КИЇВ — 22 лютого 2021 року. 5 червня минулого року у ВРУ зареєстровано законопроєкт №3607 про Установу бізнес-омбудсмена в Україні. Станом на 5 лютого він уже пройшов кілька стадій у парламенті та був направлений на доопрацювання профільному Комітету. Про необхідність створення такого інституту, переваги та недоліки документу розповів координатор законопроєктної роботи Відділення АПУ в Харківській області Микола Білоусов.

Спеціально для The Page.

— Передусім нагадаю, що постановою Кабміну №691 від 26/11/2014 року було створено незалежний консультативно-дорадчий орган — Раду бізнес-омбудсмена (далі — Рада). До її складу ввійшли: бізнес-омбудсмен, 2 заступники, 20 українських юристів та 8 співробітників.

Основним завданням Ради стало прийняття та розгляд скарг підприємців на безпідставні дії державних органів. Зокрема, в разі, якщо у підприємців вимагають неправомірну вигоду, блокують податкові накладні, проводять незаплановані обшуки.

Крім того, Рада мала підготувати пропозиції до законопроєкту щодо утворення установи бізнес-омбудсмена. За 5 років роботи нею було розглянуто понад 7 тис скарг, у результаті чого підприємці змогли повернути понад 18 млрд грн.

Про деталі законопроєкту

З його прийняттям буде створена неурядова неприбуткова організація — Установа бізнес-омбудсмена (далі — Установа), яка зможе мати свої представництва в регіонах. Її діяльність буде ґрунтуватися на законі, а не на підзаконному нормативно-правовому акті, як це було із Радою. Метою її створення є сприяння захисту суб’єктів господарювання, які зазнали впливу недобросовісної поведінки.

Безумовно, запровадження Установи на законодавчому рівні є вкрай необхідним в Україні, бо представники малого та середнього бізнесу, які досить часто зазнають впливу недобросовісної поведінки, потребують захисту їх права на свободу підприємницької діяльності та захисту від неправомірного втручання в їх господарську діяльність.

Про переваги

Серед ключових:

1. Законопроєкт встановлює критерії відповідності вимогам розряду скарг, вичерпний перелік підстав для відхилення звернень, та типи рішень, які може приймати Установа. Все це надалі забезпечить чіткий порядок подання та розгляду скарг.

2. Він передбачає особливі відносини Установи з іншими держорганами. Зокрема, Кабмін буде зобов’язаний забезпечити їй доступ до підвідомчих актів; надавати відповіді на подання бізнес-обмудсмена тощо.

До того ж останній зможе бути присутнім з правом виступу на засіданнях ВРУ, Кабміну, урядових комітетів, відвідувати органи держвлади, органи місцевого самоврядування та юрособи, що належать до сфери управління органів держвлади/органів місцевого самоврядування.

3. Документ удосконалює норми щодо наглядової ради. Це стосується механізму формування наглядової ради, критеріїв входу представників бізнесу до її складу. До речі, у законопроєкті передбачені випадки, в яких наглядова рада ухвалює рішення з питань своєї компетенції.

4. Передбачено додаткові гарантії Установі як незалежній від публічних суб’єктів організації і персональні гарантії бізнес-омбудсмену та його заступникам. Зокрема, вони не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності чи піддані заходам адмінстягнення, що накладаються в судовому порядку, затримані, заарештовані чи піддані будь-якій формі обшуку/огляду без згоди Генпрокурора.

Також бізнес-омбудсмену, його заступникам і працівникам секретаріату Установи та її територіальних представництв надається право не розголошувати відомості щодо отриманих і розглянутих Установою скаргами суб'єктів господарювання, питань, що перебувають чи перебували в провадженні та іншу інформацію, яка стала їм відомою під час роботи в Установі.

5. Встановлюється адмінвідповідальність за: 1) незаконну відмову в допуску Установи до процедури адміністративного оскарження рішень публічних суб'єктів або їх посадових чи службових осіб; 2) неправомірну відмову в наданні інформації; 3) дезінформацію; 4) надання інформації з порушенням строку, встановленого Установою відповідно до законопроєкту.

Передбачається й кримінальна відповідальність за втручання у діяльність бізнес-обмудсмена та його заступників.

Про недоліки

1. У ст. 1 законопроєкту визначено, що бізнес-омбудсмен є фізособою, яка очолює Установу, а її статус, функції та повноваження визначені законопроєктом. Проте логічніше б було визначити саме посадовою особою. В першу чергу він обіймає посаду голови Установи, а не виступає учасником цивільних правовідносин.

2. Не встановлено чіткої організаційно-правової форми, в якій створюється Установа. Інформація про це має міститися в статуті. Доречніше було б все ж встановити організаційно-правову форму на рівні закону, бо Установа наділяється досить значними гарантіями діяльності, в т.ч., особливими відносинами з іншими органами держвлади.

У підсумку

Згадані недоліки можуть бути доопрацьовані, а в Україні на законодавчому рівні нарешті з’явиться організація, яка буде спроможна захистити малий та середній бізнес.

У результаті, це не лише допоможе представникам бізнесу, але й стане ще одним щаблем у побудові України як правової держави, привабливої для іноземного інвестування.