КИЇВ — 13 червня 2016 року. Комітет АПУ з питань телекомунікацій, інформаційних технологій та Інтернету разом з Комітетом АПУ з інтелектуальної власності обговорили нестандартні способи захисту ІТ продукції.

Захід вийшов неймовірно цікавим завдяки спікерам, серед яких були: Олена Вардамацька, заступник голови Комітету АПУ з питань телекомунікацій, інформаційних технологій та Інтернету, юрист, голова IP/IT-практики «Вольф Тайс», Марія Ортинська, керівник Патентно-юридичної компанії IPStyle, адвокат, патентний повірений України, Микита Полатайко, голова Комітету АПУ з питань телекомунікацій, інформаційних технологій та Інтернету, юрист, координатор ІТ-практики ЮФ Sayenko Kharenko, Іларіон Томаров, старший юрист ЮФ Eterna Law, та Валентина Троцька, старший науковий співробітник відділу авторського права і суміжних прав НДІ інтелектуальної власності Національної академії правових наук України. Модерувала дискусію Катерина Олійник, голова Комітету АПУ з інтелектуальної власності, керівник практики ІВ АО Arzinger, арбітр з вирішення доменних спорів за процедурами UDRP та URS NAF, патентний повірений України.

Говорячи про охорону програмного забезпечення комерційною таємницею, пані Олена процитувала визначення комерційної таємниці з Цивільного кодексу України та зазначила, що такий вид охорони поширений серед IT-компаній, котрі займаються продажем ПЗ — найголовніше в комерційній таємниці — це заходи захисту. За словами доповідача, таким заходом може бути зберігання інформації на носії, що не має виходу в Інтернет; якщо ж інформація в роздрукованому вигляді, то пакет документів потрібно позначати високим рівнем захисту. Серед переваг такого виду охорони вона виділила: відсутність обов'язку повідомлення суспільства про захист комерційної таємниці; зміст комерційної таємниці не обмежений; не потрібно здійснювати заходи щодо реєстрації; захищається інформація, не захищена правом інтелектуальної власності; необмежений період захисту. Серед проблем комерційної таємниці — складно довести приналежність та захищатися від порушників. На охороні алгоритмів, закладених в ПЗ, як комерційної таємниці зупинився пан Микита. Він зазначив, що алгоритми — це саме ті речі, які можна «заховати». Спікер підкреслив, що немає сенсу охороняти комерційною таємницею оформлення, персонажів ігор, різний функціонал — вони не будуть відповідати критеріям (таємність, комерційна цінність і захищеність). А от сукупність факторів, що впливають на порушення, методи аналізу, формули охороняти можна.  

У свою чергу, старший юрист, пан Іларіон розкрив способи охорони бізнес-методів в ЄС і США. Серед прикладів він навів справу DDR Holdings v. Hotels.com, у якій йдеться про спосіб генерування веб-сторінки. У патенті описується система, за допомогою якої при кліці на первинній сторінці, скажімо, на рекламному банері, створюється спеціальна веб-сторінка, що імітує сторінку, на яку користувач хоче перейти, зберігаючи трафік на первинній веб-сторінці. Патент визнаний придатним, суд сказав, що заявлений винахід не просто звичайне використання Інтернету, але ще і не є абстрактною ідеєю.

Продовжуючи тему, але вже в контексті українських реалій, пані Марія зазначила, що у нас видано патент навіть на охорону будинку за допомогою собаки. Вона підкреслила, що в нашій державі складно пройти перший тест на те, чи є заявлений об’єкт об’єктом технології, чи ні. За словами спікера, часто клієнт приходить із бізнес-ідеєю і думає, що запатентує «рекламу на столиках». Але такий метод можна реалізувати технічними рішеннями, наприклад, зробити стіл у вигляді планшета, який буде по wi-fi з’єднуватись із профілем користувача в Facebook і показувати контекстну рекламу, яка йому цікава.

На охороні баз даних та програмного забезпечення правом sui generis зупинилася пані Валентина. Sui generis, за її словами, означає унікальність правової конструкції, яка, не зважаючи на наявність відомої подібності з іншими схожими конструкціями, загалом не має прецедентів. Вона процитувала Закон України «Про авторське право і суміжні права» про те, що право sui generis поширюється на розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, які не відповідають критеріям оригінальності.

За матеріалами «Юридичної практики»