КИЇВ — 15 квітня 2021 року. 22 березня на офіційному сайті Мінекономрозвитку України був опублікований проєкт наказу про затвердження оновлених правил щодо торговельних марок. Уже наявні напрацювання та можливі пропозиції від професійної спільноти до них обговорили під час онлайн-засідання Комітету АПУ з інтелектуальної власності, організованого спільно з Національною асоціацією патентних повірених. Модерувала захід Анна Кравчук, членкиня Ради Комітету АПУ з інтелектуальної власності, партнерка ПЮА «Синергія», адвокатка, патентна повірена. 

Про нові специфічні об’єкти та нюанси їх регулювання, механізми захисту форм товару і звукових торговельних марок розповіла Катерина Сопова, заступниця Голови Комітету АПУ з інтелектуальної власності, судова експертка, патентна повірена України.

Насамперед вона зауважила про потенційне надмірне нормативне регулювання відносин у сфері охорони прав на ТМ і вихід правил за межі предмета правового регулювання. Також пані Сопова висвітлила пропозиції, які викликали питання у професійної спільноти. Серед них:

1. Виключення всіх положень, що за своїм змістом є не правилами, а методичними рекомендаціями, роз’ясненнями. 

2. Відсутність позиційних торговельних марок. 

3. Надмірна деталізація та оціночні судження щодо підстав для відмови у наданні правової охорони ТМ. Спікерка наголосила, що положення нормативно-правового акту мають бути викладені однозначно і не допускати різного тлумачення. 

4. Розширення положень Закону щодо заборони реєстрації форм товару як ТМ.

5. Помилка у розкритті термінів щодо добре відомих ТМ.

6. Різне вживання поняття «пересічний споживач». Експерти пропонують вказати його однозначно — як особу, достатньо проінформовану, спостережливу та обачну. При цьому ступінь пересічного споживача залежатиме від характеру відповідних товарів і послуг та способу їх придбання.

7. Відсутність концепції схожості позначень настільки, що їх можна сплутати.

8. Неефективні та застарілі правила визначення схожості словесних позначень.

9. Не зрозуміло абсолютним чи відносним є критерій введення в оману щодо особи.

Юлія Прохода, членкиня Правління НАПА, директорка ДП «ІНТЕЛС-Україна», патентна повірена України, адвокатка, приділила увагу розгляду заперечень, зокрема, за міжнародними заявками. Так, вперше з’являється концепція щодо призначення експерта авторозподілом — одного на весь період експертизи.

Доповнила доповідь колеги Марія Ортинська, заступниця Голови Комітету АПУ з інтелектуальної власності, керуюча партнерка патентно-юридичної компанії IPStyle, адвокатка, патентна повірена, висвітливши ключові аспекти щодо процедури та порядку подання заперечень: проти заявок і рішень Національного органу інтелектуальної власності. Вона нагадала, що наразі подати її може будь-яка особа, а вимоги до заперечення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ІВ. 

Серед окремих нюансів проєкту пані Ортинська звернула увагу на необхідність перекладу додатків до заперечення. Вона зауважила, що такий переклад не завжди доцільний для всіх додатків:

«Наприклад, для доказування показу товару на виставці разом із товарами інших виробників достатньо лише бачити зображення та мати інформацію про виставку, кількість учасників тощо». 

Якщо ви бажаєте підтримати діяльність АПУ, будемо вдячні, якщо ви зробите це за посиланням.