КИЇВ — 25 січня 2018 року. Комітет з аграрного права Асоціації правників України провів засідання на тему: «Доктрина «економічного примусу» в торгівлі с/г товарами», під час якого юристи обговорювали деякі практичні аспекти укладання, оскарження та розірвання договорів поставки сільськогосподарської продукції.

Доповідачем на засіданні виступив Іван Касинюк, партнер AGA Partners Law Firm. Юрист на прикладі кейсу з власної практики розповів про особливості англійського торгового права та як на практиці застосовується доктрина «економічного примусу» у міжнародній торгівлі сільгосптоварами.  

Пан Касинюк навів приклад справи, за якою сторони уклали угоду на поставку с/г продукції на умовах FOB. Згодом продавець висунув вимогу про збільшення ціни договору, аргументуючи тим, що постачальник відмовляється поставляти товар за нижчою вартістю.

Покупець не заперечував проти підвищення ціни та підписав додаткову угоду, а після поставки відмовився оплачувати товар за завищеною ціною і сплатив ціну першого контракту, стверджуючи, що продавець здійснював на нього тиск, примушуючи підписати додаткову угоду.

Продавець звернувся до арбітражу, але справу програв. Арбітраж кваліфікував дії продавця як примус відповідно до доктрини «економічного примусу». Для цього, як стверджує доповідач, дії продавця повинні відповідати 4 критеріям одночасно.

Серед них автор називає: нелегітимність вимог, відсутність розумної альтернативи, наявність вже понесених витрат контрагента, причинно-наслідковий зв’язок між погрозою та укладеною додатковою угодою, та зазначає: «те, як сформульована ваша фраза (у листуванні чи усно), буде мати визначальне значення та тлумачитись як погроза чи пропозиція».

Українському юристу такий підхід може видатися дивним, але такі особливості необхідно брати до уваги при укладенні міжнародних контрактів на поставку товарів, щоб не опинитись у ролі «агресора». Долучайтеся до діяльності комітетів АПУ і ви дізнаєтеся багато нового та корисного з повсякденної практики кращих правників України.