КИЇВ — 06 жовтня 2021 року. Ранок практично кожної особи в нашій країні починається з перегляду своєї сторінки у соціальних мережах, стрічки новин і дописів інших осіб, інформаційних ресурсів, а також публічних осіб (політиків, артистів тощо). Не буде перебільшенням сказати, що через соціальні мережі сучасна людина пізнає навколишній світ. За даними міжнародних компаній We Are Social і Hootsuite, опублікованих у звіті Digital 2020 reports, станом на січень 2020 року у всьому світі налічується 3,8 млрд користувачів соціальних мереж, і ця кількість постійно зростає.

Не є новиною для користувачів соціальних мереж те, що попри гарантоване право на вільне вираження думок і поглядів у відповідних дописах, таке право може бути обмежено у випадку, якщо розміщена інформація містить заклики до повалення конституційного ладу, расової, релігійної чи іншої дискримінації, недостовірні відомості, і за це може настати відповідна юридична відповідальність.

Однак з розвитком інформаційних технологій, збільшенням кількості користувачів соціальних мереж змінюються і вимоги до інформації, що розміщується на їх сторінках. Про це детальніше розповів Олександр Тацій, юрист АО «Донець і партнери», у контексті рішення Європейського суду з прав людини (далі — ЄСПЛ або Суд) у справі «Санчес проти Франції» (Sanchez v. France) від 02.09.2021 року, заява № 45581/15.

Коротко про вказане рішення

Пан Жюльєн Санчес був місцевим політиком у Франції. Під час виборчого процесу він опублікував на своїй сторінці у Facebook допис, у якому розкритикував свого політичного опонента. Вказаний допис містив тільки критику опонента та оціночні судження самого Жюльєна Санчеса. Однак інші користувачі соціальної мережі, погоджуючись із позицією Санчеса, почали публікувати коментарі з висловами, спрямованими на створення негативного стереотипу щодо мігрантів із країн Близького Сходу та осіб, які сповідують іслам. Сам Жюльєн Санчес ніяк не реагував на вказані коментарі протягом тривалого часу, а деякі з них згодом видалили самі автори. Французька поліція почала провадження за цим інцидентом, і пану Санчесу, а також коментаторам його допису, було висунуто обвинувачення у розповсюдженні висловів, що містять мову ненависті (hate speech). Нагадаємо, що під терміном «вислови, які містять мову ненависті» слід розуміти будь-які вислови: 1) які рівносильні розпалюванню ненависті та підривають фундаментальні цінності, закладені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі — Конвенція); 2) які хоча і не спрямовані на розпалювання ненависті та руйнування фундаментальних цінностей Конвенції, проте впливають на це опосередковано (до таких належать висловлювання, спрямовані на вироблення негативних стереотипів про окремі соціальні групи).

Жюльєна Санчеса обвинувачували у тому, що як власник та модератор публічної сторінки у соціальній мережі, до якої прикута увага великої кількості користувачів, не слідкував і тривалий час не видаляв дописи, що містять мову ненависті. Національні суди визнали Жюльєна Санчеса винним. Останній поскаржився до ЄСПЛ на порушення Францією ст. 10 Конвенції. Однак згаданим вище рішенням ЄСПЛ фактично підтримав позицію національних судів та вказав, що користувач соціальної мережі у випадку, якщо він є публічною особою та робить вільний доступ для коментарів під своїми дописами, повинен слідкувати за коментарями, що публікуються під ним та, у випадку опублікування коментарів, що містять мову ненависті, видаляти їх.

Аналізуючи це рішення, слід зазначити, що Суд констатував позитивний обов’язок власника сторінки в соціальній мережі у випадку, якщо до такої сторінки прикутий інтерес із боку інших користувачів, слідкувати за змістом не тільки дописів, що публікуються, а й коментарів на предмет наявності висловів, що містять мову ненависті, а у випадку їх виявлення — негайно протидіяти шляхом їх видалення, блокування відповідних користувачів тощо.

На мою думку, вказане рішення має велике значення для України, адже власник сторінки в соціальній мережі, до якого прикута увага великої кількості осіб, фактично кожним своїм дописом у соціальній мережі створює так звану платформу для дискусій. Тому він повинен модерувати зміст такої дискусії, а у випадку наявності висловів, що містять мову ворожнечі, нести відповідальність за неналежне реагування на такі прояви.

Обґрунтованість таких висновків пропоную розглянути на конкретному прикладі (ситуація повністю вигадана, будь-який збіг з реальним життям випадковий). Так, один із одіозних політиків — депутат К., до якого прикута увага багатьох людей, публікує на своїй сторінці у соціальній мережі відео з висловлюванням щодо групи людей, які відносяться до секс-меншості, а також заходів, що вони проводять. При цьому депутат К. наголошує, що цей допис, аж ніяк не є закликом до будь-якої дискримінації, а лише його власна думка щодо окремої категорії людей чи заходу, що вони проводять. Натомість у коментарях до допису починається дискусія, в якій, зокрема, беруть участь користувачі, котрі мають фейкові сторінки та залишають чимало коментарів з дискримінаційними висловами щодо осіб секс-меншості та за своєю суттю є мовою ненависті.

Тому у випадку неналежного реагування зі сторони автора допису на коментарі таких користувачів всі інші особи, які переглядатимуть сторінку автора, читатимуть ці коментарі, що, у свою чергу, буде створювати «оріол прийнятності» щодо такої дискримінаційної суспільної позиції. Отже, обов’язок автора допису модерувати створену ним дискусію та не допускати надмірно тривале розміщення під ним дискримінаційних коментарів є цілком прийнятним з погляду громадянського суспільства. Наразі такі дискусії можуть виникнути не тільки щодо представників секс-меншості, а й щодо біженців із Афганістану, яким Україна надає допомогу та притулок.

Варто зауважити, що відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» рішення Суду є джерелом права, а тому підлягають врахуванню під час правозастосування. Тобто рішення ЄСПЛ мають прецедентний характер і фактично можна констатувати, що в авторів дописів є обов’язок проводити моніторинг коментарів до них і видаляти / блокувати такі, що у своєму змісті мають вислови дискримінаційного характеру. При цьому такий обов’язок у автора допису з’являється тільки тоді, коли останній є публічною особою, а до його сторінки в соціальній мережі прикута увага великої кількості людей.

Щодо потенційних ризиків, що можуть мати місце, то слід виокремити один — розміщення за допомогою фейкових сторінок великої кількості коментарів дискримінаційного характеру під дописами відомих осіб з метою їх дискредитації. Однак враховуючи те, що публічна особа практично ніколи не веде самостійно свою сторінку в соціальній мережі, а цим займається значний штат осіб, то такий ризик фактично нівелюється.

Вступити до АПУ. Telegram-канал. YouTube-канал.

Якщо ви бажаєте підтримати діяльність АПУ, будемо вдячні, якщо ви зробите це за посиланням.