КИЇВ — 16 вересня 2021 року. Незважаючи на спробу законодавця врегулювати питання оренди невитребуваних паїв у 2018 році, ведення агробізнесу з використанням таких земель досі несе багато ризиків, на що ми неодноразово звертали увагу.

Олександра Бортман, членкиня Ради Комітету АПУ з аграрного права, адвокатка, старша юристка юридичної фірми «Василь Кісіль і Партнери», надала коментар на запит Інформаційного агентства УНІАН.

Кількість пайової землі в Україні залишається незмінно великою, тому спори щодо прав на неї досі численні. В одному з них у вересні цього року Верховний Суд знову став не на сторону орендаря невитребуваних паїв.

Спір у справі № 732/407/20 виник внаслідок оформлення права власності на земельну ділянку, що раніше була невитребуваним паєм. Орендар невитребуваних паїв, в масиві яких була спірна земельна ділянка, користувався ними більше 10 років, поки не дізнався, що одна із його земельних ділянок передана в оренду іншому агропідприємству.

З’ясувалося, що новий власник земельної ділянки після оформлення права власності передав належну йому земельну ділянку в оренду агропідприємству та навіть не повідомив про це орендаря невитребуваних паїв.

Орендар невитребуваних паїв просив суд, серед іншого, визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений з новим орендарем.

Здавалося б, цей спір схожий на типові справи про «подвійну» оренду, в яких суди завжди стають на сторону того, хто першим отримав ділянку в користування. Натомість цю справу суд вирішив на користь нового орендаря саме через відмінність невитребуваного паю від земельної ділянки.

Верховний Суд у постанові від 06.09.2021 р. зазначив, що після виділення в натурі на місцевості невитребуваного паю, формування замість нього земельної ділянки та оформлення права власності на неї невитребуваний пай перестає існувати, а новосформована земельна ділянка є зовсім іншим нерухомим майном, оскільки їй присвоєно кадастровий номер.

Відтак, оспорюваний позивачем договір оренди укладався щодо конкретної земельної ділянки, яка належить орендодавцю на праві власності, тобто щодо нерухомого майна, яке не є тотожним з тим, щодо якого був укладений договір оренди невитребуваних паїв.

Крім того, Суд врахував положення законодавства про те, що невитребувані земельні ділянки за рішенням відповідної ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду тільки на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку (ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»).

Зрештою Суд дійшов висновку, що з моменту набуття права власності на земельну ділянку її власником позивач втратив право оренди в частині площі, виділеної в натурі земельної ділянки.

При цьому для Верховного Суду не мав значення той факт, що юридично договір оренди невитребуваних паїв не був розірваний чи змінений.

Отже, позиція Верховного Суду у вказаній справі вкотре підтверджує що, орендуючи невитребувані паї, агропідприємство ризикує втратити право на землю в будь-який момент. І факт формального розірвання орендних відносин не матиме жодного значення, оскільки після оформлення права власності на новосформовану земельну ділянку невитребуваний пай перестає існувати, а земельна ділянка є новим об’єктом цивільних прав.

Приєднатися до заходів Асоціації правників України можна за посиланням.

Запити на акредитацію для ЗМІ, експертні коментарі та інтерв’ю членів Асоціації надсилайте на адресу: pr@uba.ua, координаторка з PR та міжнародного співробітництва Юлія Матвєєва.

Вступити до АПУ. Telegram-канал. YouTube-канал.

Якщо ви бажаєте підтримати діяльність АПУ, будемо вдячні, якщо ви зробите це за посиланням.