ХАРКІВ — 31 березня 2021 року. Відбулася зустріч з народним депутатом України Тарасом Тарасенком. Інтерв'юером став член Ради Відділення, Роман Чумак. В ході розмови було обговорено ключові напрацювання законодавця та подальші плани реформування сфери банкрутства.

Мораторій на стягнення боргів за валютними кредитами

— 21 квітня закінчується мораторій. Станом на сьогодні ви зареєстрували законопроєкт №4398, тож що зміниться для позичальників в разі набуття ним законної сили?

— Законопроєкти зорієнтовані на процедуру банкрутства та встановлюють особливий порядок реструктуризації, при якому банки враховуватимуть й відсотки, що сплатили позичальники. 

Цим законопроєктом не передбачено продовження мораторію, та він дозволяє особі звернутися до процедури банкрутства без фінансових ризиків і додаткових витрат. Крім того, передбачено, що в разі, якщо позичальник і банк домовилися про реструктуризацію боргу та прощення, то держава не буде оподатковувати такий борг.

Колекторська діяльність

— Як законодавець намагається врегулювати колекторську діяльність?

— Законопроєкт №4241 проголосовано, він передбачає єдиний реєстр колекторських компаній, кредитори будуть зобов'язані повідомляти, яка колекторська компанія буде займатися поверненням коштів за кредитом.

Крім того, вводяться штрафні санкції та ризик виключення компанії з реєстру, що дорівнює припиненню діяльності компанії, в разі надходження скарги до Нацбанку про незаконну діяльність колекторської компанії. 

На мою думку, якби в країні повноцінно працювала Державна виконавча служба та нарешті з'явились приватні виконавці, то в послугах колекторів просто не було б потреби. 

Кредитори ж заявляють, що строки очікування рішення суду по стягненню боргів за валютними кредитами занадто великі й доходять до 12 місяців, що своєю чергою змушує кредиторів звертатися до колекторських компаній.

Персональні дані

Тарас Тарасенко наголосив, що захист персональних даних є дуже важливим питанням для нашої країни. Нардеп розповів, що вже напрацьовано нову редакцію закону про захист персональних даних, який відповідає сучасним європейським практикам і Конвенції 108+ про захист персональних даних та Регламенту Євросоюзу GDPR. 

Депутат звернув увагу, що в новій редакції розширені положення про права користувачів, про автоматизовану обробку персональних даних. Також Тарас Тарасенко повідомив про впровадження нового органу, який буде займатися захистом персональних даних, матиме функції розслідування, притягнення до фінансової та адміністративної відповідальності.

Повноваження приватних виконавців.

— Чи планує законодавець розширювати повноваження приватних виконавців?

— Насправді, наразі вони наділені повним спектром повноважень щодо виконання судових рішень в справах між приватними компаніями та фізичними особами. 

Розглядається питання щодо автоматизованого арешту коштів, воно буде пропрацьоване досконаліше. Також обговорюється розширення повноважень приватних виконавців на стягнення адміністративних штрафів і на стягнення боргу саме з держави.

Фінансування судової системи

Спікер наголосив, що держава профінансувала судову систему в цьому році більше, ніж в минулому. За його словами, державна судова адміністрація не надала належних розрахунків до Мінфіну, відтак проблема полягає не в недофінансуванні судової системи, а неправильних розрахунках державної судової адміністрації. 

Депутат запевнив, що законодавець працює над цим питанням: найближчим часом планується напрацювати законопроєкт щодо фінансування апарату судів. Народний обранець вважає, що має бути сформований фонд оплати праці для помічників та секретарів судів, яким буде розпоряджатися суд.