ХАРКІВ — 29 грудня 2020 року. Нещодавно Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції». За відповідне рішення проголосували 255 народних депутатів. Ми дізналися більше про те, що передбачає Закон і кому та на які зміни варто очікувати. Розповіла Руслана Пивоварова, членкиня Відділення АПУ в Харківській області, адвокатка АО «Кролевецький та партнери». 

— Закон передбачає зниження ставки ПДВ до 14% для переліку товарів, що належать до сільськогосподарської продукції.

Закон прийнято 17.12.2020, проте вже наступного дня його підписання було заблоковано — подано кілька проєктів постанов про скасування рішень ВРУ прийняття його в другому читанні через порушення вимог Конституції України та Регламенту.

Характеризуючи Закон загалом, можна зупинитися на декількох моментах.

Податкові пільги в аграрному секторі — не новина. Так, до 1 січня 2016 року всі суми нарахованого ПДВ сільськогосподарські підприємства не сплачували до бюджету, а залишали у себе для розвитку власної діяльності. У 2016 році для них діяли перехідні норми, згідно яких механізм сплати нарахованих сум зобов’язань з ПДВ був такий: операції з зерновими і технічними культурами — 85% до державного бюджету, 15% на спецрахунок; операції з продукцією тваринництва — 20% до державного бюджету, 80% на спецрахунок; операції з іншими сільськогосподарськими товарами та послугами — 50% до державного бюджету, 50% на спецрахунок. З 1 січня 2017 року сільськогосподарські підприємства — платники ПДВ перейшли на загальну систему нарахування і сплати цього податку, тобто всі суми зобов’язань повністю сплачуються до Державного бюджету України.

З урахуванням конкуренції з аналогічними товарами, що імпортуються, сільськогосподарські виробники опинились не в найкращому становищі.

Зниження ставки, як зазначається у пояснювальній записці до законопроєкту, повинно збалансувати національного сільськогосподарського товаровиробника на внутрішньому ринку.

Більш амбіційно виглядає друга мета законопроєкту — детінізація аграрного сектора та боротьба зі «скрутками», які знижена ставка обіцяє зробити економічно невигідними.

Загалом Закон можна назвати складовою аграрної реформи.