Україна готується імплементувати Директиву ЄС 2019/1023 та впровадити інструмент превентивної реструктуризації боргів бізнесу — механізм, що сприятиме недопущенню неплатоспроможності боржників. Превентивна реструктуризація — це система управлінських, фінансових, правових, технічних заходів чи будь-які зміни в операційній моделі бізнесу, що здійснюються відповідно до плану реструктуризації для запобігання ризикам неплатоспроможності. Такий механізм ефективніший, швидший (триває не довше 6 місяців) і в рази дешевший за процедуру досудової санації та банкрутства.

Шляхи та строки реалізації цієї ідеї експерти сфери відновлення платоспроможності та підприємці обговорили на круглому столі «Bankruptcy.net / Перезавантаження бізнесу: превентивна реструктуризація як ключ до успіху». Організаторами цього заходу, який відбувся 12 липня 2024 року в Укрінформі, виступили Комітет Асоціації правників України з конкурсного права та Проєкт ЄС «Право-Justice».

Модераторами круглого столу були Олексій Воронько, Голова Комітету АПУ з конкурсного права, керуючий партнер Ario Law Firm, і Наталія Тищенко, заступниця Голови Комітету АПУ з конкурсного права, керуюча партнерка Nobili Law Firm, арбітражна керуюча, адвокатка.

Олексій Воронько нагадав, що у травні 2024 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №10143, яким пропонуються зміни до Кодексу України з процедур банкрутства щодо імплементації Директиви Європарламенту та Ради ЄС 2019/1023 й запровадження процедур превентивної реструктуризації. Цей законопроєкт є одним з елементів нашого руху до ЄС.

За словами Ірини Жаронкіної, керівниці компоненту «Виконання судових рішень і захист прав власності» Проєкту ЄС «Право-Justice», до впровадження передбачених цією відносно новою європейською директивою механізмів на практиці Україна рухається набагато швидше, ніж багато європейських країн, за деякими напрямами ми за півтора року зробили більше, ніж деякі держави ЄС за 4-5 років.

«Дивлячись на якість законопроєкту, на рівень імплементації директиви — її обов’язкових норм, ключових принципів, — ми, проаналізувавши поступ багатьох держав, робимо висновок, що наш закон є передовим. Зараз ми рухаємося в межах іншого процесу — офіційного приєднання України до Євросоюзу. На вересень готуються двосторонні переговорні зустрічі, формується дорожня карта скринінгу та апроксимації українського законодавства до законодавства ЄС. І з огляду на це закон дуже важливий», — вважає Жаронкіна.

За прогнозами Олексія Мовчана, народного депутата України, заступника голови Комітету ВРУ з питань економічного розвитку, доопрацьований до другого читання законопроєкт винесуть на голосування в сесійній залі до кінця літа. Його ухвалення — не тільки важливий етап переговорного процесу в межах євроінтеграції, а й одна з умов продовження фінансової підтримки з боку Світового банку. При цьому у впровадженні такої процедури зацікавлені передусім сама Україна та вітчизняний бізнес, наголосив парламентарій.

«Процедура превентивної реструктуризації не надто поширена у світі. Це новела, яку держави застосовують упродовж останніх п’яти років. І Україна — одна з перших, хто рухається в цьому напрямку. Головне: ми маємо не наздоганяти інших, а бути поміж «локомотивів». Ми можемо запроваджувати найсучасніші технології та підходи в питаннях неплатоспроможності вітчизняного бізнесу. Адже він дуже потерпає через війну, і ті методи та процедури, які застосовувалися до цього, не надто працюють для його захисту. Майбутній закон поліпшить ситуацію», — запевнив пан Мовчан.

Як наголосив один із розробників законопроєкту Юліан Хорунжий, старший партнер Ario Law Firm, превентивна реструктуризація — це хороший шанс для боржників уникнути банкрутства, що, поміж іншого, позитивно впливає на загальний стан економіки.

«У європейській директиві прямо наголошується, що кожен конкретний боржник є частиною макроекономіки. Тому, якщо ми даємо шанс боржникові, це шанс для макроекономіки бути сильнішою. Отже, інтереси боржників тут превалюють. Бо підприємці — в першу чергу, мікро- та малий бізнес, — є стовпами економіки, і вони повинні мати шанс на відновлення», — пояснив пан Хорунжий.

Зараз єдина схожа до превентивної реструктуризації процедура в українському законодавстві — це досудова санація. Проте з моменту набрання чинності Кодексом України з процедур банкрутства 2019 року вона так і не стала популярною серед вітчизняного бізнесу.

«Центральна проблема досудових санацій полягає в тому, що боржник не може домовитися з кредиторами. Кредитори, як правило, звинувачують боржника, що він зловживає своїми правами. Хто має вижити у цьому процесі: кредитори чи боржник за рахунок цих кредиторів? У законопроєкті про превентивну реструктуризацію ми побачили певне «світло в кінці тунелю» для розв’язання конфлікту», — зауважив Олег Васьковський, секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Закладений в законопроєкті потенціал, на його думку, має бути максимально розкритий якраз у питанні домовленостей між боржником і кредиторами.

Юрій Кривошея, член Ради директорів Канадсько-української торгової палати, наголосив, що механізм превентивної реструктуризації може позитивно вплинути на інвестиційний клімат і законодавчо збалансувати інтереси боржників і кредиторів.

«У тому числі, це стосується й унеможливлення зловживань — як процедурами відновлення платоспроможності з боку боржників, так і навмисним використанням кредиторами процедури банкрутства там, де вона не була необхідною. Ми бачили, як деякі банки своїми діями намагалися доводити клієнтів до стану банкрутства, аби потім красивою юридичною мовою розповісти, що бізнес не функціонуватиме. Тому підтримуємо впровадження такого інструментарію, який допоможе не тільки доброчесним боржникам та бізнесу, а й збалансує багато речей, що в результаті вплине на збільшення інвестицій», — пояснив пан Кривошея.

Впровадження превентивної реструктуризації, за його висновками, — це не тільки виконання Директиви ЄС, а й питання розвитку більш здорового бізнес-середовища.

У дискусії також взяли участь:

• Сергій Жуков, суддя-спікер Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду;
• Артур Мегеря, голова Ради арбітражних керуючих м. Києва, член Ради Комітету АПУ з конкурсного права;
• Максим Байдик, директор юридичного департаменту ТОВ «ДІЄСА» (ТМ «Ельдорадо»);
• Андрій Волков, начальник відділу супроводження справ про банкрутство департаменту роботи з проблемною заборгованістю АТ «НАК «Нафтогаз України»;
• Василь Гей, Незалежна асоціація банків України (НАБУ);
• Денис Грищенко, керівник підкомітету «Litigation» Комітету з питань правового забезпечення діяльності банків та захисту прав кредиторів НАБУ;
• Наталія Парфенюк, Аудиторська палата України;
• Сергій Противень, член Ради Комітету АПУ з конкурсного права, радник Sayenko Kharenko;
• Олександр Бондарчук, голова Національної асоціації арбітражних керуючих України;
• Владислав Філатов, директор Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України.

Переглянути відеозапис круглого столу можна за цим посиланням.

Джерело: Укрінформ