Про наріжний камінь реформування юридичної освіти

ХАРКІВ — 17 грудня 2020 року. Дослідження стану юридичної освіти від національних та міжнародних інституцій констатують занепад в цій галузі. Чим обумовлена ця проблема та як її вирішити? Розповів Олег Лук’янчиков, член Відділення АПУ в Харківській області, адвокат.

— Ліберальні погляди, що вирують в нашому суспільстві, впливають і на освітян. Дедалі частіше серед них чутно питання (з нотками обурення): чому це держава, зважаючи на принцип автономії закладів вищої освіти, втручається у діяльність ЗВО (визначає стандарти юридичної освіти, встановлює особливі вимоги до осіб, які викладають в правничих школах)?

В цьому сенсі, прихильникам ліберальних концепцій слід пам’ятати, що юридична освіта є специфічною сферою. Одна з її особливостей полягає в тому, що саме випускники правничих шкіл, і лише вони, формують одну із гілок державної влади  судову.

Жодна інша спеціальність не має такого безпосереднього впливу на державну владу.

Означене покладає й глобальну відповідальність: від того, наскільки якісно працює правнича школа, залежить здійснення правосуддя у державі.

Проте не тільки підготовкою суддів опікуються правничі школи. Слід згадати і іншу правничу професію - професію прокурора, який здійснює представництво держави в суді та нагляд за визначеним колом державних органів.

Готують правничі школи та нотаріусів, які виконують функцію державного реєстратора.

Згадаємо ще й адвокатів, які здійснюють захист прав, свобод і законних інтересів в рамках кримінального або адміністративного провадження (читай –  захищають від свавілля окремих представників державних органів).

І, гадаю, ні в кого не викликає сумнівів, що саме випускники правничих шкіл є авторами нормативно-правових актів, якими регулюються суспільні відносини у нашій державі.

Якщо Вам вже набридло слово «держава», що використовується в майже кожному реченні, то Ви повною мірою відчули глибинні зв’язки між державою та юридичною освітою та усвідомили право держави здійснювати регулювання в цій сфері.

Попри такий взаємозв’язок з державою, з моменту отримання незалежності юридична освіта регулювалась виключно механізмами ринкової економіки.

Сучасне активне втручання держави у юридичну освіту  показник того, що ліберальний «вільний ринок» не впорався із завданням: він не зміг побудувати ринок якісних освітніх послуг, результатом яких є достатня кількість професійних правників.

Дослідження стану юридичної освіти, які здійснено національними та міжнародними інституціями демонструють занепад в цій освітній галузі.

І ми знаємо тому причини. Це й перетворення лекторів на коментаторів законодавства, і проведення семінарських занять за принципом «розкажи мені мою лекцію», а практичних – за принципами задача-стаді. Задача-стаді (не плутати з кейс-стаді)  метод навчання, який побудований на рішенні студентами задач. Задач, які, перестали бути актуальними, коли батько студента, навчався у молодших класах. Задач, які складаються з 3-х абзаців…

Як наслідок, студент отримує неактуальні знання і звичку опрацьовувати незначні обсяги інформації. Дайте такому студенту рішення суду на п’яти сторінках і  все! Ступор! Текст вже занадто великий для читання і, тим паче аналізу. І кращі «рішуни» задач вже не справляються. А інформацію про десятки томів справи такий студент сприймає як ненаукову фантастику.

Навіть кращий студент не тільки не готовий до роботи з реальними обсягами інформації, які доводиться опрацьовувати правнику, він навіть не уявляє, які ці обсяги.

Звісно, такі методи навчання взагалі не направлені на формування професійних навичок, а випускники неспроможні ані скласти позов, ані договір, ані інший, навіть типовий, документ. Про те, що студенти не чули словосполучення soft skills, навіть не хочеться згадувати. А якщо бути відвертим, то й не всі викладачі чули про таке.

За таких умов посилення ролі держави у правовому регулюванні юридичної освіти слід оцінити позитивно.

Схвалення, зокрема, заслуговують нові вимоги до правил прийому: прийом на навчання для здобуття вищої освіти за другим (магістерським) рівнем освіти за спеціальністю 081 «Право» здійснюється на базі першого (бакалаврського) рівня вищої освіти зі спеціальностей 081 «Право» та 293 «Міжнародне право».

На противагу цьому, останні роки була поширена практика здобуття вищої юридичної освіти за другим (магістерським) рівнем особами, які мали освітній ступінь бакалавр (без вимог до спеціальності). Питання про якість підготовки таких магістрів права порушувати не будемо.

Принциповим нововведенням Стандарту вищої освіти за другим (магістерським) рівнем освіти за спеціальністю 081 «Право» (2020 р.) є форма атестації здобувачів, яка тепер здійснюється у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту (ЄДКІ).

Отже, присудження освітнього ступеня «магістр» тепер можливе лише за умови успішного складання ЄДКІ.

Кабінет Міністрів України порядок проведення такого іспиту ще не визначив, проте у нього є для цього ще рік, оскільки перший випуск за Стандартом-2020 буде у грудні 2021 року.

За попередньою інформацією, ЄДКІ буде проводитись з використанням організаційно-технічних процесів здійснення ЗНО.

Сенс такого іспиту визначено у Концепції: результати ЄДКІ використовуються для оцінювання освітньої діяльності закладів вищої освіти та/або перегляду освітніх програм.

В цілому позитивно оцінюючи ідею впровадження ЄДКІ, хочеться висловити деякі міркування щодо можливостей впливу такого іспиту на якість освіти.

Коли ми повідомляємо заклади вищої освіти про те, що оцінювання їхньої освітньої діяльності відбуватиметься за результатами ЄДКІ, то на що ми сподіваємось? Звісно на те, що ЗВО відразу підвищать якість освітніх послуг, а професійний рівень випускників продемонструє експоненціальне зростання. А яка буде реальність?

Якщо провести паралелі між ЄДКІ та ЗНО для школярів, то тринадцятирічний досвід використання останнього демонструє, що воно не підвищило якість освіти в школі.

Продовжуючи паралелі, можна висловити наступне припущення: як загальноосвітні школи перетворилися у курси підготовки до ЗНО, так і правничі школи перетворяться у курси підготовки до ЄДКІ.

Проте вищезазначене не свідчить про недоцільність впровадження ЄДКІ. Останній, безумовно, буде здійснювати вплив на якість освіти: іспит буде суттєвим чинником подолання корупції у ЗВО.

Сьогоднішнє втручання держави у царину юридичної освіти - це, скоріше, відчайдушна спроба зупинити падіння, ніж виважена політика підвищення якості. Так, стандарти вищої юридичної освіти затверджені, а Концепція розвитку юридичної освіти, яка передбачає їх затвердження – на стадії обговорення.

А як Вам затвердження «магістерського» стандарту за 14 днів до початку навчального року?

Запровадити нові навчальні дисципліни, розробити навчальний план, силабуси за 14 днів? Легко! ЗВО впораються з таким завданням. А перебування науково-педагогічних працівників в цей час у відпустці лише підвищить мотивацію останніх….

Можна довго сперечатися щодо окремих положень Концепції та Стандартів, але головна проблема знаходиться за межами їх змісту.

Committee News

15 October 2019
24 February 2020

Legal assistance