КИЇВ — 02 грудня 2020 року. В інтерактивному форматі відбулася робоча онлайн-зустріч Комітету АПУ з медіації, де під модеруванням його координаторки, адвокатки, медіаторки Deutsche Anwalt Akademie, партнерки АО «Юридичне бюро Сергєєвих» Світлани Сергєєвої колеги спільно визначили головні напрями подальшої роботи Комітету та обговорили нагальні питання медіації.

«Разом — краще!» 

З вітальним словом виступив Президент Асоціації правників України Денис Бугай, подякувавши координаторам за ініціативу створення підрозділу:

«Це чудовий старт, в Комітеті сконцентровано справді потужний потенціал. Тема дуже важлива, і я переконаний, що ви станете піонерами-новаторами, ключовою професійною спільнотою на нашому ринку в галузі медіації».   

*Нагадаємо, що робота Комітету АПУ з медіації стартувала 1 липня 2020 року

Наступним привітав колег Павло Пушкар, керівник Відділу департаменту виконання рішень ЄСПЛ, Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, к.ю.н. Щодо зацікавленості питанням медіації Радою Європи (далі — РЄ) спікер зауважив: з огляду на проблематику виконання рішень ЄСПЛ, передусім медіація, розглядається крізь призму виконання рішень справ «Науменко проти України» та «Меріт проти України», які стосуються проблеми надмірної тривалості судових проваджень в цивільних і кримінальних справах. Тут, за його словами, медіація — ефективний спосіб зниження навантаження на судові органи в країнах — членах РЄ. 

Експерт згадав і про інші аспекти роботи РЄ. Перший пов’язаний зі зниженням рівня конфліктності в суспільстві. Загальний підхід до вирішення спорів через більш консенсуальні шляхи, віднайдення золотої середини. Другий аспект — медіація на стадії укладення дружнього врегулювання щодо спорів, які подаються проти України до ЄСПЛ. Спікер зауважив, що тематика належно не розкрита в Законі України «Про виконання рішень та застосування практики ЄСПЛ». Третій аспект пов’язаний із національними засобами судового захисту — тут медіація розглядається як засіб захисту, що може існувати до моменту звернення до суду. З цим пов’язана й національна дискусія, що розглядає проблему обов’язковості медіації. 

Про старт і подальшу діяльність Комітету

Розповідаючи про мотивацію створення підрозділу, пані Сергєєва зазначила:

«Для мене медіація — це про розуміння, що будь-який конфлікт можна вирішити на якісно іншому рівні. Про те, що життя якісно змінюється, і на все ти дивишся під іншим кутом. Це про розуміння, що раніше ти не замислювався, чого насправді хоче твій клієнт. З розуміння виникло бажання поділитися цим зі спільнотою АПУ для розширення правником своїх професійних інструментів і можливостей».

В цьому її підтримали й колеги, підкресливши, що хоча медіація й не є панацеєю, та все ж є потужним інструментом, цінність якого можна донести лише спільними зусиллями. За словами правників, одна з ключових цілей діяльності Комітету — просвітницька діяльність, вдосконалення досвіду та розвиток культури ефективного вирішення спорів за допомогою медіації і вдосконалення відповідного законодавства.

Медіація як юридична інновація

Наступне питання експерти висвітлили з огляду на результати дослідження Ради Європи «До, під час і після пандемії COVID-19: правові проблеми ММСП в Україні». Так, Олена Білозор, медіаторка (WIPO та Німецько-української промислово-торговельної палати (АНК Ukraine), співзасновниця Агентства медіації DecisionLab, зауважила, що зазвичай під юрінноваціями розуміють певні ІТ-рішення, що полегшують ефективну роботу юриста. Однак це обмеження є хибним, адже до переліку таких рішень належить і медіація.

Що таке медіація? (відео)

Розповідаючи про результати дослідження щодо ММСП (мікро-, малі та середні підприємства), пані Білозор зазначила, що його завданням було визначити наявність у них правових проблем, їх вплив на підприємство та ефективність шляхів вирішення ним таких проблем. 

За результатами, 88% респондентів зазначили про наявність істотних правових проблем, які не просто впливають, а загрожують життєздатності бізнесу. При цьому одна правова проблема, в середньому, має на 70% більше наслідків за обсяг самої проблеми. Зазвичай, вона не вирішується.

Серед найбільших проблем: суперечки з контрагентами, щодо комерційної нерухомості та рейдерство. Заходи ж, до яких вдаються ММСП для їх вирішення, умовно можна розділити на дві частини, де перша — спроби вести перемовини з іншою стороною. Від 70% до 90% респондентів зазначили про значну складність її залучення до співпраці. У рідкісних випадках досягнення домовленостей вони найчастіше не виконуються.

Друга частина заходів — залучення третьої сторони (юристи, держоргани та суди). Проте, їх вплив на вирішення спору, за словами представників бізнесу, є мінімальним. Третя сторона найчастіше виступає консультантом, не надаючи дієвих інструментів для вирішення ситуації. Офіційні ж процедури, зокрема судові розгляди, для бізнесу є задовгими, а врешті проблема вирішується лише в 25%.

Водночас 75% респондентів, які використовували медіацію, зазначили про повне вирішення наявної проблеми.

Ольга Хмарук, медіаторка (WIPO та Німецько-української промислово-торговельної палати (АНК Ukraine), співзасновниця Агентства медіації DecisionLab, зазначила: представлене дослідження чудово демонструє, що медіація є найкращим, якісним і швидким варіантом розв'язання проблеми. І якщо юридичні інновації — це про покращення процесів, то медіація — ледь не ТОП-1 їх переліку.

Компетенції адвоката та медіатора: в чому різниця?

За словами Світлани Сергєєвої, значна частина правників досі не відрізняє медіацію від інших видів переговорів. Тому юристи часто навіть не інформують клієнтів про можливість звернення до цієї процедури як засобу досудового врегулювання конфлікту.

Зрозуміти таку відмінність та сутність процедури допомогла Юна Потьомкіна, бізнес-медіаторка (ТПП, Мюнхен), керівниця практики альтернативного вирішення спорів Asters.

Вона підкреслила, що без огляду на достатню популяризованість медіації, фахівці все ж часто відчувають скепсис колег-адвокатів щодо використання цього механізму. Серед трьох, найгучніших із них:

1. «Ми і так використовуємо медіацію. Навіщо нам хтось третій?».

Пані Потьомкіна зауважила — так говорять саме ті, хто насправді намагається виходити з інтересів клієнта в процесі переговорів. Проте вони не враховують ключового — адвокат у будь-якому випадку залишається представником лише однієї зі сторін. «Це нормально, та це не співвідноситься з роллю медіатора, а всі позитивні аспекти, які привносить в процес медіація, не використовується. Відбувається підміна понять», — підкреслила спікерка. 

2. «Нам це не вигідно». Пані Потьомкіна зауважила: сьогодення показує, що на ситуацію потрібно дивитися ширше. В першу чергу тому, що часові витрати значно більші за фінансові.  

3. «Ми не віримо в медіацію», «Ми не віримо, що рішення буде виконано». На це бізнес-медіаторка відповідає так: 

«Найголовнішою магією, якою володіє медіація, є той факт, що сторони стають авторами рішення, якого врешті досягають. І тут жодної мови про примус. Вони отримують 100% задоволення від процесу та win-win результату».  

Луіза Романадзе, адвокатка, медіаторка (DDA), к.ю.н., заслужена юристка України, президентка Української академії медіації, експертка Проєкту ЄС «ПРАВО-JUSTICE», зауважила, що роль адвоката є беззаперечно важливою, та варто пам’ятати, що навіть найкращий фахівець може як допомогти клієнту, так і з легкістю йому нашкодити. Тому звернення до процедури медіації є й питанням адвокатської етики — порадити клієнту такий крок чи ні.

На завершення заходу Аліна Сергєєва, адвокатка, медіаторка, викладачка програм медіації для правників при ЗВО, національна експертка Проєкту ЄС «ПРАВО-JUSTICE», міжнародна експертка GIZ Central Asia, розповіла про стратегічні напрями діяльності Комітету, серед яких головний — взаємодія з різними юридичними професіями та стейкхолдерами, зокрема і з виконавцями. 

Підписуйтеся на наші сторінки в мережах Facebook, Youtube, Instagram, LinkedIn, а також Телеграм-канал АПУ та слідкуйте за оновленнями на нашому сайті. Всі записи вебінарів від АПУ можна переглянути за посиланням.