думку НКРЕКП, процес має штучний характер та спричинений діями групи компаній ДТЕК шляхом суттєвого скорочення закупівлі електроенергії на РДН. Так, НКРЕКП планує обмежити мінімальні ціни на РДН на рівні 980 грн/МВт у денний період та 567 грн/МВт у нічний період, однак проєкт відповідних змін у відкритому доступі відсутній. НКРЕКП наразі активно використовує масові позапланові перевірки учасників ринку електроенергії.

АМКУ також заявив про аналіз діяльності на ринку електроенергії щодо порушень конкурентного законодавства через виявлення ознак застосування окремими гравцями ринку антиконкурентних практик, зокрема маніпулювання ціновими заявками та обсягами електроенергії на ринку. Комітет направив вимоги про надання інформації виробникам електроенергії, постачальникам, трейдерам, ДП «Укренерго», ДП «Оператор ринку», а також НКРЕКП.

Водночас, АМКУ не виключає, що така поведінка учасників ринку може бути зумовлена і бездіяльністю НКРЕКП.

НКРЕКП & головні рішення у сфері

За вказаний період діяльність Регулятора щодо прийняття низки ключових рішень у сфері енергетики є надактивною:

1. Внесено зміни до процедури приєднання електроустановок до системи передачі. А саме: у разі досягнення меж операційної безпеки функціонування ОЕС України оператор системи передачі зобов’язаний вживати заходів щодо: a) тимчасового припинення (обмеження) видачі технічних умов на приєднання та/або b) надання письмових висновків/рекомендацій щодо виконання технічних заходів для забезпечення належної та сталої роботи об’єктів електроенергетики в ОЕС України та/або у відповідних її частинах. Вимоги (критерії) прийняття/скасування відповідного рішення ОСП розробляються, затверджуються та оприлюднюються ОСП самостійно.

2. Встановлено на період дії карантину/обмежувальних заходів та протягом 30 днів з дня його скасовування мінімальне значення ціни в заявках на балансуючу електричну енергію — 65 % від ціни на РДН на цей розрахунковий період (додатково до обмеження максимального рівня ціни у 105 % від обмеження ціни на РДН).

3. Винесено на відкрите обговорення змін щодо впровадження стимулюючого (RAB) регулювання для послуг з розподілу електричної енергії замість методології «витрати +», що наразі використовується в Україні, однак через найвищі серед країн Європи показники SAIDI (середня тривалість перерв в електропостачанні на 1 споживача за рік) вбачається Регулятором неефективною. Планується, що застосування стимулюючого регулювання сприятиме залученню інвестицій для швидкого оновлення зношених електричних мереж, що призведе до покращення якості та надійності постачання електроенергії споживачам, а також збільшить інвестиційну привабливість об’єктів розподілу електроенергії для потенційних інвесторів, зокрема, в процесі приватизації.

4. Винесено на відкрите обговорення зміни до Правил ринку щодо відшкодування невідпущеної електричної енергії виробникам, що здійснюють продаж за «зеленим» тарифом або за аукціонною ціною, у разі виконання команди диспетчера на зменшення навантаження. Матеріали у відкритому доступі для обговорення та пропозицій поки що не оприлюднено.

5. Винесено на відкрите обговорення скасування рішення про зростання тарифів на послуги розподілу природного газу з 1 липня 2020 року (відповідні зміни НКРЕКП прийнято ще в кінці 2019 року), оскільки у 2020 році спостерігається тенденція до зниження ціни природного газу, що є формуючим фактором вартості цих послуг. Тому з метою недопущення соціальної напруги серед населення та додаткового захисту споживачів НКРЕКП пропонує вказані тарифи з 01.07.2020 не підвищувати, а залишити на рівні діючих. Секретаріат Енергетичного співтовариства висловився негативно щодо запропонованих змін, бо вони потенційно можуть погіршити фінансову стабільність оператора ГТС та операторів ГРМ.

5. Винесено на відкрите обговорення зміни до тарифів на послуги зберігання (закачування, відбору) природного газу, що зумовлено зміною обсягів зберігання (закачування, відбору) газу в підземних сховищах за останні роки та зміною основних макроекономічних показників (мінімальної заробітної плати, цін на енергоносії).

Тарифи на послуги (грн за 1000 м3 на добу, без ПДВ):

Зберігання: діючий — 0,1720; пропонується — 0,19;

Закачування: діючий — 93,30; пропонується — 105,67;

Відбір: діючий — 97,20; пропонується — 60,82.

Загалом вартість комплексу послуг навіть знижується, що дає Україні додаткові конкурентні переваги на міжнародному ринку газу.