Профільний Комітет обговорив законодавчі ініціативи у сфері авторського права

КИЇВ — 14 червня 2016 року. Комітет АПУ з інтелектуальної власності за участі Комітету з питань телекомунікацій, інформаційних технологій та Інтернету провів обговорення законодавчих ініціатив у сфері авторського права.

Доповідачами виступили: Микита Полатайко, голова Комітету АПУ з питань телекомунікацій, інформаційних технологій та Інтернету, юрист, координатор ІТ-практики ЮФ Sayenko Kharenko, Дмитро Гузій, адвокат, партнер ЮФ «Трайдент», громадський діяч, Тарас Кислий, заступник голови Комітету АПУ з інтелектуальної власності, радник, керівник практики інтелектуальної власності/технологій, медіа та телекомунікацій ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери» Україна, Любов Майданик,к.ю.н., асистент кафедри інтелектуальної власності юридичного факультету КНУ ім. Т. Шевченка, та Юрій Капіца, к.ю.н., директор Центру інтелектуальної власності та передачі технологій. Модератором виступила Катерина Олійник, голова Комітету АПУ з інтелектуальної власності, керівник практики ІВ АО Arzinger, арбітр з вирішення доменних спорів за процедурами UDRP та URS NAF, патентний повірений України.

У першій частині дискусії мова йшла про зміни до законодавства щодо розподілу IP прав, які виникають внаслідок трудової діяльності або виконання замовлення, а також започаткування інституту публічних ліцензій. Присутні на засіданні правники, науковці та представники реального сектору висловили свої думки, зокрема, щодо законопроекту №3692 авторства групи депутатів та інших, так би мовити, «сателітних» законопроектів, близьких за змістом.

«Однією з основних ідей законопроекту №3692 є усунення колізії між Цивільним кодексом та спеціальним законодавством щодо об’єктів інтелектуальної власності, створених працівником у межах виконання своїх службових обов’язків. Ця колізія існує вже понад десять років: за Цивільним кодексом права на такий об’єкт належать працівнику і роботодавцю спільно, тоді як спеціальне законодавство за замовчуванням віддає всі права роботодавцю. Законопроект пропонує вирішити цю колізію на користь роботодавця, в окремих випадках, проте, залишаючи сторонам можливість домовитися про інший розподіл прав у договорі. І хоча загалом саме такий розподіл прав може видатися дискусійним, однак в частині врегулювання питання прав на комп’ютерні програми та бази даних це повністю відповідає вимогам ЄС щодо приведення українського законодавства до європейських стандартів.

Крім питання розподілу прав на службові твори, законопроект врегульовує питання прав на твори, створені на замовлення, та запроваджує інститут публічних ліцензій. Також значно спрощується процедура документування переходу прав від автора до правовласника. Ці положення досить вдало прописані в законопроекті і заслуговують на підтримку.

Враховуючи загальний зміст законопроекту, та «вікно можливостей» щодо його просування, видається, що є всі підстави його підтримати з подальшим вдосконаленням тих положень, які цього потребують», — прокоментував пан Тарас.

Під час дискусії присутні засвідчили актуальність законопроекту, який також має усунути колізію між Цивільним кодексом та спеціальними законами щодо прав інтелектуальної власності. Думки присутніх про шляхи вирішення такої колізії розділились, але одностайною була позиція щодо того, що не можна втрачати «вікно можливостей» і варто так чи інакше підтримати законопроект №3692, який, можливо, й не вирішить повною мірою всі проблеми ІР галузі, проте стане потужним і знаковим кроком вперед до удосконалення захисту інтелектуальної власності в Україні.

«Будь-яка правова система — живий організм, який розвивається разом з потребами суспільства. Частина існуючих сьогодні норм у законодавстві про інтелектуальну власність не виконують свого прямого призначення. Щоб отримати повний обсяг прав на фінансований проект, замовнику або роботодавцю доводиться, по-перше, закликаючи на допомогу всю міць юридичної думки, оформляти досить великий пакет документів, а по-друге, найчастіше як мінімум два рази домовлятися про передачу виключних майнових прав — на стадії підписання договору, що логічно, і на стадії підписання акту, коли друга сторона як творча особистість бачить свій внесок більш істотним, ніж уявлялося раніше. Запропоновані в законопроекті №3692 зміни, крім іншого, спрямовані на зменшення документообігу між учасниками правовідносин у сфері інтелектуальної власності та приведення законодавства у відповідність з реальним станом справ, оскільки всі виключні майнові права в результаті майже завжди належать роботодавцю/замовнику. Однак все ще залишається актуальним питання гармонізації податкового законодавства і законодавства у сфері інтелектуальної власності в частині оформлення акту як документа, що підтверджує факт господарської операції, а також реальної можливості, виключаючи податкові ризики, придбати права на об’єкти права інтелектуальної власності без виплати винагороди, тобто безкоштовно», — зауважила адвокат Марія Ліскович.

Друга частина дискусії точилася навколо питання колективного управління авторськими та суміжними правами. Представники наукового сектору поділилися теоретичною базою щодо виникнення цього питання в історичному розрізі та його теперішнього стану в Україні. Надалі до обговорення підключилися юристи-практики та представники медіа-індустрії, які поділилися своїм досвідом і типовими труднощами у колективному управлінні правами, а також висловилися щодо законопроектів, які покликані покращити ситуацію в цьому питанні.

«М’яко кажучи, мене здивувала позиція КМУ, який вніс альтернативний законопроект №4579. Проект передбачає приналежність майнових авторських прав на службовий твір автору (крім програм і баз даних, а також службових творів державних органів). Відчула себе Дон Кіхотом — битва з вітряками триває. Інсинуації на тему: «Угода про асоціацію між ЄС і Україною передбачають саме такий підхід» просто не витримують ніякої критики. Угода про асоціацію не містить обмежень щодо службових творів, а значить, європейці віддали на відкуп України прийняття рішення в цьому відношенні. І замість того, щоб повернутися до стандартів поточного закону (права на службовий твір належать роботодавцю) і закріпити за замовником права на твори, створені на його замовлення, КМУ перевертає все з ніг на голову — закріплює права на службовий твір за автором, а замовника і виконавця залишає в статусі «шлюбних» відносин — володійте спільно, якщо інше не передбачили в договорі.

Про законопроект №4461 про ОКУ можу сказати, що він дуже «сирий». У ньому не дотримано балансу інтересів правовласника, користувача і споживача, тому він несе в собі колосальні ризики. Поточна ситуація з ОКУ патова, але сподіватися, що «монопольна» ОКУ вирішить всі проблеми, думаю, не варто. Слід дуже уважно поставитися до всіх положень проекту, все зважити і врахувати всі нюанси: прозорість діяльності ОКУ, формування ставок винагороди одночасно з прийняттям закону та інші обставини», — зазначила Анна Кравчук, адвокат, партнер Патентно-юридичної агенції «Синергія», патентний повірений України.

Долучайтеся до діяльності Комітету АПУ з інтелектуальної власності, надсилайте свої пропозиції на адресу: komitet@uba.ua.

Committee news

Do you have an interesting idea for an event?