КИЇВ — 01 листопада 2021 року. Верховна Рада 21 жовтня 2021 року прийняла у другому читанні Закон «Про енергетичну ефективність» (Закон). Він був прийнятий на виконання Україною міжнародних зобов’язань за Договором про заснування Енергетичного співтовариства та Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами.

Про важливість прийняття документа та основні новації розповіла Марина Гріцишина, Голова Комітету АПУ з питань енергетики, нафти та газу, керівниця практики енергетики Sayenko Kharenko, в спеціальному матеріалі для Kosatka.Media.

Закон спрямований на імплементацію acquis communautaire ЄС у сфері енергетичної ефективності. Але враховуючи останні тенденції щодо підвищення вартості енергетичних ресурсів, необхідність у прийнятті цього Закону стала ще очевиднішою. Крім того, скорочення споживання енергії завдяки енергоефективності дозволяє скоротити викиди, що приводить до зменшення негативного впливу на навколишнє середовище.

Закон вже підписаний Головою Верховної Ради та направлений на підпис Президенту. При цьому Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім окремих положень, які набирають чинності пізніше.

Закон містить такі важливі зміни у законодавстві щодо енергоефективності:

1. Встановлює цільовий показник щорічного скорочення споживання енергії.

Цільовий показник щорічного скорочення споживання енергії передбачений для забезпечення сталого підвищення енергоефективності кінцевого споживання. Цей показник затверджується Кабінетом Міністрів України та для щорічного скорочення споживання енергії має становити не менше ніж 0,8 % сукупного річного обсягу постачання енергії споживачам, усередненого за період з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року. Однак обсяги постачання енергії у сфері транспорту не враховуються під час розрахунку та встановлення цього показника.

2. Передбачає порядок проведення енергетичного аудиту.

Енергетичний аудит здійснюється незалежним енергетичним аудитором. За результатами здійснення енергетичного аудиту складається звіт, витяг зі звіту з енергетичного аудиту вноситься енергетичним аудитором до бази даних витягів. Державні органи проводять моніторинг цих звітів та у разі виявлення невідповідності вимогам законодавства проводять верифікацію.

Строки енергетичного аудиту встановлені Законом лише для суб’єктів великого підприємництва та для суб’єктів господарювання, що отримали державну підтримку (допомогу). Суб’єкти великого підприємництва, до яких належать суб’єкти господарювання, у котрих більше ніж 250 працівників та річний дохід еквівалентний 50 млн євро, зобов’язані проводити енергетичний аудит кожні чотири роки, починаючи з дня проведення першого енергетичного аудиту. Але перший енергетичний аудит суб’єктів великого підприємництва має бути проведений протягом трьох років з дня набрання чинності Законом, а в разі отримання державної підтримки (допомоги) — до отримання державної підтримки (допомоги).

Варто зазначити, що окрему увагу в Закону приділено вимогам до енергетичних аудиторів. Особи, які мають намір провадити діяльність зі здійснення енергетичного аудиту, повинні підтверджувати кваліфікацію відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Кваліфікація енергетичних аудиторів підтверджується кваліфікаційним сертифікатом, який діє протягом п’яти років. Але вимоги до енергетичних аудиторів за Законом набирають чинності лише через 12 місяців з дня набрання чинності Закону. Тому відповідно до перехідних положень до дня набрання чинності цих вимог Закону енергетичним аудитором вважається особа, яка проводить енергетичний аудит.

3. Передбачає стимулювання впровадження «розумних мереж».

Законом передбачається, що НКРЕКП у межах своєї компетенції забезпечує стимулювання впровадження «розумних мереж» шляхом встановлення системи економічного заохочення для оператора системи передачі та операторів систем розподілу електричної енергії. При цьому впровадження «розумних мереж» повинно здійснюватися з урахуванням Концепції впровадження «розумних мереж» в Україні та середньострокового Плану заходів із впровадження «розумних мереж» в Україні, затверджених Кабінетом Міністрів України.

4. Відновлення можливості укладання ЕСКО-договорів.

Законом передбачений порядок укладання енергосервісних договорів (або ЕСКО-договорів) для здійснення енергоефективних та інших заходів, спрямованих на скорочення споживання та витрат:

— на оплату паливно-енергетичних ресурсів;

— житлово-комунальних послуг

порівняно зі споживанням та витратами, які існували б за відсутності таких заходів.

Предметом енергосервісного договору є здійснення енергосервісу, а об’єктом енергосервісу можуть бути будівля, будинок, інша споруда або їх комплекс, група будівель (споруд), щодо яких здійснюються енергоефективні заходи при виконанні енергосервісного договору.

З квітня 2020 року зі змінами до Закону «Про публічні закупівлі» в законодавстві виникли окремі правові колізії щодо здійснення закупівель енергосервісу. Завдяки прийнятому Закону були внесені зміни до Закону України «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації» для усунення правових колізій, що дозволить відновити закупівлі енергосервісу.

5. Передбачає вимоги до екодизайну та енергетичного маркування продукції.

Законом для енергоспоживчої продукції (товарів) передбачена можливість встановлення вимог до екодизайну та енергетичного маркування. При цьому вимоги до екодизайну визначаються в технічних регламентах, розроблених на основі відповідних актів законодавства Європейського Союзу. Для забезпечення відповідності продукції вимогам до екодизайну Законом передбачено проведення перевірок характеристик енергоспоживчої продукції. Такі перевірки можуть здійснювати органи державного ринкового нагляду (контролю) відповідно до Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Крім цього, для функціонування системи енергетичного маркування продукції Законом передбачене створення бази даних енергоспоживчої продукції, що формується, ведеться та оприлюднюється відповідно до порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Також варто врахувати, що товари, які вводяться в обіг та на які поширюються вимоги технічних регламентів з енергетичного маркування енергоспоживчої продукції, мають бути включені до бази даних енергоспоживчої продукції. Однак положення Закону щодо цієї бази набирають чинності через 24 місяці з дня набрання чинності Законом.

Окрім зазначених вище змін, Закон також передбачає відповідальність за досягнення цільового показника щорічного скорочення споживання енергії на суб’єктів господарювання, яким встановлено зобов’язання у вигляді штрафу:

— за недотримання зобов’язань у розмірі, що не перевищує 50 % від встановленого показника — 510 000 грн,

— за недотримання зобов’язань у розмірі 50 % і більше від встановленого показника – 1 020 000 грн.

Отже, прийняття Закону «Про енергетичну ефективність» не лише спрямоване на запровадження енергоефективних заходів та скорочення споживання енергії, але також дозволяє вирішити поточні проблеми з укладанням енергосервісних договорів.

Запити на акредитацію для ЗМІ, експертні коментарі та інтерв’ю членів Асоціації надсилайте на адресу: smm@uba.ua, контактна особа — Дар’я Сидорчук.

Вступити до АПУ. Telegram-канал. YouTube-канал.

Якщо ви бажаєте підтримати діяльність АПУ, будемо вдячні, якщо ви зробите це за посиланням.