Як і за що можуть звільнити пенсіонера: правовий аналіз

КИЇВ — 15 листопада 2021 року. Звільнення пенсіонерів через їхній вік наразі залишається невирішеним питанням в Україні. Чи законно звільняти пенсіонерів, чи мають вони право працювати й отримувати пенсію, як і на яких підставах їх можуть звільнити, розповіла Валерія Безпала, заступниця Голови Комітету АПУ з трудового права, партнерка АО «ЮФ «Василь Кісіль і Партнери», спеціально для Факти ICTV.

1. Чи можуть перевести людину пенсійного віку з одного місця роботи на інше?

Можливість переведення працівника залежить, передусім, від його згоди, а також від деяких інших обмежень, серед яких немає пенсійного віку. Наприклад, забороняється переміщення працівника на інше робоче місце в межах підприємства, якщо нова робота протипоказана йому за станом здоров’я, що не завжди залежить від віку. Також тимчасове переведення, що не потребує згоди працівника у деяких випадках, неможливе, наприклад, щодо неповнолітніх, вагітних жінок, але знову ж таки, до працівників пенсійного віку застосовується. Отже, якщо працівник відмовляється від переведення на іншу роботу, а на це є належні підстави, це може стати підставою для припинення трудових відносин, навіть незважаючи на його пенсійний вік.

2. Чи законно одночасно працювати та отримувати пенсію? 

Так, законодавство України дозволяє кожному громадянину отримувати пенсію, навіть якщо його робота продовжується. Але це стосується лише пенсії за віком та по інвалідності, а ось пенсія за вислугу років нараховується тільки після залишення роботи, що надає на неї право.

Пенсія за віком призначається кожному громадянину: чоловікам — після досягнення 60 років та при стажі роботи не менше 25 років, а жінкам — після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років. На відміну від неї, пенсія за вислугу років виплачується лише окремим громадянам, чия робота призводить до втрати професійної працездатності до настання пенсійного віку. У Законі України «Про пенсійне забезпечення» чітко визначено категорії працівників, які мають на неї право (це працівники освіти, охорони здоров’я, спортсмени тощо).

Якщо особа, яка отримує пенсію за віком, працевлаштована, це впливає лише на визначення розміру пенсії (наприклад, при проведенні перерахунків, встановленні надбавок). Правила дещо відрізняються і для державних службовців: їм дозволено працювати тільки до 65-річного віку.

3. Чи може людина пенсійного віку виконувати роботу понаднормово, в нічну зміну або у вихідні дні? 

Надурочна робота та робота у вихідні дні дозволяється лише у виняткових випадках та, зазвичай, за згодою виборного органу первинної профспілкової організації, але незалежно від того, досягнув працівник пенсійного віку чи ні.  

Надурочні роботи, тобто понад встановлену тривалість робочого дня, мають місце, коли робота не допускає перерви, при проведенні громадсько необхідних робіт (з водопостачання, газопостачання) тощо або коли на безперервно діючому підприємстві запроваджений підсумований облік. За загальним правилом, робота у святкові та вихідні дні також заборонена, але дозволяється у разі відвернення нещасних випадків, виконання невідкладних робіт та ін. Проте пенсійний вік працівника ніяк не впливає на можливість залучення особи до надурочної роботи, роботи у нічний час чи вихідні дні. Варто звертати увагу лише на те, чи є у цієї людини інвалідність, адже така робота можлива лише за згодою працівника і якщо на це немає медичних протипоказань.

Отже, у цих аспектах, як і в питанні переведення на іншу роботу, працівники, які досягли пенсійного віку, не належать до захищеної категорії. 

4. Чи можуть звільнити особу поважного віку через тимчасову непрацездатність?

Перелік підстав для звільнення чітко визначений Кодексом, серед них немає тимчасової непрацездатності чи якогось конкретного віку працівника. Проте тимчасова непрацездатність може спричинити звільнення, наприклад, якщо працівник у зв’язку з цим не з’являється на роботі протягом 4 місяців поспіль (тільки якщо втрата працездатності не пов’язана з професійним захворюванням чи трудовим каліцтвом). 

Іншою можливою підставою для звільнення є стійке зниження працездатності, внаслідок якого виявлена невідповідність працівника тій посаді, яку він займає. Як свідчить судова практика, це означає, що працівник не може належно виконувати покладені на нього трудові обов’язки чи їх виконання протипоказано йому за станом здоров’я (Постанова Верховного Суду Касаційного цивільного суду від 16.01.2018 р. у справі № 212/6083/15ц). Але потрібно мати на увазі, що така невідповідність посаді повинна підтверджуватися документально — висновком медико-соціальної експертизи, що в кожному конкретному випадку визначає ступінь і тяжкість порушення функцій організму. В іншому випадку, таке звільнення, найімовірніше, буде визнане судом незаконним. 

Виникнення права на пенсію чи звернення працівника за її призначенням також не є підставою для припинення трудових відносин, якщо працівник сам не висловить такого бажання. Адже, як зазначено вище, працівник має право отримувати пенсію та продовжувати працювати. Окрім того, якщо в особи менше 3 років до настання пенсійного віку, вона має переважне право на залишення на роботі у разі вивільнення одразу великої кількості працівників.

Вступити до АПУTelegram-каналYouTube-канал.

Якщо ви бажаєте підтримати діяльність АПУ, будемо вдячні, якщо ви зробите це за посиланням.

Новини комітетів

У вас є цікава ідея заходу?