Віктор Пасічник та Анастасія Шевчук, члени Ради Комітету Асоціації правників України з аграрного права та юристи юридичної фірми AGA Partners, у колонці для LIGA ZAKON докладно розповіли, як змінилися правила експорту аграрної продукції з України.

I. Як змінилися правила експорту аграрної продукції

Починаючи з літа 2023 року, український аграрний сектор переживав доволі суперечливий період. Дійсно, в той час як експортери аграрної продукції намагалися, незважаючи на чисельні проблеми, пов'язані з війною, виконувати існуючі договори поставки, українські державні органи частково ускладнювали цей процес, вводячи додаткові перешкоди до експорту.

Серед іншого, протягом певного часу існувала негласна заборона на видачу експортних декларацій українськими митними органами при експорті аграрної продукції через чорноморські порти. Також, в чорноморських портах проводилися масштабні обшуки, які нерідко паралізували їх роботу.

Хоча офіційно причини таких дій практично не озвучувалися, зрозумілим є те, що вони були спрямовані на боротьбу із порочною практикою експорту зерна, закупленого у фермерів «за кеш», без сплати ПДВ. Ця практика призвела до утворення «тіньового ринку» зерна, що завдає державі значної шкоди через недоотримання податків та неповернення валютної виручки експортерів в Україну.

Для врегулювання цієї непростої ситуації 31 жовтня 2023 року Кабінет міністрів України («КМУ») прийняв постанову № 1132 «Про реалізацію експериментального проекту з верифікації суб'єктів агропромислового комплексу в умовах воєнного стану» («Постанова»).

Постанова, яка набула чинності 10 листопада 2023 року, суттєво змінює «правила гри» для експортно-орієнтованих українських аграрних компаній. Ключовою зміною є створення Державного аграрного реєстру («ДАР»), в який планується вносити експортерів аграрної продукції, включаючи експортерів зернових та олійних культур, олії, насіння та продуктів їх переробки. Компанії, внесені в ДАР, вважатимуться «верифікованими суб'єктами агропромислового комплексу».

Фактично, основна ідея Постанови зводиться до того, щоб розмежувати «компанії з історією», для яких експорт аграрної продукції є основним чи одним із основних видів діяльності протягом тривалого часу, та «новачків» — компанії, які були створені лише недавно або ж лише недавно почали займатися експортом аграрної продукції.

Відповідно, створюється два паралельні механізми експорту — експорт без обмежень для верифікованих експортерів («компаній з історією») та експорт за умов отримання ліцензій на кожну операцію для компаній, які не пройшли верифікацію («новачків»). Обидва механізми будуть детально розглянуті нижче.

II. Процедура верифікації експортерів

Для того, щоб пройти процедуру верифікації і бути внесеним в ДАР, експортер агарної продукції має відповідати таким критеріям:

1. Бути зареєстрованим як платник ПДВ станом на дату подання заявки про внесення до ДАР;

2. Не мати податкового боргу з повернення валютної виручки (код платежу: 21081000);

3. Мати документальне підтвердження від банку, який обслуговує його операції, що за період з 23 лютого 2022 року по 27 жовтня 2023 року включно він провів хоча б одну успішну експортну операцію, за якою відбулося повернення валютної виручки. При цьому, загальна сума таких операцій (або однієї операції) має бути не меншою, ніж 40 мільйонів гривень;

4. Щодо такого експортера Державною податковою службою України («ДПС») не складався акт про відсутність за місцем реєстрації при проведенні перевірки дотримання валютного законодавства.

Експортери, які перебувають у стані банкрутства (санації або ліквідації) не можуть бути внесені у ДАР. Якщо вони вже були внесені у ДАР, після початку процедури банкрутства вони втрачають право здійснювати експорт аграрної продукції як верифіковані експортери в порядку, передбаченому Постановою.

При цьому проходження процедури верифікації експортером не звільняє його від необхідності отримання ліцензії на експорт аграрної продукції до Польщі, Румунії, Болгарії, Угорщини та Словаччини.

Для включення до ДАР необхідно сформувати заяву про включення компанії до ДАР в електронній формі, вказавши код платника ПДВ. Маючи цей код, Міністерство аграрної політики та продовольства України («Мінагрополітики»), яке є адміністратором ДАР, самостійно отримує від ДПС дані щодо (1) реєстрації заявника як платника ПДВ, (2) відсутності у нього податкового боргу з повернення валютної виручки та (3) підтвердження того, що з боку ДПС не складався акт про відсутність заявника за місцем реєстрації при проведенні перевірки дотримання валютного законодавства.

Заявник має додати до заяви скан-копію листа в довільній формі від банку, який обслуговує компанію-заявника, яким підтверджується проведення заявником протягом періоду з 23 лютого 2022 року по 27 жовтня 2023 року включно хоча б однієї успішної експортної операції, за якою відбулося повернення валютної виручки, а також те, що сума таких операцій (або однієї операції) за цей період складає не менше ніж 40 мільйонів гривень. При цьому банк має надіслати скан-копію цього листа з електронної пошти та домену, які належать банку, на офіційну адресу електронної пошти Мінагрополітики.

Описана вище процедура верифікації повністю безкоштовна. Рішення про включення компанії в ДАР приймається протягом двох робочих днів з дня подання заявки. Перелік верифікованих експортерів аграрної продукції оновлюється щодня.

Після внесення певної компанії до списку верифікованих експортерів, вона може бути втратити цей статус і бути виключеною з ДАР за умови:

1. Анулювання реєстрації відповідної компанії як платника ПДВ; або

2. Наявності податкового боргу з повернення валютної виручки (код платежу: 21081000); або

3. Складення з боку ДПС акту про відсутність за місцем реєстрації відповідної компанії при проведенні перевірки дотримання валютного законодавства.

Рішення про виключення компанії з ДАР приймається протягом двох робочих днів з дня отримання відповідної інформації.

III. Ліцензування експорту аграрної продукції

Компанії, які не пройшли процедуру верифікації і не були включені в ДАР, а також компанії, які планують експортувати аграрну продукцію до Польщі, Румунії, Болгарії, Угорщини та Словаччини можуть здійснювати експорт аграрної продукції лише отримавши відповідну ліцензію від Міністерства економіки України («Мінекономіки»). Порядок ліцензування експорту аграрної продукції регулюється постановою КМУ «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2024 рік» № 1402 від 23 грудня 2023 року («Постанова про ліцензування»).

Перелік аграрної продукції, експорт якої підлягає ліцензуванню, визначається додатком № 4 до Постанови про ліцензування та включає в себе кукурудзу, пшеницю, жито, ячмінь, овес, соєві боби, насіння ріпаку та соняшнику, макуху, а також соняшникову, сафлорову, бавовняну, соєву, ріпакову та гірчичну олії.

При цьому Постанова про ліцензування дозволяє експортерам використовувати невикористані протягом 2023 року ліцензії на експорт аграрної продукції до 1 березня 2024 року.

Для отримання ліцензії, експортеру необхідно звернутися з відповідною заявою до Мінекономіки. Заява подається в електронній формі через портал електронних сервісів Мінекономіки або Єдиний державний вебпортал електронних послуг. До заяви необхідно додати такі документи:

1. Нотаріально засвідчену копію свідоцтва про державну реєстрацію заявника;

2. Засвідчену керівником компанії копію витягу з реєстру платників ПДВ;

3. Засвідчену керівником компанії копію довідки про відкриття банківського рахунку нерезидентом-покупцем товару. Якщо така довідка складена іноземною мовою, необхідно додати її переклад;

4. Нотаріально засвідчену копію договору поставки з усіма додатками та специфікаціями до нього;

5. Оригінал експертного висновку з визначенням країни походження товару та коду товару відповідно УКТ ЗЕД, виданий Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою.

Процедура ліцензування є безкоштовною. Рішення про видачу ліцензії приймається протягом 10 днів з дня подання відповідної заяви.

Варто зазначити, що у зв'язку з тим, що питання експорту української аграрної продукції є проблематичним у відносинах України з Польщею, Румунією, Болгарією, Угорщиною та Словаччиною, Мінекономіки розглядатиме заявки на отримання ліцензій на експорт аграрної продукції до цих країн лише у разі підтвердження готовності розпочати двосторонні консультації у 30-денний строк з боку цих країн.

При цьому видача ліцензій на експорт у перелічені вище країни проводиться після погодження Мінагрополітики, яке надається після двосторонніх консультацій з урядами цих країн. В такому разі, питання видачі ліцензій вирішується Мінекономіки протягом 15 днів після отримання відповідного погодження Мінагрополітики без залучення заявника.

IV. Наслідки зміни правил експорту аграрної продукції

Безсумнівно, процес експорту аграрної продукції з України був ускладнений необхідністю проходити верифікацію шляхом внесення відповідної компанії в ДАР або ж отримувати спеціальну ліцензію. І хоча, з одного боку, це, ймовірно, створить проблеми для «тіньового ринку» та дозволить державі підвищити податкові надходження і захистити інтереси добросовісних експортерів, з іншого боку, таке посилення регулювання ринку аграрної продукції водночас означатиме зростання корупційних ризиків, часових і фінансових витрат для добросовісних експортерів.

До того ж, питання того, чи необхідність проходити верифікацію та/або отримувати експортну ліцензію може вважатися «забороною експорту» в розумінні експортних контрактів, та тим самим звільняти експортерів від відповідальності за їх невиконання, все ще залишається відкритим. Розумно припустити, що арбітри у спорах за регламентами GAFTA та FOSFA, які складають близько 80% від усіх спорів у сфері експорту аграрної продукції, сприйматимуть цей аргумент обережно з наступних причин.

По-перше, як верифікація, так і отримання експортної ліцензії є безкоштовними, доволі простими і швидкими процедурами. По-друге, такий режим експорту є тимчасовим — залишається допустимим очікувати його лібералізації вже через кілька місяців. По-третє, експортери, які не використали видані протягом 2023 року ліцензії на експорт аграрної продукції, все ще можуть їх використати до 1 березня 2024 року, виконавши існуючі договори поставки.