Чи мають право харків’яни знати як обраховується земельний податок?
ХАРКІВ — 09 квітня 2021 року. Чи мають право харків’яни знати як обраховується земельний податок? Розібратися в цьому питанні спробували Голова Відділення АПУ в Харківській області Кирило Кролевецький та координатор законопроєктної роботи Відділення Микола Білоусов. Засновано на реальних подіях.
— GR-напрям у нашому Відділенні розпочав свою діяльність 1 жовтня 2020 року. Одним із перших питань, на які ми почали звертати увагу — Харківська міськрада ніде не опублікувала важливу частину інформації щодо суми орендної плати чи земельного податку, яку мають сплачувати фіз- чи юрособи, суб’єкти господарювання за земельні ділянки на території міста Харкова.
26 жовтня правники Відділення направили звернення до міського голови стосовно визначення нормативної грошової оцінки земель міста Харкова, яка почала застосовуватися з 1 січня 2020 року та покладена в обрахування суми орендної плати чи земельного податку.
Взагалі-то, нормативна грошова оцінка земель визначається згідно з формулою, зазначеною в Методиці нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою КМУ № 213 від 23.03.1995.
Однією зі складових цієї формули є коефіцієнт, який характеризує місцерозташування земельної ділянки (Км) та обчислюється за формулою добутку трьох коефіцієнтів: Км1 характеризує регіональні фактори місцеположення земельної ділянки, Км2 характеризує зональні фактори місцеположення земельної ділянки в межах населених пунктів та Км3 характеризує локальні фактори місцеположення земельної ділянки за територіально-планувальними, інженерно-геологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними умовами та рівнем облаштування території.
Значення Км1 можна обчислити на підставі даних, передбачених у Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженому Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 489 від 25.11.2016 (далі — Порядок). Таким чином, значення Км1 визначене на загальнодержавному рівні та не потребує перегляду на рівні органів місцевого самоврядування певної територіальної громади.
Значення Км2 та Км3, у свою чергу, необхідно обчислювати відповідно до факторів та граничних меж, передбачених у Порядку. До речі, граничні межі значення коефіцієнту Км3 не мають бути нижче 0,50 і вище 1,50, а, отже, його визначення суттєво впливає на розмір орендної плати чи суму земельного податку.
У рішенні Харківської міськради № 1474/19 від 27.02.2019 про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель станом на 01.01.2018, яка почала застосовуватися з 01.01.2020, жодних показників та значень Км2 та Км3 оприлюднено не було. На думку правників Відділення, це суперечить принципам гласності та відкритості діяльності органів місцевого самоврядування в Україні.
Для порівняння, в рішенні Харківської міськради № 1209/13 від 03.07.2013 про «Затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013» необхідні значення Км2 та Км3 були опубліковані та було чітко зрозуміло чому відповідне значення коефіцієнту застосовувалося до окремої земельної ділянки міста Харкова.
До того ж ще раніше, правниками Відділення були направлені неодноразові запити про доступ до публічної інформації до Харківської міськради про надання використовуваних даних, на підставі яких визначаються значення Км2 та Км3. У відповіді на запит було надано лише значення Км2 і було повідомлено, що значення Км3 віднесені до службової інформації, а тому в їх наданні було відмовлено.
Правники з відповіддю не погодилися, аргументувавши свою позицію тим, що незрозуміло, за яким критерієм значення Км3, які можуть суттєво впливати на визначення нормативної грошової оцінки окремих земельних ділянок були віднесені до категорії службової інформації, адже з огляду на норми Закону України «Про доступ до публічної інформації» № 2939-VI від 13.01.2011, зокрема, ст.ст. 6 та 9, ці значення не підпадають під визначення «службової інформації»*.
Врешті, правники вимагали належного опублікування на сайті Харківської міськради чи Єдиного міського реєстру актів Харківської міськради, міського голови та виконавчих органів ради значення Км2 та Км3.
У відповіді було повідомлено, що ще 10 лютого 2020 року на сайті Харківської міської ради опубліковані описи меж економіко-планувальних зон Харкова та значення зональних коефіцієнтів Км2 в межах економіко-планувальних зон. Стосовно опублікування значень Км3, які суттєво впливають на нормативну грошову оцінку земель міста Харкова, то міська рада повідомила, що її можна дізнатися у Відділі у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, проте лише щодо окремої земельної ділянки.
Правники з відповіддю знову не погодилися та вирішили продовжити листування, проте уже з компетентним органом Харківської міськради — Департаментом земельних відносин. У зверненні від 28 січня 2021 року правники знову вимагали публікації значення Км3. Щодо віднесення Км3 до категорії службової інформації, правники пояснили, що навіть якщо на території міста Харкова є об’єкти у сфері оборони (як зазначено у п.2 ч.1 ст.9 Закону України «Про доступ до публічної інформації» № 2939-VI від 13.01.2011), то це не є перешкодою для опублікування Км3, які не належать до території оборонних об’єктів.
Разом із тим, юристи запропонували проведення публічного обговорення питання необхідності опублікування значень Км3.
У відповіді на друге звернення було зазначено, що розрахунок орендної плати та обрахунок земельного податку проводиться на підставі витягу з нормативної грошової оцінки земель щодо конкретної земельної ділянки, який надається відділом у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківські області.
Крім того, було повідомлено, що за загальним правилом Км3 визначається переважно шляхом використання ГІС-технологій за допомогою програмного комплексу на підставі формул, що автоматично визначає кількість факторів та зону їх впливу у відсотковому відношенні на вартість конкретної ділянки. Виникає запитання: що це за ГІС-технологія, чи пройшла вона сертифікацію та перевірку, яким рішенням затверджена тощо? На підставі даних, які відомі правникам Відділення, зазвичай, ГІС-технологія визначає найвище значення Км3.
В інших випадках, у разі відсутності даних про земельну ділянку у державному земельному кадастрі, застосовується базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова без урахування значення Км3, а тому Км3 при розрахунку розміру орендної плати та земельного податку окремо не застосовується. Але, як ми розуміємо, це досить не часті випадки, тому все ж зазвичай Км3 використовуються при обрахуванні, а громадяни досі не можуть зрозуміти, чому було застосовано конкретне значення Км3.
Підсумовуючи
Врешті правники Відділення вважають, що значення коефіцієнтів Км3 мають бути опубліковані належним чином та доведені до відома осіб, які мають сплачувати розмір орендної плати чи суму земельного податку за земельні ділянки, розташовані на території Харкова.
Допоки міськрада не опублікує значення Км3, які суттєво можуть впливати на розмір орендної плати чи суму земельного податку, права містян у доступі до публічної інформації є порушеними.
*Примітка. Нагадаємо, у ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» № 2939-VI від 13.01.2011 зазначено, що обмеження доступу до службової інформації як інформації з обмеженим доступом може бути здійснено лише при дотриманні сукупності таких вимог:
1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Крім того, відповідно до ст. 9, до службової може належати така інформація:
1) що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень та передують публічному обговоренню і прийняттю рішень;
2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.
Якщо ви бажаєте підтримати діяльність АПУ, будемо вдячні, якщо ви зробите це за посиланням.