Погашення заборгованості на ринку електроенергії: чи вдасться уряду врегулювати проблему?
КИЇВ — 24 вересня 2020 року. 17 вересня депутати Верховної Ради України не підтримали в першому читанні законопроєкт №2389 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо заходів, спрямованих на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії» («Законопроєкт №2389»). Документ направили для підготовки на повторне перше читання до Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики. Про що він, які зміни передбачає, яка його роль та ймовірність прийняття? Розповіла Марина Гріцишина, радник Sayenko Kharenko, Голова Комітету Асоціації правників України з питань енергетики, нафти та газу спеціально для Kosatka.Media.
Про мету законопроєкту
Він був розроблений та зареєстрований 6 листопада 2019 року разом із наступними законопроєктами щодо погашення заборгованості:
— законопроєкт №2386 про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії («Законопроєкт №2386»);
— законопроєкт №2387 про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" (щодо заходів, спрямованих на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії) («Законопроєкт №2387»);
— законопроєкт №2388 про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо джерел формування спеціального фонду («Законопроєкт №2388»);
— законопроєкт №2390 про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства (щодо заходів, спрямованих на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії) («Законопроєкт №2390»).
Всі ці законопроєкти стосуються погашення заборгованості, що виникла на оптовому ринку електричної енергії до впровадження нового ринку 1 липня 2019 року.
Про які борги іде мова у цьому випадку? Всі ці законопроєкти спрямовані на вирішення питання щодо наступної заборгованості ДП «Енергоринок» станом на 31 серпня 2019:
— 30,9 млрд. грн. — дебіторська заборгованість;
— 28,1 млрд. грн. — кредиторська заборгованість.
Зазначена заборгованість ДП «Енергоринок» відноситься значною мірою до наступних державних підприємств:
— ДП НАЕК «Енергоатом»;
— ДП «Регіональні електричні мережі», які постачали електричну енергію державним вугледобувним підприємствам.
Цікаво, що серед причин виникнення заборгованості зазначається відсутність повного покриття собівартості вугілля вугледобувними підприємствами із державного бюджету та низький рівень платіжної дисципліни певних споживачів електроенергії.
Законопроєкт №2386 був прийнятий Верховною Радою 17 червня 2020 року та цим Законом «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії» («Закон №719») передбачається погашення заборгованості з використанням механізмів взаєморозрахунків, переведення боргу, відступлення права вимоги та списання заборгованості. Проте, для погашення заборгованості окрім механізмів за Законом №719, потрібні також зміни до Податкового кодексу України, Державного бюджету України, Бюджетного кодексу України. Саме тому Верховна Рада України розглядала 17 вересня 2020 року Законопроєкт №2389.
Про зміни, передбачені законопроєктом
А передбачається доповнення Податкового кодексу України окремим підрозділом про особливості оподаткування учасників процедури погашення заборгованості на оптовому ринку електричної енергії. За цим підрозділом пропонується встановити для учасників процедури погашення заборгованості особливі умови для цих операцій.
Також у Законопроєкті №2389 пропонується тимчасово, на період дії Закону України «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилась на оптовому ринку електричної енергії», передбачити умови не нараховування штрафних санкцій та списання податкового боргу.
Щодо Законопроєкту №2389 було надано ряд зауважень від Комітетів, які скоріш за все не були враховані перед розглядом Законопроєкту №2389 у першому читанні.
Які були зауваження до Законопроєкту №2389?
До головних зауважень до Законопроєкту №2389 можна віднести відсутність конкретних суб’єктів, які будуть брати участь у процедурі погашення заборгованості. При цьому положення Законопроєкту №2389 у частині податку на додану вартість та акцизного податку вже враховані в прийнятому законі на початку 2020 року. Тому Законопроєкт №2389 підлягає уточненню в цій частині.
У той же час за висновком Комітету з питань інтеграції України з Європейським Союзом, запропоновані Законопроєктом №2389 зміни не відповідають міжнародно-правовим зобов’язанням України. Зокрема, погашення заборгованості може спотворювати конкуренцію, що не відповідає Угоді про асоціацію. Однак, зауваження ще можуть обговорюватись при доопрацюванні законопроєкту.
Чому потрібно прийняти Законопроєкт №2389?
Законопроєкт №2389 потрібен для врегулювання питань оподаткування погашення заборгованості, що виникла на оптовому ринку електричної енергії. Водночас оскільки Законопроєкт №2389 реєструвався вже майже торік, багато положень Законопроєкту №2389 потрібно доопрацювати враховуючи останні зміни до Податкового кодексу України.
Без встановлення особливих умов оподаткування погашення заборгованості виникає питання щодо можливості виконання Закону України «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилась на оптовому ринку електричної енергії». Окрім Законопроєкту №2389, для реалізації Закону №719 щодо погашення заборгованості потрібно приймати всі інші законопроєкти, а саме Законопроєкт №2387, Законопроєкт №2388 та Законопроєкт №2390. Взагалі для погашення заборгованості прийняття цих законопроєктів повинно бути пакетним, а не окремим. Оскільки, розгляд окремих законопроєктів триває вже майже рік та питання із погашенням заборгованості так і не вирішується.
Таким чином, погашення заборгованості важливе для покращення фінансового стану державних підприємств та покращення розрахунків вже на новому ринку електричної енергії. Але Законопроєкт №2389 потрібно додаткового доопрацювати з урахуванням всіх зауважень та розглядати разом із іншими законопроєктами.