КИЇВ — 03 квітня 2020 року. 2 квітня набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» № 540-IX від 30 березня 2020 року. Та наскільки він ефективний і що надасть працівникам і роботодавцям? На питання детально відповіла Інеса Летич, членкиня Ради Комітету АПУ з трудового права, радниця ЮФ Asters.

Дистанційна робота та гнучкий графік

Тепер ці поняття та їх регулювання внесено до Кодексу законів про працю України. При чому таке регулювання і гнучкі форми організації робочого часу залишаться і після завершення карантину.

Працівники за погодженням з роботодавцем можуть працювати як удома, так і з будь-якого іншого місця поза приміщеннями роботодавця. Для цього працівнику та роботодавцеві потрібно укласти трудовий договір у письмовій формі. Однак на період боротьби з епідемією роботодавець може обійтись лише наказом без укладення договору. Трудові права та заробітна плата працівника за загальним правилом не зменшуються при дистанційній роботі, однак сторони можуть взаємно погодитись про інші умови оплати праці (наприклад, зменшену зарплатню).

Гнучкий режим робочого часу може запроваджуватися за згодою між працівником і роботодавцем як на постійній основі, так і тимчасово, наприклад, на період карантину. Такий режим передбачає, що частина робочого часу – фіксована, а частина – змінюється на розсуд працівника (як правило, час початку та завершення роботи). Такий графік може бути зручним, у тому числі, на період карантину, враховуючи труднощі з транспортом.

При гнучкому режимі робочого часу обсяг трудових прав та заробітної плати працівників не зменшується.

Оплата простою

Закон чітко передбачив, що простій (тобто, коли підприємство фактично не працює) не з вини працівника у період карантину оплачується у загальному порядку – у розмірі 2/3 посадового окладу чи тарифної ставки.

Продовжено процесуальні строки

Всі процесуальні строки для звернення працівників та роботодавців до суду автоматично продовжуються на період карантину. Тобто, роботодавцям, особливо тим, які планують звільнення, варто детально моніторити інформацію щодо можливих нових трудових позовів ще деякий час по завершенні карантин

Допомога по частковому безробіттю

Працівники, у яких внаслідок карантинних заходів було скорочено тривалість робочого часу, можуть претендувати на допомогу по частковому безробіттю. Така допомога не може перевищувати розміру середньої заробітної плати, тобто, 4173 гривні.

При цьому допомога надається лише для працівників малих та середніх підприємств та лише у випадку, якщо у цих підприємств не було заборгованості із заробітної плати та сплати ЄСВ протягом останніх п'яти років.

Уряд може припиняти видачу дозволів на застосування праці іноземців

Таке припинення може стосуватися як певної категорії працівників, так і певних регіонів.

Така можливість поки що передбачена лише на період карантину. Отже, компанії, які використовують іноземну робочу силу чи наймають іноземний топ-менеджмент, можуть очікувати неприємні сюрпризи.

Чи ефективний Закон?

Звісно, передбачені зміни є більшою мірою корисними та навіть зможуть дещо освіжити трудове законодавство держави. Попри це, якоїсь суттєвої допомоги ні працівники, ні роботодавці не отримують.

Так, будь-які звільнення чи скорочення персоналу можливі лише на тих же підставах і за тими ж процедурами, що і раніше. Це ж саме стосується і зменшення робочого часу чи заробітної плати. Тобто, наразі роботодавці вимушені або приймати радикальні заходи у вигляді скорочень персоналу, або ж фактично утримувати непрацюючий персонал за власний кошт, виплачуючи 2/3 заробітної плати за час простою. Більше того, у ряду роботодавців з'явились додаткові витрати у вигляді, наприклад, необхідності забезпечувати транспорт для своїх працівників у зв'язку з карантинними обмеженнями.

Враховуючи поточні можливості держави, очевидно, для працівників саме їх роботодавець є чи не єдиним адекватним джерелом економічного захисту. Мабуть, лише конструктивний діалог між обома категоріями зможе допомогти вижити у нелегкі часи, проте ніяк не держава та нове законодавство.