Звернення Комітету АПУ з ІВ до ДРСУ щодо підвищення розмірів зборів
КИЇВ — 17 липня 2019 року. Комітет АПУ з інтелектуальної власності звернувся до Голови Державної регуляторної служби України щодо Постанови Кабінету Міністрів України від 12 червня 2019 р. № 496 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1756 і від 23 грудня 2004 року № 1716» щодо підвищення зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності.
У зверненні йдеться про те, що 12 червня 2019 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 496 у тій самій редакції, яку у 2018 році Мінекономрозвитку пообіцяв доопрацювати.
Комітет АПУ звертається до Державної регуляторної служби України з проханням:
— ініціювати призупинення введення в дію Постанови та проведення публічних обговорень порушеного питання, альтернативних способів досягнення визначеною Постановою мети та знаходження збалансованого рішення за участі представників відповідальних органів державної влади, малого і середнього бізнесу, наукової сфери та професійної спільноти;
— здійснити фінансово-економічні розрахунки, які пояснюють доцільність підвищення розміру зборів з урахуванням фінансового навантаження на малі та мікропідприємництва;
— здійснити обґрунтування застосованого підходу визначення кількості суб’єктів господарювання, на яких поширюється регулювання.
Адже зазначеною Постановою підвищено розміри зборів за дії, пов’язані з охороною прав на ОПІВ в Україні в середньому в 3-9 разів. І це при тому, що Україна, згідно з підрахунками Міжнародного валютного фонду, є однією з найбідніших країн Європи.
Підвищення розмірів зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності (промислової власності), сприятиме суттєвому погіршенню стану інноваційної діяльності та призведе до значного погіршення конкурентоспроможності українських підприємців.
Середнє навантаження витрат на оплату зборів для отримання охорони на ОІВ українським підприємством в Україні в рази перевищуватиме середнє навантаження на оплату релевантних зборів місцевими підприємцями в Іспанії, Італії, Німеччині, Польщі, Румунії, Словенії, Угорщині, США, Франції та інших країнах Європи. Відносно багатьох перелічених країн Україна поступиться не тільки у відносних цифрах, але й в абсолютних розмірах зборів. Як приклад, збори за подання на реєстрацію торговельної марки у трьох класах Міжнародної класифікації товарів та послуг в Україні становитиме 12 000 грн, тоді як відповідний збір у Словаччині становить 4 914 грн, у Польщі — 4 706 грн, Чехії — 5 746 грн, Угорщині — 10 036 грн, Німеччині — 8 814 грн. Тобто українські підприємці, які й сьогодні значно поступаються у фінансових можливостях польським, чеським, словацьким і німецьким компаніям, взагалі будуть змушені відмовитися від охорони об’єктів інтелектуальної власності внаслідок суттєвого підвищення зборів.
Відомим є той факт, що на сьогодні в абсолютних числах розміри зборів в Україні є нижчими на 20-40% від розмірів зборів у Британії, Словенії, Чехії, Німеччині, Франції та інших європейських країнах. При цьому у відносних значеннях, із врахуванням мінімальної заробітної плати та ВВП на душу населення, розміри зборів в Україні є співмірними зі зборами у перелічених країнах.
Крім того, розмір збору за територіальне поширення в Україні міжнародної реєстрації торговельної марки за Мадридською процедурою становить 100 швейцарських франків за три класи (приблизно 2600 грн), тоді як розмір збору за подання заявки за національною процедурою для національних заявників становить 13800 грн, отже для нерезидентів збір становить в 5 разів менше, ніж для національних заявників.
Приймаючи до уваги співмірність розміру зборів із розмірами зборів у інших країнах, прагнення зберегти доступність правової охорони інтелектуальної власності для вітчизняних підприємців та за умови існування внутрішнього потенціалу збільшення надходжень при збереженні чинних розмірів, запропоноване підвищення, на нашу думку, є недоцільним.
Просимо також врахувати, що статтею 230 Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС (Захист прав інтелектуальної власності) визначено, що сторони мають забезпечити добросовісні і справедливі процедури та заходи охорони прав інтелектуальної власності, які не повинні бути надмірно складними чи дорогими, а також мають бути ефективними, співрозмірними, стримуючими, мають застосовуватися таким чином, щоб уникнути створення перешкод законній торгівлі та забезпечити їх захист від зловживань.
Також у Преамбулі Європейської хартії малих підприємств визначено, що у зв’язку із тим, що малі підприємці повинні розглядатися як одна із рушійних сил інновацій, зайнятості, потрібно створювати найсприятливіші умови для малого бізнесу, а принципи Хартії зобов’язують зміцнювати дух інновацій та підприємництва.
Під час вивчення проведеного аналізу регуляторного впливу до проєкту Постанови виявлено, що розрахунок витрат на запровадження державного регулювання для суб’єктів малого підприємництва не здійснювався, оскільки їх питома вага у загальній кількості суб’єктів господарювання, на яких поширюється регулювання, менша десяти відсотків.