КИЇВ — 30 вересня 2019 року. Відбулася зустріч Комітету АПУ з інтелектуальної власності. Приводом для зустрічі став законопроект № 1230 «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України». Учасники зустрічі детально обговорили новації, запропоновані законопроектом, а також обмінялися останнім досвідом роботи з митницею та митним реєстром.

Експертами обговорення виступили Олександр Мамуня, голова Комітету з інтелектуальної власності АПУ, партнер, керівник практики вирішення спорів та інтелектуальної власності ЮФ AEQUO, адвокат та Тарас Кислий, член ради Комітету з інтелектуальної власності АПУ, партнер Arzinger.

«Це вже не перша реакція АПУ щодо цього документу. З урахуванням високих темпів роботи парламенту через декілька днів після оприлюднення законопроекту АПУ ще на початку вересня цього року висловила занепокоєння щодо найбільш суперечливого положення документу, а саме, визначення контрафактних товарів», — зазначив Тарас Кислий.

Зокрема, експерти детально зупинились на невдалому визначенні контрафактних товарів. Положення про те, що такі товари мають бути виготовлені з порушенням прав власника торговельної марки (ТМ) в країні виробництва, на думку присутніх, може заблокувати роботу митного реєстру. Належним документом, який засвідчить порушення прав на ТМ в іноземній країні є рішення відповідного іноземного суду.

«Годі й сподіватись, що при затриманні підозрілого товару на українській митниці власник ТМ зможе протягом 10-20 днів отримати рішення іноземного суду в країні, де було вироблено контрафакт. В ситуації, коли товари походять, наприклад, з якоїсь екзотичної юрисдикції, де ТМ не зареєстрована, взагалі немає перепон для її імпорту в Україну, хоча це прямо порушує права на українську реєстрацію ТМ», — стверджують експерти.

Присутні також звернули увагу на сумнівне визначення кола об’єктів інтелектуальної власності (ІВ), з якими, відповідно до законопроекту, працюватиме митний реєстр. Так, ці об’єкти з невідомих причин не включають корисні моделі. В той же час, робота митного реєстру поширюється на комерційні фірмові найменування, що на практиці буде неможливо застосувати, оскільки не існує єдиного документу, який власник об’єкту міг би надати митниці для підтвердження прав для внесення до митного реєстру.

Незрозумілим на думку правників також виглядає положення законопроекту про повне звільнення митниці від фінансової відповідальності за пропуск контрафактного товару через митний кордон.

Крім того, учасники обговорення звернули увагу на непропорційний фінансовий тягар для правовласника при затриманні контрафактного товару, а саме - його зобов’язання з першого дня затримки оплачувати зберігання контрафактного товару на митниці, що потім, практично неможливо відшкодувати з порушника.

Досить невдалим було виокремлене також положення законопроекту щодо дострокового випуску товарів, яке, напевно, за задумом авторів документу має вирішити проблему патентного тролінгу. Однак, на думку учасників дискусії, це положення не працюватиме, оскільки для його застосування проект передбачає внесення гарантії, розмір якої визначає фактично «патентний троль» без будь-яких обмежень щодо розміру суми. В інтересах «патентного троля» запросити таку суму, яка буде непідйомна для добросовісного власника товару і блокуватиме достроковий випуск товарів.

У присутніх виникли питання щодо процедури знищення контрафактних товарів за мовчазною згодою власника товару.

«Ідея цікава, але не працюватиме на практиці. Для її застосування повноваження на переведення товару в митний режим знищення надаються власнику об’єкта ІВ, який з врахуванням формальних особливостей цієї процедури, не практиці не зможе скористатись такою опцією», - зазначив Тарас Кислий.

В якості загального коментаря присутні наголосили на тому, що митний реєстр є важливим інструментом для боротьби з контрафактом, наявність і ефективність якого є предметом міжнародних зобов’язань України. Зміни до законодавства про митний реєстр мають бути зваженими та професійними, копіювання і часом неякісний переклад норм законодавства ЄС не працюватиме.

На завершення зустрічі присутні поділились своїми спостереженнями щодо проблем у роботі з митним реєстром, які виникають останнім часом. А саме, непоодинокими є випадки необгрунтованої відмови у внесенні об’єктів ІВ до митного реєстру, та виключення з митного реєстру за формальними ознаками з порушенням закону.

Учасники обговорення висловили надію, що запропоновані законодавчі зміни будуть належно відкориговані з врахуванням пропозицій АПУ, а негативні тенденції у поточній роботі митного реєстру будуть усунені.