КИЇВ — 12 липня 2021 року. У 2016 році розпочалася реформа законодавства, що регламентує виконання судових рішень та інститутів примусового виконання. Серед іншого було ухвалено Закон України «Про виконавче провадження», запроваджено інститут приватних виконавців. Також у вітчизняному законодавстві з’явилося поняття «Єдиний реєстр боржників» та «автоматизований арешт коштів». Як працюють запроваджені механізми детально розповів Андрій Авторгов, заступник Голови Комітету АПУ з конкурсного права, приватний виконавець, к.ю.н.

— Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Обов’язковість судового рішення означає, що воно буде виконано своєчасно, належним чином та у повному обсязі.

Створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення є обов’язком держави.

Рішення судів та інших органів, не виконані у добровільному порядку, виконуються примусово.

Процедуру примусового виконання рішень називають виконавчим провадженням.

У 2016 році розпочалася реформа законодавства щодо виконання судових рішень та інститутів примусового виконання. Ухвалено новий Закон України «Про виконавче провадження», запроваджено інститут приватних виконавців. З’явилося поняття «Єдиний реєстр боржників» та «автоматизований арешт коштів».

Єдиний реєстр боржників

Єдиний реєстр боржників — це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов’язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.

Відомості, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Мін'юсту.

Відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу (з певних підстав) або повернення виконавчого документа до суду чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

Єдиний реєстр боржників виконує декілька функцій. Перш за все, реєстр полегшує громадянам-споживачам та бізнесу пошук надійних компаній-контрагентів. Знаходження підприємства або громадянина в реєстрі боржників означає, що відносно нього здійснюється виконавче провадження, а це означає що є існує судове рішення про стягнення з нього грошових коштів, яке ним не виконано.

По-друге, державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші суб’єкти у разі звернення особи за вчиненням певної дії щодо майна, що належить боржнику, який внесений до Єдиного реєстру боржників, зобов’язані не пізніше наступного робочого дня повідомити про це зазначений у ЄРБ орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про майно, щодо якого звернулася така особа.

Банки у разі відкриття рахунку на ім’я фізособи, внесеної до ЄРБ, також зобов’язані у день відкриття або закриття рахунку повідомити про це зазначений у реєстрі орган державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Своєю чергою, державний або приватний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення зобов’язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно та (або) на кошти на рахунках такого боржника.

Укладення правочину щодо майна боржника, який перебуває в реєстрі боржників та у випадку якщо такий правочин призвів до неможливості задовольнити вимоги стягувача коштом такого майна, є підставою для визнання такого правочину недійсним.

За час свого існування ЄРБ загалом показав себе як ефективний механізм, спрямований на спонукання боржників до виконання своїх зобов’язань, за виключенням деяких технічних недоліків.

Автоматизований арешт коштів

Одним із заходів примусового виконання судових рішень є звернення стягнення на кошти боржника, в тому числі ті, що знаходяться на рахунках в банківських установах.

За радянських часів для громадян існував один банк — Ощадний банк СРСР. Наразі в Україні нараховується 73 чинні банківські установи, де громадяни мають можливість відкривати поточні чи депозитні рахунки.

На відміну від юридичних осіб, про відкриття рахунків якими одразу повідомляється Державна фіскальна служба, держава не веде реєстр банківських рахунків фізичних осіб.

Відтак, аби виявити рахунок боржника-фізособи в банківській установі, державному або приватному виконавцю потрібно надіслати запити у всі банки країни. Ця процедура відбувається в «паперовій формі» та займає багато часу. Поки виконавець займається листуванням із банками, боржник має всі можливості швидко зняти кошти з рахунку.

Між тим, судові виконавці ряду як європейських, так і пострадянських країн завдяки автоматизованій системі арешту мають миттєвий доступ до коштів на банківських рахунках юридичних та фізичних осіб. Це дозволяє шляхом звернення на них стягнення, швидко та ефективно виконувати судові рішення.

У Литві виконувати судові рішення судовим виконавцям допомагає Інформаційна система грошових обмежень (PLAIS). Рішення про накладення виконавцем арешту на гроші боржника PLAIS направляє в усі банки країни, а також інші фінансові установи (кредитні спілки, системи електронних платежів). Система самостійно списує кошти та переказує їх на рахунки судового виконавця в необхідному розмірі. Якщо грошей на одному з рахунків боржника достатньо для задоволення вимог стягувача, з решти рахунків арешт знімається автоматично.

Якщо в цей період боржник відкриє новий рахунок у банківській установі, арешт на нього також буде накладено автоматично. Таким чином, за наявності в боржника коштів на рахунках у банках, PLAIS дозволяє виконавцю за один день виконати судове рішення.

У Білорусі з 2020 року запрацювала Автоматизована інформаційна система виконання грошових зобов’язань (АИС ИДО), власником якої є Національний банк країни. Програмний комплекс приймає платіжні вимоги в електронній формі та автоматично направляє їх до банків, які миттєво блокують кошти на рахунках боржників і так само миттєво їх списують.

Наказ Мін'юсту має покласти початок електронному документообігу між виконавцем і банками задля ефективного стягнення аліментів, штрафів та іншої заборгованості.

Називаючи речі своїми іменами, зазначу, що в цьому наказі мова йде не зовсім про автоматичний арешт та списання коштів, а лише про електронну взаємодію між банками та виконавцями. Наразі така взаємодія здійснюється виконавцями лише з 13 банківськими установами, проте переваги навіть такої електронної взаємодії більш ніж очевидні.

Для боржників це означає, що рішення судів потрібно виконувати не чекаючи на його примусове виконання, а для стягувачів таке нововведення обіцяє швидше отримання присуджених коштів.

Підсумовуючи скажу, що і суд, і судовий виконавець, державний або приватний, не відбирає в боржника, а повертає кредитору належне йому за законом.

Вступити до АПУ. Telegram-канал. YouTube-канал.

Якщо ви бажаєте підтримати діяльність АПУ, будемо вдячні, якщо ви зробите це за посиланням.