КИЇВ — 16 квітня 2021 року. Відтепер із рахунків двох мільйонів українців, які мають борги, почнеться автоматичне списання коштів на вимогу виконавців. До системи автосписання вже підключено 7 банків. Як це відбуватиметься та чи завжди про це заздалегідь знатимуть громадяни? Розповіла Катерина Аніщенко, адвокатка юридичної компанії Riyako&Partners.

— 12 лютого Правління Нацбанку Постановою №18 внесло зміни до Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці. Вони стосуються інформації щодо наявності та стану рахунків боржника. Банкам було дозволено на вимогу державного чи приватного виконавця повідомляти про номери рахунків, відкритих боржником у банку, а також суми коштів, наявних на них.

Так виконавцям спростили пошук для арешту рахунків боржника.

Наказом Мін’юсту від 23.03.2021 за №1061/5 було внесено зміни до власного наказу від 16 квітня 2019 року №1203/5. Вони стосуються розширення обсягу повноважень виконавця щодо направлення вимоги банкам про автоматичне списання коштів боржника.

Тепер виконавець за допомогою автоматизованої системи виконавчих проваджень (АСВП) створює вимогу на отримання інформації стосовно наявності та стану рахунків боржника.

Вимоги стають доступними для завантаження банками в день їх підписання уповноваженими особами.

За годину робочого часу після її отримання в інфосистемі банків формується повідомлення, де зазначається інформація щодо наявності та стану рахунків боржника. Воно негайно надсилається до АСВП, тобто у відповідь на запит виконавця направляється повна інформація про фінансовий стан боржника.

Виконавець, за наявності коштів на рахунку боржника, надсилає до відповідних банків платіжні вимоги на примусове списання коштів. Вони вимоги виконують та перераховують гроші до органів державної виконавчої служби чи приватного виконавця, з яких кошти потрапляють до стягувачів.

Як бачимо, тепер списання коштів з банківського рахунку може зайняти до двох годин.

А що робити боржникові, який не знає, що відносно нього відкрито виконавче провадження? Тим паче, якщо про це він дізнається, в кращому випадку, після повідомлення з банку про списання коштів з його карткового рахунку?

Крім того, вимоги процесуальних кодексів ніхто не скасовував, отже боржник може звернутися до суду із проханням поновити йому строк на апеляційне, касаційне оскарження чи скасування судового наказу. Це призведе до можливого завершення виконавчого провадження.

Вказаними змінами Мін’юсту не врегульована процедура повернення коштів у таких випадках. І єдиною можливістю повернути безпідставно стягнуті гроші буде новий судовий процес боржника, який може затягнутися на декілька років і завдати фінансових втрат для особи, яка й так була безпідставно обмежена в користуванні власними коштами.

Варто зауважити, що доволі часто в Україні арештовують поточні рахунки, куди зараховується зарплатня, стипендія, пенсія, соціальна допомога та інші соцвиплати.

Це кошти цільового призначення, які не можна зараховувати, проте це відбувається, бо деякі банки не мають технічної можливості відкривати спеціальні рахунки для зарахування таких виплат.

Тому рахунок, який відкривається, зокрема й для зарахування заробітної плати, пенсії, стипендії чи соцвиплат, зазвичай, за умовами банківського обслуговування є звичайним поточним рахунком.

Тобто це рахунок фізособи для власних потреб, на нього можуть зараховуватися будь-які кошти, а не тільки кошти цільового призначення.

Це регламентується Інструкцією про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків — резидентів і нерезидентів від 12.11.2003 № 492.

Якщо рахунок, на який здійснюється зарахування згаданих виплат, є поточним, то арешт може бути накладений на всі доступні кошти відповідно до регулятивної частини постанови про арешт коштів боржника. Саме тому, що немає технічної можливості розділити цільові кошти та «звичайні».

Що ж тоді називають спеціальними рахунками, з яких заборонено стягувати заборгованість?

Законодавство справді забороняє арештовувати кошти на рахунках зі спеціальним режимом використання. Та йдеться про рахунки зі спеціальним режимом використання підприємств, що займаються виробництвом або постачанням енергії, води, опаленням приміщень тощо. 

Відповідно до інформаційного Листа від 23 жовтня 2020 року, розміщеного на офіційному сайті Нацбанку, в якому він роз’яснює, що робити, коли на кошти виконавцем накладений арешт: варто надати виконавцеві документальне підтвердження того, що поточний рахунок використовується виключно для зарахування цільових виплат. Це може бути довідка бухгалтерії з місця роботи, навчання, соцстрахування, пенсійного фонду тощо.

Водночас, відповідно до статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається в разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінустановах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Із зарплатні боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: 

— у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю особи, у зв’язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням — 50%; 

— за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом — 20%.

КСУ в своєму рішенні № 25рп/2009 від 7 жовтня 2009 року зазначив, що право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Воно гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням коштом страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел та забезпечується статтями 7, 22, 46, 58, 68 Конституції України. 

Кожний громадянин має право на соцзахист, що включає право на отримання зарплатні та пенсійне забезпечення, і всі застраховані особи є рівноправними щодо отримання пенсійних виплат. Конституційні права та свободи громадянина України гарантуються і не можуть бути скасовані.

Норми статті 41 Конституції встановлюють принцип непорушності права приватної власності.

Враховуючи наведене, вказані зміні в законодавстві, зокрема, списання коштів з карткових рахунків, позбавлять громадян джерел до існування та порушують їх права на соціальний захист.

Вступити до АПУ. Telegram-канал. YouTube-канал. 

Якщо ви бажаєте підтримати діяльність АПУ, будемо вдячні, якщо ви зробите це за посиланням.