КИЇВ — 27 жовтня 2021 року. Уже вп’яте члени Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих Міністерства юстиції України відкрито звітували про результати своєї діяльності та відповідали на гострі запитання спільноти. Захід традиційно відбувся на платформі його засновника — Комітету АПУ з конкурсного права спільно з Комітетом з питань банкрутства ААУ. 

Разом із колегами з регіонів та за участі народного депутата Олексія Мовчана обговорили також системні помилки, що допускаються під час здійснення повноважень у процедурах банкрутства, практичні аспекти роботи та взаємодію арбітражних керуючих з держорганом з питань банкрутства.

Модерували обговорення Ірина Сербін, партнерка Ario Law Firm, членкиня Правління АПУ, та Андрій Авторгов, приватний виконавець, в.о. Голови Комітету АПУ з конкурсного права.

Передмова

Відкрила захід Ірина Сербін, нагадавши, що віднедавна Комітет очолює Андрій Авторгов, в минулому — очільник Підкомітету АПУ з виконавчого провадження. З огляду на майбутні вибори Голови Комітету вона висловила сподівання, що його діяльність залишиться на тому самому рівні:

«Це унікальний Комітет, в Раду якого входять найкращі фахівці сфери банкрутства. Він завжди тримав руку на пульсі законодавчих змін, і саме ним була виплекана реформа як виконавчого провадження, так і банкрутства. Наш голос було чутно справді всюди. Я сподіваюся, що ця тенденція буде підтримана й надалі». 

Про позитив: тестування арбітражних керуючих

Формалізму — «ні», професіоналізму — потрійне «так» 

Першим доповідачем став член ДК Владислав Філатов, який розповів про ключові нюанси нещодавніх іспитів і зміни в підходах до тестування арбітражних керуючих. Він зауважив, що саме через такі зміни цьогоріч відбулася затримка з проведенням іспитів. Обґрунтовані вони були необхідністю виокремити саме тих фахівців, які зможуть реалізувати повноваження АК у справах.

Для цього була оновлена система питань, розроблених структурним підрозділом Мін’юсту спільно з членами Кваліфікаційної комісії. За словами спікера, результатом колеги задоволені: 40 із 57 кандидатів успішно склали іспит. Вдосконалення триватиме й далі.

Про діяльність Дисциплінарної комісії «без купюр» 

Обговорення основних проблем у діяльності ДК розпочав член Комісії АК Денис Ткаченко. Зокрема, він зауважив, що найскладніше в роботі члена Комісії — оцінювати колег: наразі у членів ДК розширені критерії відповідальності, безпосередньо вони приймають рішення щодо виду дисциплінарного стягнення: «Половину дворічної каденції ми лише навчалися, щоб потім не було соромно дивитися в очі колегам. Врешті ми все ж напрацювали якісний алгоритм дій».

Серед іншого, Денис Ткаченко розповів і про проблему щодо публікування рішень Дисциплінарної комісії через відсутність права на розголошення інформації — сьогодні, за його словами, це просто неможливо. 

Також Вадим Кізленко, член ДК арбітражних керуючих, зазначив про низький рівень оскарження рішень Комісії, з чим погодився й Владислав Філатов, вказавши, що з 56 рішень щодо притягнення до відповідальності арбітражних керуючих, винесених торік, оскаржено було лише 4. При цьому один із позовів був задоволений.

А Сергій Боярчуков, голова Ради арбітражних керуючих м. Києва, в контексті діяльності ДК зауважив, що побоювання щодо того, що Дисциплінарна комісія може перетворитися на каральний орган, розвіяні. За його словами, попри те, що перед виборами спільнота говорила про ризики «обілечування», наразі це слово «зникло з фахових чатів».  

Свою думку щодо ключових проблем у діяльності Комісії висловив і член ДК арбітражних керуючих В’ячеслав Лецкан. Серед них — якість поданих документів.

«Насправді, в роботі ми стикаємося з тим, що хтось хоче нас контролювати — і судові, й правоохоронні інстанції та, звісно, Мін’юст», — зазначив спікер. Однак питання повторної перевірки доволі часто постає через погану якість документів або невчасну їх подачу АК. Крім того, висновки перевіряючих іноді можуть виходити за межі дозволеного законодавством: «Хоча на засіданнях ми реагували на такі випадки миттєво та одностайно, ситуацію все ж потрібно виправляти». 

Колегу підтримав і член ДК Сергій Саутенко, зазначивши про великий обсяг інформації та документів, які потрібно надавати перевіряючим. Також він наголосив на необхідності вдосконалення формальних процедур — сьогодні на підписання протоколу засідання Комісії відводиться лише два дні.

«Всі арбітражні керуючі мають електронні ключі, тому можна було б внести зміни до процедурних документів і дати можливість підписувати протокол електронним підписом», — зазначив спікер.

Зупинення діяльності: ставлення ДК до такого виду стягнення

«Чи не здається, що часто ми караємо не арбітражного керуючого / приватного виконавця / адвоката, а, фактично, його клієнтів за принципом: «Це не тобі дали 15 діб, а нам дали 15 діб?» — запитав у пана Лецкана Андрій Авторгов. Він зауважив про намір Робочої групи з опрацювання законопроєктів щодо удосконалення примусового виконання судових рішень і рішень інших органів замінити у законопроєкті №5660 норму про «зупинення діяльності» на «заборону відкривати нові провадження». 

У відповідь на це В’ячеслав Лецкан зауважив, що «зупинення» є одним із важелів, які допомагають привести діяльність арбітражного керуючого до меж правового поля. Відтак, з огляду на власну практику, члени ДК вважають це вельми дієвим механізмом.

Владислав Філатов підкреслив, що у процедурі зупинення повноваження справді є окремі недоліки, та при цьому не можна ототожнювати повноваження арбітражного керуючого і приватного виконавця.

Також він зауважив, що в контексті проблеми внесення змін до Кодексу особливої уваги потребує питання механізму якнайшвидшої заміни арбітражного керуючого. Це, за його словами, забезпечить передачу справ без припинення проваджень при відстороненні АК.

Свою думку висловив і Юрій Моісєєв, секретар Науково-консультативної ради при Національній асоціації арбітражних керуючих України, зауваживши, що зупинення діяльності керуючого переходить у площину провадження справи про банкрутство. Тому в цьому питанні діяльність боржника та кредитора має бути активною.

«Спори щодо накладення стягнення мають розглядати не адмінсуди, де вони доходять до формалізму, а в межах справи про банкрутство», — переконаний спікер. 

А на думку Сергія Боярчукова, якщо фахівець справді заслуговує на зупинення діяльності, то повноваження «вигнати його з професії» повинна мати лише СРО.

Реформування системи дисциплінарних проваджень у професійній діяльності АК: пропозиції

Зі спеціальною доповіддю виступив Сергій Донков, член Ради Національної асоціації арбітражних керуючих України, експерт Проєкту ЄС «Право-Justice».

Спікер окреслив міжнародний досвід контролю над процедурами банкрутства і запропонував ідеї для вдосконалення українського правового поля.

«Держава чітко та доволі жорстко контролює процедури банкрутства, тому реформа щодо арбітражних керуючих має бути в межах українського правового поля. Наразі є незрозумілою правова конструкція та правовий статус ДК, адже вона не є підрозділом Мін’юсту — питання досі залишається неврегульованим. Як наслідок, оскарження рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності стало підпорядковуватися адмінсудам. Є пропозиція реорганізувати правовий статус Комісії та визначити її як окрему юрособу», — зазначив Сергій Донков.

Переглянути запис трансляції круглого столу можна за посиланням.

Попереду ще багато нового, тож слідкуйте за оновленнями і долучайтеся до нових проєктів! Разом наш голос гучніший!

Приєднатися до заходів Асоціації правників України можна за посиланням.

Вступити до АПУ. Telegram-канал. YouTube-канал.

Якщо ви бажаєте підтримати діяльність АПУ, будемо вдячні, якщо ви зробите це за посиланням.