Новели реформування, судова практика та все про крипту: підсумки першого Kharkiv Legal Tax Forum

ХАРКІВ — 29 червня 2021 року. На завершення першого літнього місяця відбувся стартовий регіональний Kharkiv Legal Tax Forum, організований Відділенням АПУ в Харківській області. У заході взяли участь провідні юристи-практики, іноземні експерти, судді, народні депутати України та представники профільних міністерств та відомств. Традиційно зібрали ключове.

Відкрив захід Голова Відділення Кирило Кролевецький вступним обговоренням ключових правил реформування податкової системи разом із Головою Комітету АПУ з податкового та митного права Тетяною Лисовець та заступницею начальника Головного управління ДПС у Харківській області Лілією Катеринською.

Податкова реформа: плани, уроки, майбутнє

Ключовим спікером старту заходу став спеціальний спікер — Сергій Верланов, екс-голова Державної податкової служби. Він проаналізував ключові висновки проведених реформ і уроки, які варто винести правникам на майбутнє, виокремивши й поточні тренди:

«Важливий урок: якщо політична підтримка відсутня, то, можливо, певні реформи просто не на часі — якими б «дітьми для вас вони не були, відкладіть їх до шухляди», — зазначив пан Верланов.

Щодо прогнозів на майбутнє в контексті реформ він зазначив:

«Основні фактологічні тренди, які я наразі вбачаю — це податкова амністія, створення БЕБ, криміналізація товарної контрабанди та законопроєкт №5600 щодо покращення адміністрування та збільшення деяких податків. Що ми можемо констатувати? Після ери захисту прав бізнесу маятник хитнувся в бік держави».  

Про тренди податкового адміністрування 

Ключові ж нюанси щодо податкових спорів обговорили під модеруванням Тетяни Лисовець. Розпочав сесію інспектор Ради бізнес-омбудсмена Володимир Забудський, висвітливши практику Ради бізнес-омбудсмена по скаргах із податкових питань. Він розповів, що частка скарг на податкову тематику за весь час діяльності ради складає 9188, а за II квартал 2021 року — 498. ТОП-3 приводів для скарг, при цьому складають блокування накладних (1 місце), податкові перевірки (2 місце) та невиконання судових рішень по ПН.

Також він назвав фактори, які сприяють включенню до ризикових, серед яких:

— Недостатнє податкове навантаження, від'ємне значення «без поважних причин».

— Недостатньо працівників та ОЗ, низький рівень заробітних плат.

— Сумнівний ПДВ-кредит «на вході».

— «Підозріле» накопичення запасів.

— Непорозуміння з податковими органами щодо запитів, зустрічних звірок, допуску до перевірок тощо.

— Потрапляння в поле зору правоохоронців.

Продовжила виступ із темою щодо податкових перевірок Юлія Федосюк, адвокатка, head of tax and corporate ASA GROUP. Зокрема, у контексті нюансів щодо запитів контролюючого органу для платника вона згадала про:

— Необхідність подання запиту на отримання копій документів — не пізніше, ніж за 5 робочих днів до дати закінчення перевірки.

— Право отримувати пояснення від працівників платника.

— Обов'язок надання посадовими (службовими) особами платника письмових пояснень на письмовий запит контролюючого органу з питань, що стосуються предмета перевірки, та їх документального підтвердження.

Щодо оскарження результатів перевірки спікерка зазначила: платник має право на поновлення строків на адміністративне оскарження протягом 6 місяців з дня закінчення строку на адміноскарження. Також вона висвітлила ТОП-позицій ВС із цього питання.

Про нульове декларування розповіла Катерина Павлуненко, керуюча партнерка АО «Павлуненко та партнери», аудиторка, консультантка народного депутата. Зокрема, в контексті найуспішніших податкових амністій вона розповіла про такий кейс:

Точкова податкова амністія Decreto Legge, проведена в 2001–2002 роках, мала такий результат: протягом 60 днів був репатрійований 61 млрд євро і приблизно 1 млрд євро надійшов до бюджету у вигляді податків. Податкова ставка «за амністією» дорівнювала 2,5 %. 

Більшість коштів повернулися до країни зі Швейцарії (гроші раніше були виведені в «банківський рай» завдяки затребуваній послузі з управління анонімними рахунками, пропонованій швейцарськими банкірами). За даними ЗМІ, згідно зі звітом швейцарського банку UBS за І квартал 2002 року, учасники амністії перерахували майже половину коштів, виведених із цього банку, до його дочірньої структури UBS Italia, тобто на свою батьківщину.

Податкові збори збільшилися протягом 4 місяців після амністії на 6,5 %, склавши 45,4 млрд євро.

Дохід держави зріс до 91,7 млрд євро (порівняно із 68,1 млрд євро за аналогічний період попереднього року). 

Італійська податкова амністія була саме амністією капіталів. За результатами податкової амністії в Італії досить значно (на 13,25 %) збільшилася кількість легальних мільйонерів.

В обговоренні також взяли участь Андрій Тімонов, адвокат ЮК «Ріяко і партнери» та Аліна Кутєпова, економістка АО «Іваненко та партнери».

Тенденції міжнародного оподаткування

Модератором наступної сесії став Олександр Марков, радник, керівник податкової практики Redcliffe Partners. Першим він надав слово заступнику Голови Комітету АПУ з податкового та митного права, партнеру LCF Law Group, адвокату Андрію Реуну, який розповів про те, на що слід звертати увагу в операціях з нерезидентами після «податкового феєрверку».

Зокрема, він розповів про додаткові об'єкти оподаткування податком на репатріацію, нові правила застосування конвенцій, сферу застосування ділової мети правило «тонкої капіталізації». Крім того, спікер зазначив і про нові можливості для холдингових компаній. Серед них:

— Додаткові можливості продажу українських компаній (зниження ставки податків із інвестприбутку від продажу з 19,5 до 10,5% та з 19,5 до 0% в разі ліквідації КіК).

— Додаткові можливості зміни резидентного статусу КіК на Україну. Тут Андрій Реун згадав про уникнення статусу КіК, необхідності подання звітів та сплати податків контролюючою особою; уникнення сплати податку на доходи нерезиденту при виплаті доходів з України КІКу — резиденту України; виплату дивідендів фізособі під 6,5% та відсутність можливості зміни учасників і менеджменту через вітчизняні реєстри.

У свою чергу, Сергій Молибог, партнер Angles AG назвав ТОП-нюансів у правилах КіК, корисних для платників податків: 

«Перш за все, це реальна економія. Використання КіК, як розумної структури, дозволяє сплатити вдвічі менший податок. По-друге, ліміт у 2 мільйони доходу по всіх КіКах. Де-факто — це не дохід, а прибуток (за правилами МСФО). І третє — це можливість відмовитися від КіК-звільнення. Звучить, як ідіотизм, а насправді це дозволяє заощаджувати купу податків».

У дискусії також взяли участь Ольга Березіна, старша юристка АО «Кролевецький та партнери» та Віталій Смердов, партнер податкової практики Crowe Mikhailenko, директор Палати податкових консультантів, позаштатний консультант Комітету ВР України з питань фінансів, податкової та митної політики. 

Про крипту: активи, транзакції та податки 

Ток-шоу «Криптоактиви, криптотранзакції та криптоподатки» модерував Діма Гадомський, партнер Axon Partners разом із його учасниками: Олександром Носиком, керуючим партнером LawRange, Артемом Донцем, керуючим партнером «Донець і Партнери» та Сергієм Брояковим, експертом Лабораторії вивчення проблем правового регулювання операцій з віртуальними активами НЮУ ім. Ярослава Мудрого. 

Зокрема, в контексті сплати податків із криптоактивів Сергій Брояков зазначив:

«Щодо фізосіб все доволі плачевно — податкова наразі стоїть на позиції, що сплачувати в загальному порядку потрібно (18% ПДФО, 1,5% воєнного збору). Тільки є один нюанс — вони не враховують суму входу в крипту та виходу з неї, адже крипта не = інестиціям. Позитивне рішення запропоноване законопроєктом №2461 — прирівняти кроптоактиви до інвестицій, оподатковувати позитивну різницю і навіть якщо є збиток, мінус все одно не має жодних зобов'язань».

Податкові спори та судова практика їх вирішення 

Останню сесію модерувала Руслана Пивоварова, адвокатка, керівниця податкової практики АО «Кролевецький та партнери», членкиня Громадської ради при ГУ ДПС у Харківській області. В обговоренні взяли участь Андрій Сліденко, суддя Харківського окружного адміністративного суду та Микола  Кучерявенко, член Науково-консультативної ради при ВСУ, професор, д. ю. н., завідувач кафедри фінансового права НЮУ імені Ярослава Мудрого.

Спікером блоку також стала Секретар судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Раїса Ханова з доповіддю на тему «Звільнення платників податків від надмірного тягаря відповідальності згідно з пунктом 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України».

Пані Ханова зробила висновок, що існують усталені підходи судової практики на рівні касаційної інстанції щодо тлумачення та ретроактивного застосування відповідних юридичних норм, попри нечітку процедуру реалізації п. 73 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПК України. Наведені приписи закону звільняють платників податків від надмірного тягаря відповідальності, установленого раніше чинними нормами податкового законодавства, за наведених у вказаному пункті умов.

Раїса Ханова висвітлила правові висновки, сформульовані ВС, зокрема щодо застосування зазначених норм. 

Так, ВС указав на позицію законодавця, який виявив недоліки (непропорційність) у механізмі відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, що не надається покупцеві товарів. Відповідно, у Законі України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» чітко закріплено, що п. 73 ПК України підлягає застосуванню до штрафів, нарахованих платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року за наведених у цій же нормі умов (постанова ВС від 20 травня 2021 року у справі № 240/5855/19). 

З огляду на змістовий та синтаксичний аналіз побудови цих норм законодавець мав на меті не лише уточнити та розширити перелік випадків, за яких платник податків звільняється від відповідальності, передбаченої п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, а й убезпечити платників податків від надмірного тягаря відповідальності, установленого раніше чинними положеннями п. 120-1.2 ст. 120 ПК України, у випадках та за умов, наведених у п. 73 цього Кодексу (постанова ВС від 11 листопада 2020 року у справі № 160/1553/19).

Спікер уточнила, що внесення змін Законом України від 14 липня 2020 року № 786-IX «Про внесення змін до ПК України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб — підприємців» підтверджує послідовний підхід законодавця (постанова ВС від 10 вересня 2020 року у справі № 520/3188/19). 

Чинною і такою, що підлягає застосуванню, є редакція п. 73 ПК України, якою впроваджена ретроактивна дія закону щодо штрафів, нарахованих платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до набрання чинності Законом № 466-ІХ за наведених у цій нормі умов. Тобто дата вступу в силу та дата набрання чинності акта збігаються, але він змінює на майбутнє правові наслідки діянь і подій, які існували до набрання ним чинності (постанова ВС від 1 квітня 2021 року у справі № 620/2515/19).

Пані Ханова звернула увагу, що неузгодженими грошовими зобов’язаннями називають ті, щодо яких відповідні податкові повідомлення-рішення перебувають у процедурі адміністративного або судового оскарження і грошові зобов’язання за ними не сплачені станом на дату набрання чинності Законом № 466-IX (постанова ВС від 10 серпня 2020 року у справі № 640/6528/19).

Раїса Ханова також зробила акцент на принципі «належного урядування», особливу важливість якого підкреслює ЄСПЛ в рішенні у справі «Москаль проти Польщі». Відповідно, державні органи повинні мати можливість виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є недбалість цих суб’єктів.

Вступити до АПУTelegram-каналYouTube-канал.

Якщо ви бажаєте підтримати діяльність АПУ, будемо вдячні, якщо ви зробите це за посиланням.

Committee News

15 October 2019
24 February 2020

Legal assistance