КИЇВ — 13 травня 2020 року. За ініціативи Комітету АПУ з питань енергетики, нафти та газу відбулося онлайн-обговорення особливостей проєкту cтимулюючого регулювання та роботи операторів системи розподілу під час карантину. Модератори вебінару — Марина Гріцишина, Голова Комітету АПУ з питань енергетики, нафти та газу, керівниця практики енергетики Sayenko Kharenko та її заступник, керівник практики енергетики АК «Соколовський і Партнери» Олег Костюченко.

Актуальність питання розкрила Марина Гріцишина, підкресливши — від реалізації механізму залежить якість електропостачання для кожного користувача та обсяг тарифів.

Що таке RAB та як воно працює?

Олег Костюченко розповів, що RAB — це регуляторна база активів (від англ. Regulatory Asset Base) або матеріально-технічна база, яка використовується обленерго компаніями, що транспортують електроенергію від виробника до споживача. RAB тарифи мають заохочувати власників енергорозподільчих компаній до оновлення власної інфраструктури. Таким чином, прибуток компанії залежить від якості наданих послуг.

Тим часом, в Україні RAB зношена майже на 90% — ми маємо найнижчу якість електропостачання.

Про проєкт Постанови НКРЕКП «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕ та НКРЕКП»

За словами Людмили Буймістер, народної депутатки України IX скликання, проєкт було прийнято некоректно, з недопущенням експертів та «з історичною швидкістю за 5 хвилин». При цьому, вона зазначила, що в проєкті свідомо встановлено недосяжні показники щодо RAB регулювання – запропоноване покриває тільки ½ необхідних витрат. Крім того, проєктом запропоновано розділити базу активів на нову та стару, з обмеженням останньої прибутковістю в 1%, що на сьогодні становить всі активи українських обленерго.

Незрозумілим залишається механізм розподілу активів, методологія їх оцінки та в першу чергу – джерело інтересу для інвесторів. Відповідно до ініціатив проєкту, вони мають за власні кошти скоротити показник протяжності переривання постачання у сільській місцевості до 300 хв., а в міській – до 150, при тому, що сьогодні він = 700 хв: «Незрозумілим залишається, де та як інвестор має віднайти на це гроші». Економія OPEX теж аж ніяк не стимулюється, адже в тарифі передбачено, що 50% цієї економії в наступному періоді зрізається.

«Якщо подивитися на всі ці вимоги, то для їх виконання українським обленерго потрібно вкласти близько 10 мільярдів гривень в рік в мережі. Сьогодні їх знос становить близько 60-70%, а в деяких областях — до 80%. А на сьогодні в тому RAB-тарифі, який був передбачений регулятором, тільки 50 млрд грн за 5 років, що покриває лише половину витрат, які необхідно понести інвестору», - підкреслила пані Буймістер.

Вона зауважила, що запропонована методологія може бути вигідною лише тим, хто хоче або приватизувати обленерго за 1 грн, або не дати змоги приватизувати їх взагалі, продовжуючи заробляти на держвласності. Депутатка наголосила на необхідності широкого експертного обговорення питання та запропонувала залишити єдину ставку регуляторної бази активів, прив’язавши її до середньозваженої вартості активів. Та, в свою чергу, має бути вищою за відсоткову ставку по ОВДП.

«Тарифи збільшити відразу у нас не вийде. Стан мереж потребує такої кількості інвестицій, що потрібно продумувати механізми, що згладжують коефіцієнти, щоб зробити зростання тарифів поступальним, більш плавним і рівномірним для споживача», — підкреслила депутатка. 

З презентаціями модераторів можна ознайомитися за посиланнями:

Марина Гріцишина; Олег Костюченко.

Всі записи вебінарів від АПУ можна переглянути за посиланням. Підписуйтеся на наші сторінки сторінках у мережах Facebook, Youtube, Instagram, LinkedIn, а також Телеграм-канал АПУ та слідкуйте за оновленнями на нашому сайті. Про всі оновлення ми повідомляємо в режимі реального часу.