КИЇВ — 21 квітня 2021 року. Мін'юст розширив процедуру автоматичного арешту рахунків боржників — нещодавно ми розповідали про головні нюанси. Система нібито сама зніматиме кошти з карток громадян. Тепер детальніше про те, наскільки це відповідає реальності розповів Андрій Авторгов, заступник Голови Комітету АПУ з конкурсного права, приватний виконавець, к.ю.н.

— Нещодавно ЗМІ зарясніли заголовками новин про те, що Міністерство юстиції України запроваджує автоматизовану систему стягнення коштів, яка нібито буде сама списувати борги з рахунків громадян, які завинили банку чи ЖЕКу.  

Розберемося в тому, наскільки інформація відповідає реальності.

Зазначу, що мова йде про Наказ Мін'юсту №1061/5 від 23.03.2021, яким внесено зміни до Порядку автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів.

Вони передбачають розповсюдження автоматизованого арешту коштів боржника не лише на виконавчі провадження про стягнення аліментів, а на всі категорії виконавчих проваджень. А також запровадження автоматизації процесу отримання державними та приватними виконавцями інформації щодо банківських рахунків боржників і сум коштів на них.

Що являє собою виконавче провадження? Простими словами — це завершальна частина правосуддя, в якій здійснюється примусове виконання судових рішень та рішень інших органів. Тобто, мова йде виключно про ті випадки, коли заборгованість боржника вже встановлена судом, або іншим органом, рішення якого підлягає примусовому виконанню.

Відповідно до Конституції, судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Рішення, які не виконані боржниками добровільно виконуються у примусовому порядку органами державної виконавчої служби чи приватними виконавцями.

Також примусово, в порядку визначеному для виконання судових рішень, виконуються й постанови уповноважених органів про стягнення штрафів, виконавчі написи нотаріусів, тощо.

Одним із заходів примусового виконання таких рішень є звернення стягнення на кошти боржника, в тому числі ті, що знаходяться на рахунках в банківських установах.

За радянських часів для громадян існував один банк — Ощадний банк СРСР. Наразі в Україні нараховується 73 діючі банківські установи, де громадяни мають можливість відкривати поточні чи депозитні рахунки.

На відміну від юросіб, про відкриття рахунків якими одразу повідомляється Державна фіскальна служба, держава не веде реєстр банківських рахунків фізосіб.

Задля того, щоби виявити рахунок боржника-фізособи в банківській установі, державному або приватному виконавцю потрібно надіслати запити у всі банки країни.  Ця процедура відбувається в «паперовій формі», займає багато часу та є доволі дорогою, позаяк одне цінне поштове відправлення вартує близько 30 гривень. Неважко підрахувати, що лише на пошук рахунків одного боржника витрачається понад 2000 грн. При цьому, надалі витрачені кошти будуть стягнуті саме з боржника у якості витрат виконавчого провадження.

Про міжнародний досвід

Між тим, судові виконавці ряду як європейських, так і пострадянських країн завдяки автоматизованій системі арешту мають миттєвий доступ до коштів на банківських рахунках юридичних та фізичних осіб. Це дозволяє шляхом звернення на них стягнення швидко й ефективно виконувати судові рішення.

У Литві виконувати судові рішення виконавцям допомагає Інформаційна система грошових обмежень (PLAIS). Рішення про накладення виконавцем арешту на гроші боржника PLAIS направляє в усі банки країни, а також інші фінансові установи (кредитні спілки, системи електронних платежів). Система самостійно списує кошти та переказує їх на рахунки судового виконавця в необхідному розмірі, крім того, робить це з урахуванням черговості та пропорційності. Якщо коштів на одному з рахунків боржника достатньо для задоволення вимог стягувача, з решти рахунків арешт знімається автоматично.

У Білорусі з 01.01.2020 запрацювала Автоматизована інформаційна система виконання грошових зобов’язань (АІС ІДО), власником якої є Національний банк країни. Програмний комплекс приймає платіжні вимоги в електронній формі та автоматично направляє їх до банків, які миттєво блокують кошти на рахунках боржників і так само миттєво їх списують.

В Україні декілька спроб запровадити автоматизований арешт коштів завершилися провалом. Так ще у 2015 році Україна обіцяла  Міжнародному валютному фонду запровадити таку систему в обмін на черговий транш. У меморандумі про економічну й фінансову політику від 27.02.2015 було зазначено: «До кінця грудня 2015 року буде прийнято закон, що посилюватиме положення Цивільного процесуального кодексу щодо наказу про сплату заборгованості по внутрішніх транзакціях та накладення арешту на банківські рахунки».

Президентський законопроєкт №3768 від 14.01.2016, який передбачав впровадження системи автоматичного арешту коштів у цивільному та господарському судочинстві та був визначений як невідкладний, так і не було ухвалено. Його відправили на повторне перше читання, а у 2018 році взагалі зняли з розгляду.

Також були намагання законотворців прописати положення про автоматизований арешт у змінах до процесуальних кодексів 2017 року. Проте під час підготовки документа до другого читання положення щодо впровадження системи автоматичного арешту коштів були виключені.

Не увінчалась успіхом і спроба запровадити автоматизований арешт у «Прикінцевих та перехідних положеннях» Кодексу України з процедур банкрутства.

Натомість законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» №2475-VIII було внесено зміни до закону «Про виконавче провадження, якими визначено, що «автоматизована система виконавчого провадження забезпечує автоматизований арешт коштів боржника за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів» у порядку, визначеному Мін’юстом за погодженням з Нацбанком.

Проте повноцінно автоматизований арешт так і не запрацював.

Наприкінці липня 2020 року Україна та ЄС підписали Меморандум і Кредитну угоду щодо отримання нашою країною «виняткової» макрофінансової допомоги Європейського Союзу в сумі 1,2 млрд євро. 25 серпня 2020 року Верховна Рада України підтримала Закон № 825-IX, яким ратифікувала зазначений меморандум.

Документом, зокрема, передбачено, що задля забезпечення ефективного відновлення законних вимог, органи державної влади мають сприяти блокуванню коштів на банківських рахунках шляхом надання дозволу на електронний зв’язок між виконавцями та банками.

Наказ Мін’юсту має покласти початок електронному документообігу між виконавцем і банками задля ефективного стягнення аліментів, штрафів та іншої заборгованості.

Для боржників це означає, що рішення судів потрібно виконувати не чекаючи на примусове виконання, а для стягувачів таке нововведення обіцяє швидше отримання присуджених коштів.

Звичайно, громадянам, які заборгували за комунальні послуги або боржникам банківських установ, такі нововведення можливо, не зовсім сподобаються.

Проте думка громадян зміниться на протилежну, коли завдяки автоматизованій системі арешту коштів почнуть швидко виконуватися на їх користь  ухвалені судові рішення про стягнення аліментів, позик, відшкодування збитків заподіяних ДТП або залиттям квартири.

За такими правилам працює увесь цивілізований світ.

Вступити до АПУ. Telegram-канал. YouTube-канал.

Якщо ви бажаєте підтримати діяльність АПУ, будемо вдячні, якщо ви зробите це за посиланням.